Сьогодні вранці в Україні розпочалася нарада керівників українських закордонних дипломатичних установ, яка триватиме до 7 серпня. «Європейська правда» слідкує за цієї подією, зібрали основні заяви.
У Польщі продовжують повідомляти про інциденти з українцями та вже намагаються використовувати ці інциденти в політичних інтересах.
Угорщина та Румунія хочуть запобігти припиненню роботи атомних електростанцій через падіння рівня води в Дунаї через спеку.
Все важливе і цікаве за понеділок, 3 серпня, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Прогноз щодо угоди про Patriot
Посол США при НАТО Метью Вітакер повідомив, що наразі Вашингтон розглядає можливості спільного виробництва з Україною та європейськими партнерами перехоплювачів для систем ППО Patriot, щоб розширити оборонну промислову базу.
Втім, Вітакер наголосив, що угода про виробництво перехоплювачів до Patriot не буде готова до цієї зими.
«Довгострокова угода про виробництво не буде укладена до цієї зими. Тому ми продовжимо працювати над цим», – сказав він.
Американський дипломат наголосив, що першочерговим завданням зараз є якнайшвидше забезпечення України засобами протиповітряної оборони напередодні зими.
Швеція викликала тимчасового повіреного РФ у зв’язку з останніми обстрілами України та порушенням повітряного простору країн-членів НАТО.
Крім того, Стокгольм надає понад 600 тисяч євро на підтримку сфери охорони здоров’я в Україні.
Залужний не вірить у НАТО
Сьогодні вранці в Україні розпочалася нарада керівників українських закордонних дипломатичних установ, яка триватиме до 7 серпня.
Міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой став почесним спікером загальної наради послів, що відбулася у Києві.
Промову, що тривала понад 7 хвилин, він виголосив повністю українською.
Міхай Попшой, зокрема, виступив зі словами вдячності на адресу України та українців.
У дискусії щодо євроатлантичної інтеграції на загальній нараді послів у Києві посол України у Британії, генерал Валерій Залужний заявив, що не вважає перспективним рух України до членства в НАТО, визначений в Конституції України.
«Дуже добре знаю НАТО. Років 12, мабуть, особисто займався тим, щоб ми оволоділи стандартами НАТО і слухав кожного року казки про те, що ось-ось-ось ми вступимо в НАТО. Ніколи ми в нього, на жаль, не вступимо!», – наголосив генерал Залужний.
Звільнення послів
Президент України анонсував призначення Василя Зварича та Василя Боднара на посади заступників міністра закордонних справ.
Зварич є послом України у Чехії, а Боднар – у Польщі.
Володимир Зеленський підписав указ про звільнення із посади посла України в США Ольги Стефанішиної.
Раніше ЗМІ писали, що Стефанішина попросила про завершення дипломатичної служби за особистих обставин.
«Це моє власне рішення, продиктоване особистими обставинами, про які йшлося раніше», – запевнила Стефанішина.
Щодо євроінтеграції
Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов на загальній нараді послів наполіг, що Україна може швидко завершити вступні переговори і виконати бенчмарки для закриття кластерів.
Він висловив оцінку про можливість завершення переговорного процесу до кінця 2027 року.
«Кінець наступного року – це амбіційна, але реалістична мета», – заявив віцепрем’єр.
Ченцов розраховує на завершення процесу відкриття кластерів для України восени.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький на нараді послів наголосив на потребі синхронної та злагодженої роботи між урядом та парламентом для схвалення необхідних законопроєктів, які ведуть Україну до Європейського Союзу.
Інші новини щодо МЗС України
У Міністерстві закордонних справ України закликали французьку медіаспільноту з пильністю ставитися до тверджень колишньої речниці президента України Юлії Мендель.
«Її не варто вважати надійним джерелом – вона радше є «новим голосом», покликаним замінити Ксенію Федорову, щодо якої справедливо ухвалили рішення про видворення», – зазначив речник МЗС Георгій Тихий.
Нагадаємо, 29 липня у Франції видали ордер на депортацію Ксенії Федорової, яка в минулому очолювала французьку службу російського державного телеканалу RT, а після того продовжувала з’являтися на деяких ресурсах як коментаторка, поширюючи проросійські наративи.
3 серпня суд відхилив її апеляцію на рішення щодо її видворення з країни та заморожування її активів.
Тим часом Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 3 серпня взяв під варту колишнього держсекретаря МЗС Олександра Банькова з можливістю застави у 10 млн гривень.
Йдеться про справу щодо незаконного заволодіння понад 37 млн грн від іноземних громадян та донорів, призначених на підтримку України на початку повномасштабного вторгнення Росії.
Інциденти з українцями у Польщі
У Польщі побили трьох громадян України. За словами потерпілих, інцидент стався 1 серпня близько 21:25 на території хостелу, де проживають українці.
Того вечора біля припаркованого автомобіля відпочивали троє українців, а в автівці лунала українська, польська та закордонна музика.
Повз компанію проходив чоловік, який звернув увагу на музику і з яким виникла словесна суперечка.
Нападників крикнув «Їдь до України!», після чого повернувся з групою чоловіків і почалась бійка.
Жоден з учасників бійки не отримав травм, які б вимагали госпіталізації.
У польській поліції повідомили, що причиною конфлікту стало гучне відтворення музики з автомобіля та порушення нічного спокою.
Цю справу також відстежує Генеральне консульство України у Вроцлаві.
Крім того, в Міністерстві закордонних справ України повідомили, що українські консули чекають доступу до затриманого у Польщі нібито за «крадіжку велосипедів» Дмитра Карчука, директора бізнес-спільноти CEO Club Ukraine.
«Справа перебуває на контролі установи«, – повідомили у МЗС.
Тим часом заступник голови найбільшої опозиційної партії Польщі «Право і справедливість» Пшемислав Чарнек використав напад українця на польку у Вроцлаві для критики уряду.
У суботу, 1 серпня, у Вроцлаві 30-річна полька зазнала нападу з ножем з боку 18-річного українця. Потерпіла перебуває у стані, що загрожує її життю, у лікарні. Нападника затримала поліція одразу після інциденту, його підозрюють у спробі вбивства.
Чарнек наголосив, що держава повинна мати ефективні інструменти для захисту своїх громадян.
«Туск і Чажастий (прем’єр Польщі Дональд Туск і спікер Сейму Влодзімеж Чажастий. – Ред.) мовчать. Вони й досі тримають у морозилці законопроєкт, який я представив у середині квітня. Його ухвалення дозволило б ефективно депортувати осіб, які не дотримуються закону. Ми не маємо права бездіяльно чекати на чергові трагедії. Безпека поляків має бути пріоритетом», – ззаначив політик з партії «Право і справедливість».
Генконсульство України у Вроцлаві засудило напад українця на польку.
«Окремі злочинні дії не можуть і не повинні кидати тінь на всю українську громаду. Водночас кожен, хто порушує закон, має усвідомлювати неминучість відповідальності за свої вчинки», – йдеться у повідомленні.
У Польщі висунули звинувачення 18-річному українцю після нападу у Вроцлаві. Юнаку загрожує довічне ув’язнення.
Наслідки падіння води через спеку
Прем’єр Угорщини Петер Мадяр повідомив у понеділок, що остання турбіна АЕС «Пакш» все ще працює, але найважчі п’ять днів ще попереду.
У критичний момент на АЕС «Пакш» вдалося дещо підняти рівень води у Дунаї, але ситуація наближається до вкрай складної.
Тим часом у Румунії підірвали скелю на дні Дунаю, щоб допомогти ключовій АЕС.
Операція спрямована на перенаправлення більшого потоку Дунаю до Чернаводської атомної електростанції.
Операція з перенаправлення русла Дунаю поділяється на два етапи. На першому етапі тривають підривні роботи на скелі, що розташована в відгалуженні Дунаю – рукаві Бала.
Потім чотири баржі, наповнені камінням, кожна довжиною 70 м і висотою 3 м, будуть контрольовано затоплені, щоб обмежити потік води в цьому рукаві та спрямувати його в бік старого русла Дунаю.
Уряд Румунії закликав великі підприємства скоротити споживання електроенергії. Країна почала закуповувати електроенергію з України, щоб покрити свій дефіцит.
Молдова запроваджує заходи економії електроенергії та води через обміління Дністра.
У Франції зафіксували рекордне обміління малих річок.
США і Іран
Президент США Дональд Трамп скасував заплановані удари по Ірану і анонсував поновлення перемовин.
Міністерство закордонних справ Ірану заперечило переговори зі США. Трамп звинуватив Іран у лицемірстві через заперечення переговорів.
Тим часом армія Сполучених Штатів, за даними CNN, шукає «креативні» способи покарати Іран.
Решта новин
Латвія вдвічі частіше прийматиме на лікування поранених українських військових.
У Франції суд відхилив апеляцію ексочільниці RT France щодо її видворення.
Прем’єр Баварії розповів, що допоможе здолати ультраправу «Альтернативу для Німеччини».
Ліхтенштейн зазнав масштабної кібератаки.
Данія збільшить військову присутність на Фарерських островах.
Під Римом зійшов з рейок потяг через корів на коліях.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.