ЄС відкрив кластери 2 та 3 у переговорах про вступ України. Київ розраховує відкрити ще два до кінця року.
Франція перехопила танкер «тіньового флоту», що змусило Росію згадати про міжнародне право.
Маловідоме у Білорусі угруповання «Чорні руси» взяло на себе відповідальність за провокацію на території Латвії у ніч з 5 на 6 жовтня. Обіцяють продовжити. Лукашенко каже, що інцидент нібито вигадали самі латвійці, щоб попросити грошей в ЄС.
Все важливе і цікаве за вівторок, 13 жовтня, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Відкриття нових кластерів
Рада Євросоюзу офіційно відкрила ще два кластери для у переговорах про вступ України – № 2 та № 3.
«Рада відкрила кластер 2, внутрішній ринок та кластер 3 – Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання», – оголосив міністр Ірландії у справах Європи Томас Бірн.
У понеділок, 12 жовтня, Верховна Рада схвалила зміни до закону про освіту, щоби зняти вето Угорщини і відкрити два кластери.
Віцепрем’єр з питань європейської інтеграції Всеволод Ченцов вважає реальною задачу відкриття останніх кластерів – № 4 та № 5 – на переговорах про вступ до ЄС до кінця 2026 року.
Водночас він визнав, що для цього в Україні так Євросоюзу доведеться шукати певні компромісні рішення для інтеграції українського аграрного сектора до ЄС.
Також стало відомо, що Албанія закрила ще один переговорний розділ у процесі вступу до ЄС, а ще Євросоюз розблокував для Угорщини понад 4 млрд євро для студентів та науковців.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила, що ЄС.
«Дизельна угода» Трампа
Минулого тижня, 9 жовтня, президент США Дональд Трамп заявив, що поспілкувався з правителем Росії Владіміром Путіним та досягнув із ним домовленості про поставки російського дизельного палива на американський та світові ринки.
Міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд визнав, що рішення Трампа ускладнило дипломатичні відносини з союзниками України, зокрема з офіційним Лондоном.
За його словами, після заяви президента США Дональда Трампа у відносинах з Вашингтоном минули «дуже складні кілька днів».
Агентство dpa нагадує, Мілібенд та європейські союзники публічно висловили підтримку українському президенту Володимиру Зеленському.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що останній поворот президента США Дональда Трампа у бік Росії є наслідком сильного внутрішньополітичного тиску.
На конференції роботодавців у Берліні Пісторіус сказав, що Трамп опинився «притиснутим до стіни» напередодні проміжних виборів до Конгресу, до яких залишилося всього кілька тижнів.
Кандидат у президенти Франції від лівоцентристів Рафаель Глюксманн різко розкритикував рішення президента США Дональда Трампа щодо пом’якшення обмежень на експорт російського дизельного палива.
«На чолі Сполучених Штатів стоїть людина, яка є або корисним ідіотом, або агентом, що підриває силу та свободу Європи», – заявив Глюксманн.
Про те, навіщо Трампу «дизельна угода» з Росією і як варто діяти Україні, – в матеріалі Дизель в обмін на Україну? Навіщо Трампу угода з Путіним, яка не запрацює, та чого чекати далі.
До речі, Євросоюз з березня 2022 року заплатив Росії за енергоносії 209 млрд доларів.
Тиск на Україну
В Сполучених Штатах вказували, що домовленість Трампа з Путіним про поставки дизельного палива – це відповідь на ігнорування Україною прохань американців не бити по російських нафтопереробних заводах.
Крім того, у Вашингтоні погрожували припинити обмін розвідданими і навіть припинити продаж зброї для України.
Зеленський каже, що у понеділок ввечері, 12 жовтня, не було попередження від партнерів про удар балістикою по Києву. Він також вказав, що Україна не завдавала ударів по російській нафтопереробній галузі й загалом енергетиці протягом двох діб із моменту оголошення президентом США Дональдом Трампом «енергетичного перемир’я» (оголосив у неділю ввечері).
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга пояснив, що «це пов’язано з особливим типом озброєння, яке використовувала російська сторона».
Президент Сполучених Штатів заперечив припинення надання американських розвідданих Україні, а посол США при НАТО запевняє, що «нічого не змінилося» щодо поставок зброї Україні через PURL.
Подробиці переговорів у Маямі
9 жовтня, коли Трамп оголосив про «дизельну угоду» з Путіним, у Маямі (штат Флорида) пройшли українсько-американські переговори, які завершилися достроково.
New York Times повідомляє, що засідання тривало близько шести годин.
Джерело повідомило виданню, що посланець президента США Стів Віткофф у якийсь момент вийшов, щоб долучитися до телефонної розмови між Владіміром Путіним і Дональдом Трампом.
Зазначається, що «дизельна угода» швидко затьмарила решту переговорів.
Європейців у Флориді здивувало оголошення адміністрації Трампа щодо дизельного палива. Співрозмовник додав, що посли були приголомшені цією заявою.
За даними агентства Reuters, у п’ятницю на переговорах у Маямі посланці президента США повідомили українським перемовникам, що угода про дозвіл на експорт російського дизельного палива є частиною спроби повернути Росію за стіл переговорів.
Агентство зазначає, що Кушнер під час зустрічі повідомив, що Трамп також хотів, щоб українці припинили удари по російських нафтопереробних заводах. Він повторив, що адміністрація президента США висувала це прохання кілька разів.
«Ідея полягала в тому, що США могли б звернутися до Росії і сказати: «Бачите, українці припинили удари, і ми надали вам цю угоду. Тепер ваша черга щось зробити«, – зазначив один зі співрозмовників.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль у вівторок наголосив, що Росія має «зробити перший крок» щодо дотримання енергетичного перемир’я з Україною, про яке оголосив президент США Дональд Трамп.
Деталі «мирного плану» Трампа
Заступник редактора та колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус написав про те, що США і Європа нібито опрацьовують «мирний план» для України з чотирма ключовими складовими.
Перший компонент – відбудова України, другий компонент – гарантії безпеки, третій компонент – економічна інтеграція Росії, України та Європи завдяки енергетичній угоді, четвертий компонент – припинення вогню вздовж нинішньої лінії зіткнення, що означатиме згоду України на контроль РФ захоплених територій.
Щодо так званих гарантій безпеки, США та країни Європи пообіцяють Києву нібито військову відповідь у разі нового нападу Росії.
Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин назвав «непоганим піаром» США злив у The Washington Post нібито «мирного плану» для України.
«Це не «США та європейські країни». Це переказ погляду частини американської команди на зустрічі у Флориді, де були американці, українці, європейці. Непоганий піар американської сторони», – зазначив він.
12 жовтня президент Дональд Трамп заявив, що Путін хоче укласти угоду більше, ніж Зеленський, а вже наступного дня – що і Путін і Зеленський хочуть завершити війну, але не знають як.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна передала США пропозиції щодо наступних зустрічей у контексті перегорів щодо завершення російсько-української війни, і готова до них найближчими днями.
Франція перехопила танкер
Французький президент Емманюель Макрон повідомив, що вранці 12 жовтня Франція перехопила у районі острова Реюньйон нафтовий танкер DF Peak під фальшивим прапором.
За даними порталу War&Sanctions від Головного управління розвідки Міністерства оборони України, танкер DF Peak залучений у транспортуванні російської сирої нафти у період дії нафтового ембарго G7 та ЄС.
Судно афілійоване з підсанкційним ПАТ «Совкомфлот» – найбільшою державною судноплавною компанією в Росії з обслуговування та забезпечення морського видобутку вуглеводнів, транспортування російської нафти, нафтопродуктів, скрапленого газу.
Посольство Росії у Франції назвало перехоплення французькими ВМС танкера DF Peak кричущим порушенням міжнародного права.
Морські атаки РФ
Впродовж ночі на 13 жовтня дрони атакували два судна біля берегів Болгарії, одне з яких затонуло; болгарський прем’єр Румен Радев повідомив, що у зв’язку з атаками на розмову викличуть посла Росії.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що внаслідок останнього нападу Росії на торгові судна поблизу територіальних вод Болгарії постраждали громадяни України, а також Азербайджану.
Біля берегів Болгарії врятували 5 моряків з потопленого дронами судна, 11 – зникли безвісти.
Міністерка закордонних справ Болгарії Велислава Петрова наголосила, що повторні напади на торгові судна в безпосередній близькості від територіальних вод Болгарії є абсолютно неприйнятними і становлять грубе порушення міжнародного права та принципів безпечного судноплавства.
Президентка Болгарії Іліяна Йотова засудила чергові атаки на торговельні судна в Чорному морі та назвала їх грубим порушенням міжнародного гуманітарного та морського права.
«Ескалація війни (Росії проти України. – Ред.) призвела до зростання кількості інцидентів поблизу болгарських берегів і перетворює Чорне море на військову зону«, – заявила Йотова.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн засудила нові атаки дронів.
«Винні мають понести відповідальність», – додала фон дер Ляєн.
Генсек НАТО Марк Рютте запевнив, що НАТО й надалі тісно співпрацюватиме з союзниками в Чорному морі.
Саміт ЄС, запланований на 15-16 жовтня, обговорить ескалацію атак на судна у Чорному морі.
Лідери Євросоюзу обговорять з Зеленським підтримку України 16 жовтня в Брюсселі. Президент України також анонсував нові пакети підтримки від країн ЄС цього тижня.
Загрози для Європи
Відповідальність за інцидент, що стався на початку жовтня на латвійсько-білоруському кордоні, під час якого озброєні чоловіки в масках намагалися переправити до країни 20 нелегальних мігрантів, а згодом пошкодили інфраструктуру, взяло на себе раніше маловідоме угруповання «Чорні руси».
Маловідоме в Білорусі угруповання пообіцяло продовжувати таємні операції.
«Це була лише перевірка латвійців, яку вони не пройшли. Незабаром ви побачите щось подібне й на інших ділянках нашого кордону. Європейський Союз і НАТО – це колос на глиняних ногах, який впаде після першого нашого удару», – заявив Неман, речник угруповання.
А самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко заявив, що Латвія інсценувала напад на кордоні, щоб отримати гроші ЄС.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Європа повинна прискорити виробництво боєприпасів та зброї, щоб не відставати.
ЄС схвалив прохання Італії про виділення понад 8 млрд євро із фонду SAFE.
Президент Польщі Кароль Навроцький звинуватив главу уряду Дональда Туска у «розпалюванні страху» щодо можливого нападу Росії на НАТО.
Прем’єр Британії Енді Бернем повідомив, що іранський КВІР майже напевно керував змовою проти авіабази в Англії. Водночас президент США Дональд Трамп не вірить у те, що Китай і Росія допомагають Ірану.
Британська МІ5 заявила про активізацію гібридної війни Росії та загроз з боку Ірану.
Латвія оголосила персоною нон грата проросійського журналіста.
Решта новин
Україну обрали до Ради ООН з прав людини на 2027–2029 роки.
У Німеччині закрили кілька шкіл після погроз про масову стрілянину. У Польщі школи після серії нападів отримали матеріали про те, як реагувати на загрози після серії нападів.
У Франції тривають протести: на вулиці вийшли понад 160 тисяч учасників. Грета Тунберг приєдналась до протестів школярів.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.