Сьогодні завершився дводенний саміт НАТО в турецькій Анкарі.
В центрі уваги – декларація саміту і заяви президента США Дональда Трампа щодо України.
Середа взагалі була дуже насиченою!
Все важливе і цікаве за 8 липня – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
140 млрд євро для ЗСУ
Саміт НАТО, що відбувся у турецькій столиці, завершився схваленням підсумкового документа.
Рішення містить усі елементи, які прагнула отримати Україна, тож у цьому сенсі успіх саміту підтвердився.
Лідери держав-членів НАТО ухвалили спільне рішення про те, що у 2026-2027 роках Альянс надасть Україні військову підтримку на суму не менше 140 млрд євро.
Важливо, що члени НАТО одностайно визнають потребу довгострокового фінансування української оборони, а це означає, що йдеться про горизонт суттєво більш віддалений, ніж 2027 рік.
В рішенні НАТО не домовилися про проведення наступного саміту в Албанії, як обіцяли.
Генсек Альянсу Марк Рютте пообіцяв Албанії наступний саміт НАТО, але ще невідомо коли.
Повний текст рішення саміту НАТО – на нашому сайті.
Переговори з Трампом і ліцензії на Patriot
Сьогодні вдень президент України Володимир Зеленський на полях саміту НАТО зустрівся зі своїм американським колегою Дональдом Трампом.
Під час спілкування з журналістами від президента США пролунали позитивні для України заяви.
Він сказав, що українські далекобійні удари по російських НПЗ є ескалацією, здатною привести до кінця війни.
Президент США публічно став на бік України щодо місця проведення мирних переговорів з РФ, а також отримав жарт від Зеленського: їхати до Москви складно, бо «там багато українських дронів у небі, це буде небезпечно».
Трамп заявив, що Сполучені Штати нададуть Україні право виготовляти Patriot, а також будуть купувати в України дрони.
Про завершення зустрічі президентів стало відомо приблизно о 17:30 за Києвом.
Президент України назвав зустріч з американським президентом хорошою та подякував Трампу за «важливий акцент на зміцненні протиповітряної оборони України, щоб посилити захист життів».
«Обговорили з президентом Трампом деякі ідеї, які могли б зміцнити наші позиції та наблизити мир. Розраховую, що наші команди оперативно опрацюють усе, що було обговорено сьогодні», – поділився український президент.
Зустрічі з іншими лідерами
На полях саміту НАТО український президент також провів зустріч з прем’єркою Італії Джорджею Мелоні. Вона заявила, що Італія, ймовірно, надасть Україні більше військової допомоги.
У короткій розмові в Анкарі Володимир Зеленський та прем’єр Угорщини Петер Мадяр домовилися про підхід до зустрічі.
«Ми домовилися, що найближчим часом зустрінемося – або в Будапешті, або в Києві, – а після цього разом поїдемо на Закарпаття, до Берегова», – сказав Мадяр. Раніше «ЄП» розповідала, що це – саме той формат двосторонньої зустрічі, на якому наполягала українська сторона.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Україна та Угорщина перейшли до підготовки до зустрічі лідерів.
Щодо допомоги Україні
Норвегія виділяє понад 260 млн євро на закупівлю ракет протиповітряної оборони для систем Patriot в рамках програми PURL із закупівлі американського озброєння. Планують придбати ракети у країн, які вже мають в наявності ці засоби, для якнайшвидшого постачання Україні.
В Норвегії обіцяють й надалі виділяти значні кошти на допомогу Україні.
Україна і Німеччина підписали угоду про спільне виробництво дронів BARS.
Уряд Чехії вперше анонсував внески до ініціативи PURL із закупівлі американської зброї для України.
Чеський прем’єр Андрей Бабіш каже, що внесок Чехії в програму PURL буде одноразовим.
Прем’єр Болгарії Румен Радев заявив, що його країна вичерпала можливості військової допомоги Україні, але могла б допомагати у ремонті техніки.
А ще проросійський Радев лякає Захід «ядерною відповіддю» Росії. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс закликав продовжувати підтримку України і не піддаватися на залякування Росії.
Співробітництво всередині НАТО
Норвегія та Литва домовилися про співпрацю щодо військових кораблів, а Туреччина, Болгарія та Румунія розширять протимінний захист в Чорному морі.
Крім того, турецький президент закликав НАТО скасувати обмеження в оборонній співпраці між союзниками.
Зустріч Зеленського з Навроцьким
Сьогодні вранці президент Польщі Кароль Навроцький повідомив, що розмовляв з українським колегою Володимиром Зеленським під час вчорашньої вечері лідерів.
Він не став акцентувати на розбіжностях, а заявив про потребу діалогу між державами, які мають спільного ворога.
Згодом президенти провели розмову, яка тривала понад годину.
«Загроза у нас одна і спільна: це Росія. І дуже важливо зберігати взаєморозуміння, підтримку та діяти обʼєднано», – акцентував Зеленський.
Зустріч лідерів відбувається після серйозного погіршення відносин Києва і Варшави, зокрема по лінії президентів, після скандалу довкола перейменування одного з підрозділів ССО на честь героїв УПА та рішення Навроцького у відповідь на це відкликати вручений Зеленському орден Білого Орла.
Раніше голова Офісу президента України Кирило Буданов повідомив, що цього тижня очікується пік ескалації в українсько-польських відносинах, пов’язаний з Національним днем пам’яті жертв Волинської трагедії у Польщі.
«З тієї інформації, якою я володію, вони готують цілу низку, як на мене, незрілих ескалаційних кроків. Тому, вочевидь, все це (загострення напруги у відносинах. – Ред.) зараз продовжиться», – заявив Буданов.
Водночас посадовець наголосив, що Україна не прийматиме жодних ультиматумів від Польщі.
«Останній, хто намагався поставити нам ультиматум – це Російська Федерація. Без образ до Польщі – але вона трошки потужніша, ніж Польща. І ми його все одно не прийняли», – наголосив голова ОП.
На запитання, як відповідатиме Україна на ескалаційні кроки Варшави, Буданов зазначив, що «мовчки сидіти ніхто не буде».
Глава Бюро національної безпеки Польщі Бартош Гродецький назвав «безвідповідальними» слова Буданова.
«Якщо Україна не має інших героїв і хоче на цьому будувати свій міф, то вона просто робить стратегічну помилку. Така наша думка, про це було повідомлено Буданова, про це знає й президент Зеленський», – сказав Гродецький.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також розкритикував слова глави Офісу президента України.
«Мені здається, що краще було б стримати емоції, адже саме Україна потребує західної підтримки, а Польща вже багато зробила для неї», – сказав Сікорський.
Тим часом у Польщі затримали чоловіків, які хотіли перевірити українську компанію на ставлення до Бандери.
Згадка Європарламенту про УПА
Європарламент схвалив комплексний документ щодо прогресу України на шляху до ЄС – у якому, поруч з іншим, підтримав пункт від польських євродепутатів з критикою президента України за найменування підрозділу на честь героїв УПА.
Євродепутати 460 голосами «за» підтримали звіт стосовно руху України на шляху до ЄС, де закликали до «конструктивної дискусії» щодо того, як просувати цей процес, беручи до уваги стратегічні інтереси також Євросоюзу.
«Стосовно перейменування елітного військового підрозділу ЗСУ на честь героїв УПА, євродепутати висловлюють жаль нехтуванням чутливістю й болючістю цього питання для Польщі і вважають це рішення таким, що підриває добросусідські відносини, закликаючи до деескалації та поновлення щирих зусиль, спрямованих на примирення», – зазначають у рішенні.
Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий заявив, що Київ взяв до уваги ухвалення доповіді Європарламенту щодо звіту Єврокомісії стосовно України за 2025 рік.
«Україна та Польща мають обговорювати складні історичні питання саме у двосторонньому форматі та у межах фахового діалогу між істориками, експертами та профільними державними інституціями. Для цього є відповідні платформи, зокрема Конгрес істориків», – акцентував Тихий.
А ще Європарламент визнав, що «план Качки-Кос» виконаний на 15%, закликає Київ пришвидшитися.
Крім того, євродепутати засудили захоплення Угорщиною інкасаторів «Ощадбанку» за прем’єрства Віктора Орбана, а також покритикували Угорщину Орбана за «любов» до російських енергоносіїв.
Відкриття ще одного переговорного кластера
Президент Європейської ради Антоніу Кошта на полях саміту НАТО анонсував відкриття наступного переговорного кластера.
Як стало відомо кореспондентці «Європейської правди» в Брюсселі з власних джерел, у ЄС планують відкрити кластер 6 «Зовнішні відносини» для України та Молдови 14 липня на засіданні Ради ЄС з загальних питань у Брюсселі.
У Єврокомісії також наполягають, що Україна готова відкрити всі кластери.
Атака Трампа на Іспанію
Президент США Дональд Трамп заявив про посилення проблем у відносинах США з Іспанією і наказав зупинити усю торгівлю з країною.
«Іспанія – жахливий партнер у НАТО. Вони не беруть участі, вони не платять. Тому я не хочу нічого спільного з Іспанією – тож обірвіть усію торгівлю з нею», – у наказовому режимі він звернувся до американської делегації.
Водночас Трамп вкотре розсипався в компліментах його генсеку Марку Рютте.
Погрози Данії
Очільниця уряду Данії Метте Фредеріксен перед початком зустрічі лідерів НАТО у середу вранці вкотре заявила, що Гренландія не продається, і ми сподіваємося, що усі, включаючи союзників, це зрозуміють.
«Ми готові захищати кожен метр НАТО, включаючи свою територію. Між тим одна з причин, чому ми створювали НАТО багато років тому – це була ідея, що якщо щось відбувається з одним із нас – то усі інші мають його підтримати», – заявила Метте Фредріксен.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп після прибуття до Анкари заявив, що Гренландія має бути під контролем США, а не Данії. Того ж вечора Фредеріксен вже відкинула заяви Трампа щодо контролю над Гренландією.
Прем’єрка Ісландії Кріструн Фростадоттір на саміті НАТО стала на бік Данії у конфлікті з Трампом.
«Ми завжди були дуже чіткими у цьому: Гренландія належить народу Гренландії, а вони не хочуть були частиною США… Гренландія належить її народу, але те саме стосується і Ісландії, і інших», – заявила Кріструн Фростадоттір.
Міністр оборони Норвегії Туре О. Сандвік відкинув повторний тиск президента США Дональда Трампа щодо Гренландії, заявивши, що союзники, які стежать за діями Росії на крайній півночі, вже проводять реальну роботу із забезпечення безпеки в Арктиці.
Порушення перемир’я між США і Іраном
США та Іран обмінялися новими ударами попри перемир’я. Генсек НАТО Марк Рютте вважає абсолютно необхідною реакцію США на серію нападів на комерційні судна поблизу Ормузької протоки.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що меморандум з Іраном про припинення війни «закінчився». Він пригрозив ударами по енергооб’єктах та опріснювальних заводах Ірану.
В ЄС занепокоєні порушенням перемир’я.
Решта новин
В Румунії спростували фейк про вилучення кокаїну з фото Зеленського, а Литва відреагувала на фейк РФ про «депортацію російськомовних».
В Італії затримали ексрозвідників за підозрою у шпигунстві для Росії.
ЄС лишається непохитним щодо нової системи в’їзду попри літній хаос в аеропортах.
У Косові через місяць після виборів офіційно затвердили результати.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.