У Німеччині встановили особи підозрюваних в атаці в Лейпцигу, а польський прем’єр Туск заявив, що пожежа на польському заводі з виробництва дронів була диверсією.
Командування об’єднаних сил НАТО у Брюнссумі закликало Європу до підвищеної готовності.
Все важливе і цікаве за середу, 2 вересня, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
ЄС знайде ракети ППО для України
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Україна направила до Європейської комісії запит на використання кількох мільярдів євро з кредиту на загальну суму 90 млрд євро для закупівлі ракет PAC-3 для систем ППО Patriot.
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що кілька держав Євросоюзу під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Віклоу (Ірландія) у середу, 2 вересня, дали нові обіцянки щодо передачі Україні ракет-перехоплювачів.
Президент Володимир Зеленський після розмови з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом зазначив, що у вересні будуть нові пакети ППО з Німеччини.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати ведуть переговори з Україною щодо надання ліцензій на виробництво ракет для систем Patriot.
Словацький уряд схвалив приєднання до компенсаційної комісії для України попри погрози РФ, а у Єврокомісії кажуть, що Україна не отримає 3,7 млрд євро, поки не прийме закон про посилки.
Деталі нападу в Лейпцигу
У вівторок, 1 вересня, Німеччина звинуватила Росію у гібридній атаці з дроном в аеропорту Лейпцига, який стався на початку серпня, і оголосила відповідь.
Згідно з повідомленнями німецької газети Süddeutsche Zeitung, у справі про спробу теракту є двоє підозрюваних: чоловік російського походження з латвійським паспортом та білорус із російським паспортом. Останній нібито заїхав в ЄС за візою, виданою Італією.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що влада проведе розслідування «з метою з’ясування обставин» після появи інформації про те, що один з підозрюваних в атаці в аеропорту Лейпцига мав італійську візу.
Посол України у Німеччині Олексій Макеєв повідомив, що Київ вже активно співпрацює з Берліном задля допомоги Німеччині у протидії російським диверсіям.
Все про удар дронів по аеропорту Лейпцига та відповідь Берліна – в статті «Європейської правди».
У Швеції зібрали Раду нацбезпеки після заяв Берліна, що РФ стоїть за інцидентом у Лейпцигу.
Євросоюз, Франція, Нідерланди та Бельгія викликали російських дипломатів через інцидент у Лейпцигу. Згодом стало відомо, що Фінляндія, Чехія, Швеція, Португалія й Данія зробили те ж саме.
Євросоюз повернувся до обговорення заборони вʼїзду російським екс-комбатантам. Посли ЄС відклали продовження санкцій проти росіян до 9 вересня, дедлайн – 15 вересня.
Погрози з боку Росії
Ввечері 1 вересня правитель Росії Владімір Путін заявив, що поява дрона з вибухівкою в аеропорту Лейпцига нібито може бути спробою німецької влади «відвернути увагу від внутрішніх проблем».
А 2 вересня колишній президент Росії і заступник голови російської Ради безпеки Дмитрій Медведєв пригрозив ударами по Німеччині у відповідь на звинувачення проти Росії.
Російський посадовець заявив, що інцидент у Лейпцигу, який він назвав вигаданим, є «найм’якшою формою покарання за гріхи» чинного уряду Німеччини.
Росія викликала тимчасового повіреного у справах Німеччини «на тлі антиросійських дій і заяв німецької влади».
Інші інциденти в Європі
На заході Німеччини вночі 2 вересня стався інцидент на електропідстанції, а на центральному залізничному вокзалі Аугсбурга, що в Баварії, вранці 2 вересня пролунав вибух. Внаслідок вибуху двоє людей отримали легкі травми.
Німецька поліція розслідує спробу диверсії на підстанції у Бранденбурзі, про яку стало відомо 1 вересня, за статтею про тероризм.
У Молдові з’ясовують, що вибухнуло на околицях села під кордоном з Україною.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив про необхідність продемонструвати Росії, що європейські держави «не вийде залякати» прихованою гібридною війною, та запропонував заходи.
«Ми не прагнемо конфлікту з Росією, та схоже, що Росія веде проти нас гібридну війну – і потрібно продемонструвати Путіну, що нас не вийде залякати», – наголосив Сікорський.
У понеділок стало відомо, що на заводі польської компанії, що виробляє безпілотники для польської та української армії, сталася пожежа; перед цим на об’єкті нібито з’явилась невідома особа у балаклаві.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив у середу, що немає жодних сумнівів: пожежа на заводі з виробництва компонентів для дронів у місті Скаржисько-Каменна, розташованому в південно-центральній частині країни, була навмисно спричинена як акт саботажу.
Іспанія наполягає на причетності Росії до кризи в Сеуті, попри звіт ЄС.
Командування об’єднаних сил НАТО у Брюнссумі у соцмережі Х зауважило, що останнім часом у Європі сталося забагато підозрілих інцидентів і це означає необхідність бути готовими до протидії таким загрозам.
У дописі, супроводженому згенерованою ШІ ілюстрацією, зауважують, що останнім часом у Європі «і дня не минає» без чергового підозрілого інциденту.
«Це різні країни, різні цілі. Але є одне спільне: атакувати критичну інфраструктуру, порушувати національний повітряний простір і територіальні води «з тіні» – це по-боягузницьки. Збіги? Європа має бути готовою«, – додають у заяві.
Крім того, у ніч на 2 вересня в Азербайджані стався вибух на складі боєприпасів.
Україна-Польща
Україна після кількох місяців очікувань отримала дозвіл від польської сторони на проведення пошукових робіт останків українців, загиблих у 1944 році в селищі Ласкув від рук Армії Крайової та Селянських батальйонів.
У Львові триває ексгумація поховань 1939 року: знайшли рештки польських та німецьких військових. Співробітника польського Інституту нацпам’яті не впустили в Україну.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч зі своїм польським колегою Радославом Сікорським.
За словами Сибіги, вони поспілкувалися щодо двосторонніх відносин між країнами, співпрацю в оборонній галузі та спільні зусилля з протидії ескалації з боку Росії та загрозам для Європи.
У Польщі дещо зменшилась популярність президента Кароля Навроцького.
Про те, як свіжий скандал навколо криптобіржі Zondacrypto може створити додаткові проблеми для нього і для польських правих – читайте в статті.
Решта новин
Британія оштрафувала лондонський банк за обхід санкцій проти Росії.
Парламент Естонії обрав Юлле Мадізе президенткою країни. Вона офіційно вступить на посаду президента 12 жовтня, склавши присягу у парламенті.
Рада ЄС погодила тимчасову лібералізацію торгівлі з Вірменією: торкнеться 80% експорту.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.