Безсумнівно, головна тема четверга – остаточне схвалення Конгресом США законопроєкту про «пекельні санкції». Тепер – справа за Дональдом Трампом, який має підписати документ. Щодо цього є позитивні очікування.
Все важливе і цікаве за четвер, 17 вересня, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Законопроєкт про «пекельні санкції»
Палата представників Конгресу США 16 вересня ухвалила законопроєкт співавторства сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блументаля про «каральні» мита для країн, які купують російські енергоресурси.
Видання The Wall Street Journal повідомляє, що президент США Дональд Трамп планує підписати ухвалений обома палатами Конгресу законопроєкт щодо санкцій проти РФ.
Як зазначає видання, сам Білий дім тиснув на керівництво республіканців у Палаті представників, щоб ті просували ухвалення цього проєкту.
Після успішного голосування в Палаті представників ключові прихильники законопроєкту святкували його ухвалення.
«До народу України: ви не самотні», – заявив сенатор Річард Блументаль, який виступив співавтором ініціативи.
Звертаючись до господаря Кремля Владіміра Путіна, він додав: «Ваша економіка хитається. Ми збираємося задушити вашу військову машину».
Детально про схвалення законопроєкту в Палаті представників, а також про його можливості – в статті Ольги Ковальчук та Сергія Сидоренка «Пекельні санкції» стають реальністю? Як Конгрес США покарав Росію та що робитиме Трамп.
Угорці просять США не карати їх пекельними санкціями за «законом Ліндсі Грема».
За словами депутата Мартона Гайду, керівна угорська партія «Тиса» усвідомлює небезпеки та недоліки енергетичної залежності від Росії, і незабаром буде готовий план щодо її усунення.
Однак доки цього нема, зазначає Гайду, Угорщині потрібен виняток.
«Чіткий сигнал Росії»
Президент України Володимир Зеленський вказав на символізм того, що проєкт щодо санкцій, який має ім’я покійного сенатора Ліндсі Грема, був ухвалений у ніч, коли Росія здійснила чергову ракетну атаку на Україну.
«Саме законопроєкт Ліндсі Грема та інші сильні санкційні кроки партнерів проти джерела цієї війни, проти Росії, – це надзвичайно сильний інструмент, який може зупинити цю терористичну війну та привести Росію до необхідності встановити мир», – наголосив він.
Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк зазначив, що цей закон має стати важливим елементом комплексного тиску на Росію.
«Ми очікуємо, що санкції зроблять російський експорт енергоносіїв дорожчим, складнішим і менш прибутковим. Це не означає миттєвого припинення війни, але означає поступове скорочення можливостей Росії підтримувати її нинішню інтенсивність на полі бою», – пояснив Власюк.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, як і президент Зеленський, подякував конгресменам, які підтримали цей проєкт.
Міністр також звернувся до інших українських партнерів із закликом ухвалювати подальші санкції проти РФ.
«Ми можемо зупинити Путіна, позбавивши його ресурсів для продовження цієї війни», – наголосив він.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль сподівається, що новий законопроєкт збільшить тиск Заходу на Росію.
«Ухваливши законопроєкт Грехема, Конгрес надсилає чіткий сигнал Росії: кожне джерело доходів, що фінансує її війну проти України, тепер може стати об’єктом санкцій США. Я вітаю цей крок, спрямований на посилення тиску з метою припинення війни, яку веде Росія», – написав Вадефуль.
Реакція Москви
Речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що РФ «стежить» за долею американського законопроєкту щодо «пекельних санкцій».
За його словами, ухвалення законопроєкту «ускладнить зусилля» щодо врегулювання російсько-української війни.
«Ми, звісно, стежимо за проходженням цього документа. Це стосується недружніх дій, і, звичайно, введення якихось додаткових санкцій з боку США, безперечно, ускладнюватиме зусилля з пошуку мирного врегулювання в Україні», – сказав він.
Вибух біля кордону Польщі
У четвер вдень «дуже близько» до польського кордону, на території України, знову впав і вибухнув російський дрон.
«Дуже близько до польського кордону, неподалік від Дорогуська, знову, ймовірно, було атаковано АЗС. Пролунав дуже потужний вибух. Наші літаки піднялися в повітря. Це 17 вересня є винятковим днем, у тому числі з точки зору сьогоднішньої безпеки», – сказав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Речник Оперативного командування Збройних сил Польщі підполковник Яцек Горишевський повідомив, що це сталося за 4 км від польсько-українського кордону.
Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик наголосив, що польські військові були готові збити російський дрон у разі порушення ним кордону: «оперативний командувач віддав наказ про збиття у разі перетину державного кордону».
У Польщі другий день поспіль аеропорти призупиняли роботу через російські дрони в Україні.
Під час пам’ятної церемонії з нагоди 87-ї річниці агресії СРСР проти Польщі президент Кароль Навроцький прокоментував інцидент із російським дроном поблизу польського кордону.
«Росія продовжує провокувати, бо Росія не змінюється«, – сказав Навроцький.
У Варшаві ультраправі пікетували посольство РФ у річницю нападу СРСР на Польщу.
«Погіршення міжнародної ситуації»
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вважає, що його країна зіштовхнеться з провокаціями, які «набагато небезпечніші» за ті, з якими зіштовхувалася досі.
Він повідомив, з посиланням на розвіддані, про російські «плани гібридних ударів» проти країн, які підтримують Україну.
Поляки посилюють протиповітряну оборону на тлі останніх провокацій Росії, а також до кінця року посилять ще 200 км східного кордону.
Американський президент Дональд Трамп заявив про досягнення «значного прогресу» на шляху до створення бази армії США в Польщі.
А ще Туск анонсував візит до України, де обговорить санкції проти Росії з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.
Також сьогодні стало відомо, що повітряний простір Молдови знову порушив дрон.
Президент Фінляндії закликав жителів бути готовими до можливих диверсій, а у Латвії розпочали провадження через погрози теракту з боку прокремлівської групи.
Підприємства ЄС переглядають ланцюги поставок через геополітичні ризики.
В Литві стартували масштабні військові навчання, які триватимуть місяць, а Естонія готова негайно закрити кордон, якщо в РФ оголосять мобілізацію.
Президент Франції Емманюель Макрон скликав зустріч з лідерами усіх політичних партій, щоб обговорити міжнародну ситуацію і ризики для країни.
«З огляду на стрімке погіршення міжнародної ситуації протягом останніх днів Президент Республіки запросив у форматі «Сен-Дені» лідерів партій, представлених у парламенті, на зустріч, присвячену конфліктам на Близькому Сході та в Україні, а також їхнім наслідкам для безпеки та енергетики Франції. Військове керівництво та розвідувальні служби поділяться інформацією, якою володіє глава держави», – повідомили в Єлисейському палаці.
Латвія передумала купувати системи Archer у Швеції, натомість придбає гаубиці у Чехії.
Італійське медіа опублікувало список шпигунів у посольстві Росії.
Допомога Україні і партнерства
Норвегія виділить 90 млн євро у програму Ukraine Facility, а у США затвердили позику для української ДТЕК на 85 млн євро.
Неформальна лідерка ультраправого «Національного об’єднання» Марін Ле Пен переконана, що Франція більше не може надавати Україні таку саму допомогу, як зараз, через погіршення свого фінансового стану.
Нові погрози Трампа Європі
Трамп взявся лякати ЄС новими митами за пропозицію Канаді асоційованого членства.
У середу президент США пригрозив ЄС новими митами або обмеженням торгівлі після пропозицій асоційованого членства для Канади.
Дональд Трамп заявив, що готовий «застосувати дуже серйозні тарифи, або зупинити торгівлю з Європою багато чим», якщо це рішення ЄС виглядатиме як «недружній крок».
«Якщо це хороші наміри – то добре. Якщо це погані наміри – ми застосуємо проти Європи дуже серйозні тарифи», – наводить його слова CNN.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що потепління відносин його країни з Європейським Союзом є «позитивним» процесом, і Оттава не піддасться тиску, щоб відмовитися від цих відносин.
Міністр Франції у справах Європи Бенжамен Аддад, коментуючи нещодавні погрози американського президента Дональда Трампа, заявив, що Сполучені Штати не мають права накладати вето на геополітичні рішення ЄС.
«Не Сполученим Штатам – і нікому іншому – вирішувати, яким політичним і геополітичним курсом слід рухатися європейцям», – сказав він.
В Європейській комісії запевнили, що партнерство між ЄС та Канадою не спрямоване проти якихось інших країн.
Крім того, в ЄС кажуть, що Австралія та Нова Зеландія теж можуть отримати статус асоційованого члена.
Результати виборів у Швеції
У Швеції порахували всі голоси.
Шведські лівоцентристські опозиційні партії отримали 176 місць під час парламентських виборів, що відбулися в неділю, тоді як правий блок, що наразі перебуває при владі, здобув 173 місця.
28 вересня шведський парламент нового скликання збереться на засідання для складання присяги та обрання спікера.
Не раніше 29 вересня новообраний спікер зможе запропонувати кандидатуру прем’єр-міністра, а далі за неї голосуватимуть депутати.
Прем’єр-міністр Ульф Крістерссон подав у відставку після оголошення результатів виборів, на яких перемогла лівоцентристська опозиція.
Решта новин
Україна з’ясовує обставини ситуації з румунськомовним класом в Одеській області.
Латвія внесла у чорний список російського олігарха Умара Кремльова, що фінансував весілля сина Трампа.
За даними Politico, німецькому канцлеру Фрідріху Мерцу загрожує відставка через низькі рейтинги його партії. У Німеччині фіксують посилення російської дезінформації проти Мерца.
На Мальті пройшли протести через виправдання фігуранта справи про вбивство журналістки.
У Франції рибалки блокували порти і нафтосховище у протест проти цін на пальне, а Італія частково скасує дорожній податок через високі ціни на пальне.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.