О 8:30 ранку в четвер, 23 липня, посли держав ЄС зібралися у залі засідань будівлі «Європа» у Брюсселі у форматі 1+1 (посол плюс радник чи інший дипломат). Перед ними стояло складне завдання: парафувати компромісний текст 21-го пакету санкцій ЄС проти Росії.
Завдання непросте, адже, як сказав один з присутніх на засіданні Комітету постійних представників ЄС (Coreper) кореспондентці «Європейської правди», 20 попередніх санкційних пакетів вичерпали всі прості заходи, які «висіли на нижчих гілках дерева». Все, що залишилося, безпосередньо торкається економічних або ж політичних інтересів котроїсь з 27-ми держав Євросоюзу. А санкції затверджуються лише одноголосно.
За трохи більше місяця, доки обговорювали новий, 21-й пакет, його погрожували ветувати майже третина держав Євросоюзу: Болгарія, Італія, Франція (останні дві – за двома різними питаннями), Німеччина, Нідерланди, Польща, Австрія та Греція. Кожна держава відмовлялася від вето в обмін на якусь поступку – фактично, на ослаблення запропонованого Єврокомісією санкційного пакету.
У результаті, з 21-го пакета санкцій було вилучено спочатку імʼя російського патріарха Кирила та ще кількох одіозних росіян, потім цілий блок щодо заборони імпорту в ЄС російської риби, також повністю втратила силу частина про заборону вʼїзду в ЄС росіян, що воювали проти України.
І, як родзинка на торті, Греція отримала дозвіл як мінімум протягом року транспортувати російський скраплений газ криголамами безпосередньо від півострова Ямал до неєвропейських споживачів.
Що спільного між російською тріскою, патріархом Кирилом та банком «Райфайзен»
Першою 21-й пакет санкцій заблокувала Болгарія.
Премʼєр-міністр країни Румен Радєв відкрито заявив на саміті Європейської ради 18 червня, що вимагатиме виключення з санкційного списку патріарха Російської православної церкви Кирила – інакше скористається правом вето.
Пізніше до Болгарії приєдналася Італія – вочевидь під впливом Папського престолу не бажаючи встановлювати «політичні » санкції проти церковних діячів.
У результаті патріарха Кирила видалили з запропонованого санкційного списку.
Разом із засновником російського «Лукойлу» Вагітом Алекперовим та керівником компанії з РФ, яка, окрім роботи на російську оборонку, постачає комплектуючі для метро у столиці Болгарії Софії.
Далі були російські комбатанти: Єврокомісія хотіла, щоб 21-й пакет санкцій містив повну заборону вʼїзду на територію ЄС для осіб, які воювали проти України у загарбницькій війні Росії. Тим не менш, це зустріло опір. Не такий відкритий, як у випадку Болгарії, але сильний.
Франція, Італія, і ще менш гласно ряд інших морських курортних держав навідріз відмовилися регулювати це питання в рамках антиросійського пакета санкцій – стверджуючи, що його треба імплементувати через зміни до законодавства про Шенгенську зону. Справжньою ж метою їх була не юридична бездоганність, а бажання відтермінувати рішення, яке б однозначно негативно вплинуло на потік туристів з Росії, який і так поменшав з повномасштабною війною проти України.
Це протистояння вилилося в позитивний для російських комбатантів результат.
Окупанти все ще можуть їхати відпочивати на Лазуровий берег.
У санкційному пакеті залишився лише НАМІР європейських держав колись у майбутньому заборонити їм вʼїзд.
Тим не менш, за інформацією «ЄвроПравди», ініціатор заборони – Єврокомісія – у жовтні таки планує виступити з пропозицією щодо відповідних змін до візової політики ЄС.
Тепер про рибу. Внесення до 21-го пакета санкцій проти Росії пропозиції заборонити імпорт в ЄС російської тріски та значно обмежити імпорт інших видів рибної продукції було б революційним. Адже рибальство, яке ефективно підживлює російську економіку, не входило до жодного з попередніх пакетів санкцій.
Але, як виявилося, до цього були не готові великі імпортери риби в ЄС: Німеччина, Нідерланди, Франція та Польща (так само проти була, звісно, й Португалія з її прихильністю до тріски, але її дипломати були менш активні). У результаті, весь «рибний блок» був вилучений з санкційного пакета до кращих часів.
Нарешті, Австрія. Вона була передостанньою країною, яка зняла застереження щодо 21-го пакета санкцій. Вимога Відня не нова: вилучити з уже існуючого санкційного списку російську інвестиційну компанію, замороженими активами якої можна було б компенсувати фінансові втрати австрійського банківського гіганта Raiffeisen, котрий залишився працювати в Росії після початку повномасштабки.
Заробляння коштів у державі-агресорі вилилося для австрійської банківської інституції у збитки в понад 2 млрд євро, вилучених росіянами у вигляді активів через суд. Їх вона тепер хоче повернути через європейську дочку однієї з фірм, що повʼязують з російським олігархом Олегом Дерипаскою.
У цьому й полягала вимога Австрії. Щоправда, вона стала єдиною державою, яка в обмін на погрозу вето отримала лише обіцянку: Єврокомісія має вивчити питання, перевірити, чи є аналогічні випадки з іншими європейськими бізнесами, що продовжили працювати в Росії та постраждали через це – і оперативно вийти з відповідними пропозиціями. Тим не менш, офіційний Відень знайшов цей захід задовільним і відкликав свої питання до санкційного пакета.
Греція святкує перемогу
Греція блокувала 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії до останнього дня – 23 липня. Вона вимагала скасувати запропоновану в пакеті заборону на транспортування російського скрапленого газу до третіх країн.
Афіни переймалися недарма, адже такий захід міг завдати серйозної шкоди Dynagas, грецькій судноплавній компанії, яка спеціалізується на транспортуванні саме арктичного російського СПГ.
Як стало відомо «Європейській правді», грецькі дипломати стверджували, що криголами-СПГ-танкери, які використовує Dynagas, не можуть бути перепрофільовані на інші види перевезень – тож частина доходів грецького бюджету буде безповоротно втрачена. Так само будуть втрачені понад 2000 робочих місць для громадян Греції, залучених до цього виду діяльності.
Більш того, після виходу грецького оператора з ринку СПГ-транспортування, цю нішу мали зайняти китайські компанії, які давно вже висловлювали свою зацікавленість в вигідних контрактах з Ямалом.
Позиція Греції, за інформацією європейських співрозмовників «ЄвроПравди», які безпосередньо брали участь у дискусіях, викликала спочатку нерозуміння, а потім і роздратування з боку більшості з інших держав ЄС.
Грецію намагалися примусити поступитися заради тиску на Росію.
Європейська комісія навіть підготувала аналітичний документ зі статистикою, яка мусила довести, що запровадження бану на СПГ-перевезення європейськими компаніями вдарить по економіці Росії дуже сильно. Але в Афінах підготували контраргументи, стверджуючи: удар по економіці Греції буде значно сильнішим, а це явно не має бути результатом дії санкційного пакету ЄС.
Тож після того, як стало зрозуміло, що Греція стоятиме до кінця, було прийняте компромісне рішення: для греків зроблять виняток. Транспортування скрапленого газу з Росії до третіх країн дозволять за контрактами, які були укладені до 24 лютого 2022 року – тобто, до повномасштабного вторгнення.
Отже, Dynagas як старий партнер російських газовиків може бути спокійним принаймні рік. Адже заплановано, що тоді вказаний виняток переглянуть – і для його затвердження теж необхідна буде одноголосна підтримка.
То що ж залишилося?
Незважаючи на все вищевикладене, 21-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії все одно можна вважати потужним і таким, що сильно вдарить по російській економіці.
Насамперед, по російським банкам: 33 російських фінустанови (в основному великі регіональні банки, які перейняли на себе частину функцій великих, вже підсанкційних банків) отримають заборону на SWIFT-платежі та будь-які транзакції.
Санкції запровадять і проти кількох зарубіжних банків, які допомагають російським банкам обходити санкції: банки в Молдові, Киргизстані і дві «дочки» великих росбанків (Сбербанк та ВТБ) у Індії.
Також до пакета включені кілька десятків криптовалютних операторів (включаючи 14 – у третіх країнах, таких як Білорусь, Грузія, ОАЕ, Панама, Маршаллові Острови, Нігерія), які намагаються замінити функції банків для росіян для переказу коштів за кордон і з-за кордону. 21-й пакет до того ж запроваджує заборону для третіх країн співпрацювати з будь-якою російською платформою криптооператорів.
Також в пакет увійшов найбільший за останні чотири роки список індивідуальних санкцій – одномоментно плюс 218 фізичних осіб та організацій.
Список російського тіньового флоту поповниться на понад 40 суден та морських компаній.
Вперше у санкційному пакеті також – обмеження проти суден, які допомагають тіньовому флоту працювати, незважаючи на існуючі заборони. Також запроваджується дуже важливе положення, яке дозволяє державам-членам ЄС конфісковувати вантажі, що транспортуються тіньовим флотом.
Ще під прицілом санкцій – кілька нафтопереробних заводів у Росії та Білорусі, відкладені санкції проти нафтопереробного заводу в Кулеві (Грузія), два російські порти та чотири аеропорти.
Окрім цього – понад 50 військово-промислових обʼєктів, з акцентом на компанії, задіяні у виробництві безпілотників великої дальності. Більшість із них – 24 – знаходяться в Росії, але є також 14 китайських, чотири турецьких, два киргизьких, два казахстанських обʼєкти, два з ОАЕ та два з Індії.
І щодо російських комбатантів – нехай їм поки що не заборонено вʼїзд до ЄС, але ж задекларовано такий намір і зроблено перший крок.
І, можливо, найголовніше – компроміс з Грецією відкрив можливість заморозити «цінову стелю» на російську нафту на рівні 44,1 долара за барель не на кілька місяців, як обговорювалося спочатку, а на цілий рік.
Це дозволить не допустити різкого злету максимальної ціни, яка вираховувалася за формулою «середньоринкова ціна на нафту за останні шість місяців мінус 15%» та мала вже з середини липня подвоїти нафтові доходи Кремля, які можна було використати на продовження війни в Україні.
За інформацією «ЄвроПравди», економісти Єврокомісії вирахували, що утримання максимальної ціни на російську нафту для європейських операторів ринку на рівні 44,1 долари за барель до липня 2027 року, виходячи з форвардних цін на російську нафту, коштуватиме Москві $3,5 мільярда, що є досить суттєвим ударом.
Авторка: Тетяна Висоцька, журналістка «Європейської правди»
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.