У Польщі та країнах Балтії попереджають про можливі провокації з боку Росії. Литва та Латвія домовилися провести військові навчання для готовності до спільних дій.
Сьогодні, на День української державності, до Києва прибула президентка Єврокомісії. Вона оголосила про започаткування між ЄС та Україною нового оборонно-промислового партнерства.
У Дрездені чоловік вигукував ісламське гасло і відкрив вогонь по поліції, а у США викарбують доларову монету з обличчям Трампа.
Все важливе і цікаве за середу, 15 липня, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Загрози для ЄС з боку Росії
Міністр закордонних справ Польщі попередив, що РФ може готувати провокацію з українськими дронами
«Путін навіть сказав щось подібне приблизно місяць тому. Він заявив: якщо на нас нападе країна-член НАТО, ми відповімо. Тому ми підозрюємо, що він планує підготувати українські дрони та використати їх для нападу на країну-члена НАТО або на Росію, а потім відповісти на такий напад», – сказав Радослав Сікорський.
За його словами, господар Кремля Владімір Путін може вдатись до подібних дій, «оскільки він у відчаї й програє».
Президент Литви Гітанас Науседа заявив про наявність розвідувальних даних, які свідчать про можливу підготовку Росією провокацій у Польщі чи країнах Балтії з метою перевірити єдність НАТО.
За словами президента Литви, російські операції «з високою ймовірністю можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури».
Міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що литовська розвідка вказує на зростаючу агресію з боку Кремля.
За його словами, конвенційної загрози наразі немає, однак мають місце різні провокації, кампанії під «фальшивим прапором». Він зазначив, що ймовірність таких дій зростає.
У Литві заявили про проблему з укриттями: 31% жителів не знають, де вони розташовані.
Крім того, Литва не виключає впровадження прикордонного контролю з Латвією.
Латвія звела загородження вздовж кордонів з Росією та Білоруссю, але, за словами офіційних осіб, у системі охорони кордонів, як і раніше, є значні прогалини. Цього року майже 8 тисяч мігрантів намагалися потрапити до Латвії з Білорусі – це майже вдев’ятеро більше, ніж кількість тих, хто намагався потрапити до Литви.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що коли Росія більше не домагатиметься жодних перемог на фронті в Україні і не просуватиметься вперед, Кремль може перевірити на міцність п’яту статтю НАТО та механізми реагування на рівні ЄС.
«Вони дійсно перевіряють нашу готовність, нашу пильність. Ми маємо бути готові дати відсіч і реагувати на нові загрози. Найближчі кілька або навіть 12 місяців будуть справді вирішальними для безпеки країн Балтії, ми вже бачимо, що гібридні операції тривають уже кілька років», – підкреслив він.
Литва та Латвія домовилися провести військові навчання для готовності до спільних дій.
Drone Deal з ЄС
До української столиці сьогодні вранці прибула президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
15 липня в Україні – День державності.
Президент України Володимир Зеленський нагородив главу Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн орденом Європи. Як відомо, вчора Верховна Рада ухвалила закон про запровадження нової державної нагороди – ордена Європи.
«Це велика честь вручити Урсулі сьогодні тут перший український орден Європи… Дорога Урсуло, це нагорода, яку ніхто ніколи не зможе скасувати і позбавити. Бо слово України тверде«, – наголосив президент.
Урсула фон дер Ляєн, виступаючи у Києві, зазначила, що із задоволенням започатковує між ЄС та Україною нове оборонно-промислове партнерство.
«Те, що ми сьогодні підписуємо, – це наша власна Drone Deal», – заявила очільниця Європейської комісії.
Вона підкреслила, що українці володіють повним циклом: від технологій та виробництва дронів до ланцюгів постачання, необхідних для підтримання виробничих потужностей. А також, що надзвичайно важливо, мають знання щодо використання радіолокаційних систем, наземних станцій чи датчиків.
Урсула фон дер Ляєн зауважила, що у Європі є величезний технологічний та промисловий потенціал, але бракує перевірених у бою знань та досвіду, які напрацювала Україна.
Україна і ЄС підписали угоди про фінансування оборонно-промислового комплексу, що включає 300 млн євро підтримки.
Україна та ЄС погодили нове оборонне партнерство і співпрацю у сфері дронів. Крім того, Євросоюз виділив Україні ще 1 млрд євро на закупівлю дронів.
Ракети для Patriot «Made in Ukraine»
Президент Володимир Зеленський також сьогодні заявив, що Україна вперше наближається до можливості виробництва ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot.
«Я хочу подякувати президенту США за політичне рішення, яке вже є історичним, і яке допоможе зберегти життя тисяч людей в Україні. І дуже важливо, аби на цьому шляху у наших сторін, у наших команд все вийшло. І ракети до Patriot з маркуванням «Made in Ukraine» чим швидше стали реальністю», – наголосив він.
Зеленський також зазначив, що Україна зараз працює над ліцензіями на виробництво Patriot. Також він розповів, коли Україна зможе технічно виготовляти американські ракети власними силами.
«Ми розраховуємо до кінця 26-го року отримати можливість технічно виробляти українською командою американські ракети», – зазначив президент.
До речі, німецька компанія Rheinmetall поставила в Україну перші далекобійні снаряди зі свого нового заводу.
Зміни в ЄС щодо захисту українців
Посли ЄС погодили продовження тимчасового захисту для українців до березня 2028 року.
Посли країн Євросоюзу у середу погодили продовження дії механізму тимчасового захисту для українських громадян у країнах Євросоюзу через війну до 4 березня 2028 року.
Новоприбулі військовозобов’язані громадяни України зможуть претендувати на статус лише за відсутності проблем з військово-обліковими документами.
Затвердження на рівні послів є проміжним кроком у процедурі. Офіційне затвердження рішення очікується пізніше у липні.
Саміт у Києві
До Києва сьогодні прибула і низка лідерів європейських держав – на саміт «Південно-Східна Європа – Україна».
Серед них: президент Румунії Нікушор Дан, президентка Молдови Мая Санду, президент Сербії Александар Вучич, прем’єр Хорватії Андрей Пленкович, президент Албанії Байрам Бегай, прем’єр Словенії Янез Яншу.
Крім того, прибули міністр закордонних справ Македонії Нікола Димитров, віцепремʼєр із закордонних та європейських справ Чорногорії Філіп Іванович.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповів про наслідки атак РФ на українські міста на тлі приїзду європейських лідерів до Києва.
Він наголосив, що ці атаки не є випадковими: «це цілеспрямована спроба залякати Україну, наших партнерів та всіх, хто вірить у мир».
Президент Сербії Александар Вучич заявив, що він став єдиним учасником саміту «Південно-Східна Європа – Україна» у Києві, який не підписав спільну декларацію про продовження політичної, військової, фінансової та безпекової підтримки України та посилення тиску на Росію.
Водночас він заявив, що «не повністю» задоволений тим, як Сербія допомогла Україні.
Щодо санкцій США проти Росії
Двопартійна група сенаторів США закликала якнайшвидше винести на голосування законопроєкт про нові санкції проти Росії.
Сенатори висловили впевненість, що документ ухвалять до серпневої перерви. Вони повідомили, що лідер республіканської більшості Джон Тун готовий винести його на голосування, щойно підтвердять наявність необхідної кількості голосів. На думку авторів законопроєкту, така підтримка вже є.
Документ передбачає жорсткі санкції проти Росії, її компаній, олігархів і посередників, а також вторинні санкції й мита щодо найбільших покупців російської нафти та газу.
Спікер Палати представників Майк Джонсон також підтримав документ.
У вівторок сенатори презентували оновлену редакцію проєкту про санкції проти РФ, який ініціював покійний сенатор Ліндсі Грем разом з демократом Річардом Блументалем. У ньому пом’якшені початкові пропозиції «каральних» тарифів для країн, які імпортують російські енергоресурси.
Зокрема, митна ставка проти них в оновленій версії пропонується на рівні максимум 100% і для топ-5 імпортерів, тоді як у початковій – 500% для всіх.
Також надаються винятки для країн, які імпортують менше 15% експорту російського природного газу, та які «вживають значних кроків для скорочення імпорту»– під них могли б потрапити Японія, Франція, Бельгія та Угорщина.
До речі, в Євросоюзі посли держав-членів знову не домовились щодо 21-го пакета санкцій проти Росії. Його розгляд відклали на тиждень.
Сійярто втік у Китай
Міністр закордонних справ Угорщини в уряді Віктора Орбана Петер Сійярто оголосив, що складає депутатський мандат та працевлаштовується до китайського автовиробника BYD.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр на тлі відставки з парламенту Петера Сійярто відзначив, що «повний розпад колишньої керівної партії «Фідес» триває дедалі швидшими темпами».
Решта новин
Посол України сподівається на початок пошукових робіт у польському Ласкуві в серпні.
Почесний лідер популістської чеської партії «Автомобілісти за себе» Філіп Турек призупинив повноваження як уповноважений уряду після ДТП з медичним авто у центрі Праги.
У Дрездені чоловік вигукував ісламське гасло і відкрив вогонь по поліції.
У США викарбують доларову монету з обличчям Трампа.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.