У Литві третій за останні півтора року уряд соціал-демократів – 30 червня Сейм затвердив нового прем’єр-міністра. Ним став 42-річний Міндаугас Сінкявічюс, який нещодавно очолив Соціал-демократичну партію (СДПЛ).
«Я хотів би запитати у соціал-демократів – будуть ще чи це кінець? Давайте домовимося, що якщо знадобиться четвертий чи п’ятий (прем’єр-міністр) – ми обов’язково зможемо позичити вам кандидата», – іронізує з приводу швидких змін керівників уряду лідер опозиційних консерваторів Лаурінас Кащюнас.
Сінкявічюс мав стати головою уряду ще рік тому, проте тоді це було неможливо через судове обмеження. Через це протягом останнього року урядом керувала Інга Ругінене, яка тепер повернеться на роботу до Міністерства соціального захисту та праці.
Скоріш за все, уряд, який найближчими днями має презентувати Сінкявічюс, керуватиме країною до парламентських виборів, що пройдуть у жовтні 2028 року. Саме тому новий прем’єр починає з позитива – до нової коаліції не увійде ультраправа та антиукраїнська партія «Зоря Німану».
Новий прем’єр Литви декларує продовження підтримки України, проте уникає питання, чи піде його уряд на послаблення санкцій щодо Білорусі. А цей крок здатен суттєво зіпсувати відносини Києва та Вільнюса.
Прем’єр, що дочекався свого часу
«Це рішення не стосується мене, мого его, моїх бажань чи мого благополуччя або комфорту. Рішення було прийняте після того, як партія висловила мені безпрецедентну підтримку через свої осередки на з’їзді», – так Міндаугас Сінкявічюс відповів у Сеймі на питання, чому він раніше не балотувався на посаду голови уряду.
Формально новий прем’єр Литви сказав правду – лише 1 травня його призначили на посаду голови литовських соціал-демократів. Тож висунення голови партії на прем’єра виглядає цілком логічним.
Втім, якщо це і правда, то точно не повна. Річ у тім, що 2023 року його звинуватили у незаконному збагаченні і заборонили протягом року обіймати посади у системі державної влади.
Судове обмеження мало безпосередній вплив на політику країни.
Після того як у липні 2025 року через корупційний скандал був змушений подати у відставку прем’єр Гінтаутас Палуцкас, Сінкявічюс – тоді де-факто друга особа у партії – не зміг замінити його на посаді голови уряду. Більш того, навіть не зважився відразу зайняти посаду голови СДПЛ, ставши до травня лише виконувачем обов’язків партійного лідера.
За такої ситуації прем’єром стала Інга Ругінене, яка не мала значної політичної ваги, а тому від самого початку розглядалася як тимчасова очільниця уряду.
Це не дозволило цьому уряду показати значні успіхи – хоча президент Гітанас Науседа заявив, що оцінює результати роботи уряду Ругінене на «сім» (у школах Литви діє 10-бальна система оцінювання, де оцінка 7 означає «цілком задовільно»).
Показово, що уряд Ругінене розвалив гучний скандал, пов’язаний з діяльністю популістської партії «Зоря Німану», що входила до коаліції. У березні правопопулісти відмовились голосувати за будівництво військового полігону в Капчяместісі.
А його розглядають як один із ключових елементів підготовки до можливої агресії РФ.
Тож не дивно, що президент Науседа закликав до переформатування коаліції, проте партія влади більше місяця тримала паузу. Лише на початку червня відповідне рішення було прийняте.
Замість «Зорі Німану» до коаліції запросили Демократичний союз «В ім’я Литви».
Ця партія входила до коаліції за уряду Палуцкаса, але минулого року озвучила ультиматум, вимагаючи виключення з неї «Зорі Німану». Зрештою, залишила уряд сама. Тоді замість демократів до уряду було запрошено «Союз селян і зелених Литви» – ця політсила залишиться при владі й після переформатування коаліції.
Про формування нової коаліції оголосили на початку червня – коли залишалося лише кілька днів до завершення судової заборони, накладеної на Міндаугаса Сінкявічюса. Тож вже ні в кого не було сумнівів, кого висунуть у прем’єри.
Після переформатування коаліція матиме менше мандатів, аніж раніше, але все одно стабільну більшість. Зокрема, за призначення нового голови уряду проголосували 80 зі 141 депутата Сейму Литви.
1487 євро, які ледь не знищили кар’єру
Новий голова уряду Литви – соціал-демократ щонайменше у другому поколінні. Адже його батьком був Рімантас Сінкявічюс – колишній заступник голови СДПЛ, який у 2010-х роках двічі обіймав міністерську посаду: спочатку очолював Міністерство транспорту та зв’язку, а згодом – Міністерство економіки та інновацій.
Тож не дивно, що за прикладом батька нинішній очільник уряду почав робити перші кроки саме у політиці. З 2004 року він є активістом Соціал-демократичної партії, а у 2005 році його було обрано до Державної ради у справах молоді.
Показово, що найгучніший скандал, в який потрапив Сінкявічюс-старший, відбувся у 2010 році і був пов’язаний зі зловживанням алкоголем на робочому місці. А у 2015 році його син, нинішній прем’єр, захистив дисертацію на тему «Споживання алкоголю в контексті конфліктних соціальних та особистісних факторів».
У 2007 році Сінкявічюс-молодший став депутатом Йонавської районної ради, а з 2011 очолив район.
Також у 2016 році його запросили в уряд, причому на посаду міністра економіки, яку роком раніше займав його батько.
Пропрацювавши на ній лише рік і не показавши особливих успіхів, Сінкявічюс вирішив подати у відставку. Щоправда, він сам пояснює це бажанням зосередитися на муніципальній роботі. «Я працював міністром економіки, все йшло добре, мене просили залишитися, але я сказав – ні. Відхід був політичним, а не через помилки», – стверджує він.
А вже наступного року він вперше балотувався на посаду голови литовських соціал-демократів. Щоправда, посів лише друге місце, поступившись майбутньому прем’єру Гінтаутасу Палуцкасу. Це, до речі, не завадило їхній дружбі.
Успішна кар’єра – адже окрім посади мера району Міндаугас Сінкявічюс обійняв посаду голови Литовської асоціації муніципалітетів і навіть встиг переобратися на ній – була перервана корупційним скандалом. Перевірка видатків муніципалітетів, проведена активістами, довела зловживання на суму 1487 євро.
На них Сінкявічюс купив два телевізори та платив за телефон дружини.
Через скандал Сінкявічюс втратив посаду голови Литовської асоціації муніципалітетів та призупинив членство у партії. А в 2023 році після судового вироку – й посаду мера. Щоправда, наступного року це рішення було скасоване Апеляційним судом.
Втім, проблеми не завершилися – у червні 2025 року Центральна комісія з питань урядової етики визнала, що в діях Сінкявічюса була плутанина інтересів. Йому заборонили бути обраним чи призначеним на посади, вищі за нинішню.
Це не єдиний скандал у кар’єрі 42-річного нового голови уряду Литви.
Минулого року стало відомо, що Міністерство оборони прийняло в експлуатацію дорогу до полігону Руднінкай попри виявлені дефекти. А будувала її компанія Fegda, у правлінні якої працював Міндаугас Сінкявічюс, поєднуючи це не лише з посадою мера, але й тимчасового голови СДПЛ.
А отже, переконані критики, він міг використовувати партійну посаду для тиску на міністра оборони Довіле Шакалене, призначену за квотою соціал-демократів.
Попри те, що Сінкявічюс відкидає звинувачення, цей скандал може стати чималою проблемою для його уряду. Звичайно, якщо будуть знайдені докази такого тиску.
Чого чекати?
«Сьогодні я не прошу сліпої віри, я прошу можливості працювати та бути оціненим на основі того, що робитиме майбутній уряд… Я прагну бути прем’єр-міністром, який об’єднує, а не розділяє, який слухає та не боїться приймати рішення», – такими словами Міндаугас Сінкявічюс звернувся до депутатів перед голосуванням про призначення прем’єром.
Протягом 15 днів він має представити Сейму всіх міністрів та урядову програму – і лише після їх затвердження новий уряд зможе почати повноцінно працювати.
Якщо не станеться нових гучних скандалів – до виборів 2008 року, і саме прем’єр має повести соціал-демократів на них.
Для цього майбутній уряд має показати роботу, кращу за попередників. І підстави очікувати цього є.
По-перше, у новій коаліції вже не буде ультраправих популістів із «Зорі Німану», що саме по собі позитивно сприймається суспільством.
По-друге, Сінкявічюс анонсує суттєве збільшення соціальних видатків. В опозиції вже підрахували, що його ініціативи коштуватимуть держбюджету 2 млрд євро на рік, проте звідки будуть взяті ці кошти – невідомо.
Також новий голова уряду обіцяє збереження видатків на оборону на рівні щонайменше 5% ВВП, продовження підтримки України та підготовки до головування в Раді ЄС. В цьому контексті важливо, що свою посаду збереже міністр оборони Робертас Каунас.
А от з очільником МЗС ясності менше. Цього тижня, представляючи кандидатуру Сінкявічюса на посаду прем’єра, президент Науседа висловив сподівання, що посаду збереже його креатура Кястутіс Будріс.
Хоча й визнає: його перепризначення ще не узгоджене остаточно.
Наразі обговорюється варіант заміни – Будріс обійме посаду радника президента, а міністром стане нинішній головний радник Науседи з питань нацбезпеки Дейвідас Матульоніс. Або, як варіант, Будріса буде призначено на короткий термін, щоб дати йому завершити роботу з покращення відносин із Китаєм, після чого змінить таки Матульоніс.
Обидва варіанти означають, що фактично зовнішню політику формуватиме Науседа, а це добре для України.
Та чи збираються соціал-демократи й надалі делегувати президенту питання зовнішньої політики?
На початку наступного року ЄС переглядатиме санкції проти Білорусі – і в опозиції побоюються, що новий уряд Литви почне блокувати їх продовження.
Показово, що Сінкявічюс не став відповідати на пряме питання депутатів, чи може він гарантувати, що його уряд не піддасться на тиск США і не скасує заборону на транзит білоруських калійних добрив. Замість цього почав розповідати про важливість співпраці зі Сполученими Штатами.
Це вкрай тривожний сигнал.
Проте для того, щоби втілити такий план, уряду Сінкявічюса потрібно до кінця року замінити міністра закордонних справ. І це буде ключовим індикатором, який саме зовнішній курс хоче реалізувати новий уряд Литви.
Автор: Юрій Панченко,
співзасновник «Європейської правди»
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.