Нарешті після кількох місяців блокування влада Угорщини зняла перепони для нашого руху до вступу в ЄС. У Люксембурзі, на двох міжурядових конференціях з Україною та Молдовою, міністри 27 держав офіційно дали зелене світло наступним крокам у вступних переговорах.
Кластери, які відкрили для обох країн, формують «серце» економічної інтеграції з ЄС, зокрема, визначають правила конкуренції.
Між тим у Люксембурзі стала очевидною пріоритетність іншого завдання.
Це також про конкуренцію – але не економічну.
Якщо на етапі відкриття переговорів ЄС виявився готовий зберігати синхронність України та Молдови та не розділяти ці країни у вступному процесі, то із закриттям Україна серйозно відстає.
Джерела «ЄП» свідчать, що для Молдови вже цього року має розпочатися офіційна оцінка її прогресу – підготовка так званого IBAR. Кишинів має намір довести, що виконав перші вступні критерії, отримані від ЄС улітку. Київ поки далекий від цієї стадії, але в уряді знають про його важливість. Віцепрем’єр Всеволод Ченцов наголосив, що це стає пріоритетом і для України.
У Брюсселі також звернули увагу, що у заявах України з’явився термін IBAR, але констатують, що поки Київ обмежується заявами, а не діями.
Як наслідок, щодо Молдови від ЄС лунають амбітніші заяви. Наприклад, про готовність завершити переговори з нею у 2028 році.
Інший пріоритет для України – відкриття ще двох кластерів.
Вже відомо, що це потребуватиме нових поступок з боку України, і тепер проблеми створюватиме не Угорщина. Осередком опору можуть стати країни, в яких на носі вибори – у тому числі Польща та Франція. Тому важливо відкрити кластери, доки вони не увійшли у фінальний етап кампанії. В Люксембурзі щодо цього лунав обережний позитив.
Про кластери, IBAR та про новий етап вступних переговорів – у поясненнях «Європейської правди».
Основи вступу до ЄС, але в економіці
Спершу – трохи цифр. Вони пояснять, чому те, що відбулося 13 жовтня, в інституціях ЄС називають «супервівторком».
Цього дня у Люксембурзі, на полях міністерської зустрічі держав-членів, Євросоюз дав добро на наступні кроки дорогою до вступу – для Албанії, Молдови та України. Для нас цього дня ЄС відкрив два переговорних кластери – №2 «Внутрішній ринок» та №3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».
«Завтра я з радістю заміню для України 17 червоних фішок на «стіні розширення» у моєму кабінеті на жовті фішки». Так це рішення прокоментувала єврокомісарка Марта Кос, що відповідає за вступні переговори з державами-кандидатами.
Таким чином, Україна відтепер має відкритими 24 з 33 основних переговорних глав. Тобто переважну більшість.
Коли йдеться про кластери у переговорах з ЄС, найчастіше згадують про кластер «Основи», або Fundamentals. До нього входять, зокрема, питання верховенства права, протидії корупції, демократії тощо. Крім того, він має особливе значення у процесі вступу: встановлені ЄС правила кажуть, що від успіху держави-кандидатки за «Основами» залежать переговори за всіма іншими главами.
Ті кластери, які відкрили зараз, подібного статусу не мають, але вони також визначальні.
«Це економічне ядро процесу вступу України до ЄС і багато в чому – економічне ядро трансформації нашої країни, – пояснив у Люксембурзі віцепрем’єр Ченцов. – Розділи, які ми відкрили зараз, стосуються практично всіх аспектів функціонування економіки. Прогрес за ними матиме вирішальну роль у побудові сучасної, конкурентоспроможної та стійкої української економіки, яка інтегрується в єдиний ринок ЄС».
Це не перебільшення. Йдеться дійсно про ключові економічні реформи. Саме тому в ці два кластери об’єднані аж 17 розділів у переговорах про вступ до ЄС – тобто половина загальної кількості.
А ще важливо те, що йдеться про підготовку до входу України у спільний ринок ЄС. А Євросоюз зараз офіційно взяв курс на «поступову інтеграцію» кандидатів, і основний елемент тут – відкриття нам доступу до інструментів спільного ринку ще до офіційного вступу в ЄС. Це буде можливо лише після проведення економічних реформ – саме тих, які передбачені кластерами №2 та №3.
Новий пріоритет України
Донедавна українські посадовці, коли йшлося про питання вступу до ЄС, наголошували, що перший виклик зараз – відкрити усі переговорні глави.
Це завдання перед українським урядом стояло ще торік, але тоді його виявилося неможливо виконати: угорський прем’єр Віктор Орбан оголосив про блокаду руху України в ЄС, гуртуючи навколо цієї ідеї свій електорат. Зі зміною уряду Угорщини процес зрушив – але не відразу і поволі.
А ще весь цей час українські дипломати працювали над тим, щоб Євросоюз не розділив пару України і Молдови. В ЄС поставилися до цього з розумінням, тож дві держави спільно проходили усі юридичні етапи на шляху до вступу.
Тут варто додати важливе пояснення. Українсько-молдовська пара не могла існувати аж до завершення процесу, і на це ніхто не розраховував.
Як відомо, термін «переговори про вступ» є дещо оманливим. У цьому процесі майже немає класичних «переговорів», де сторони про щось домовляються. Усупереч назві, йдеться про втілення реформ лише однією стороною, державою-кандидаткою. Майбутній член ЄС має запровадити у своє законодавство норми спільного права ЄС, а у рамках «переговорів» можна лише доводити європейцям, що певні норми вже втілені, а також домовлятися про перехідні періоди чи поодинокі винятки.
У кожної кандидатки на цьому шляху – свої виклики та свій перелік критеріїв, так званих «бенчмарків», які ЄС надає під час відкриття кожного кластера. Також кожна столиця веде ці переговори з ЄС окремо, і прогрес залежить від досягнень, тобто проведених реформ.
Тому після початку переговорів за усіма кластерами синхронізація України і Молдови втрачала вагу. Але поки кластери не відкриті – «пара» продовжує існувати.
Та з’явився новий елемент, здатний вивести Молдову вперед.
Річ у тім, що є ще один проміжний етап. Його назва – IBAR, Interim benchmark assessment report, або Звіт про відповідність проміжним бенчмаркам.
Це – один з визначальних етапів на шляху до вступу.
Як вже йшлося, з відкриттям кожного кластера держави-кандидати отримують перелік фінальних бенчмарків – критеріїв, за якими перевіряється відповідність вимогам вступу. Але для двох глав з кластера «Основи» – тих, що стосуються верховенства права, антикорупції, прав людини тощо, – діє особлива процедура.
За ними ми отримали проміжні бенчмарки. Лише після їхнього виконання ЄС надасть фінальні критерії за цими главами.
І головне: виконання проміжних бенчмарків дає кандидатці право почати закривати переговорні глави, тобто отримувати офіційне підтвердження, що Україна або Молдова відповідає вимогам для вступу.
Таким підтвердженням є звіт IBAR.
Два джерела «Європейської правди» повідомили, що Молдова готується ініціювати свій IBAR, причому процедура може стартувати вже у листопаді. Це автоматично виведе Молдову на перше місце у нашій «парі». Бо Україна до цього кроку ще не підійшла.
Хоча розуміння важливості цього у Києві є. Понад те, віцепрем’єр Ченцов оголосив, що IBAR стає пріоритетною метою для України. Навіть важливішою за відкриття решти кластерів.
«Безсумнівно, головним пріоритетом для уряду та парламенту є виконання проміжних критеріїв та забезпечення позитивного результату за IBAR. Ми також з нетерпінням чекаємо на відкриття решти двох блоків переговорів», – заявив він у Люксембурзі. Утім, відповідаючи на уточнювальне запитання «Європейської правди», віцепрем’єр не став прогнозувати будь-яких термінів, коли Україна зможе це зробити, і лише сказав про прагнення досягти успіху «якомога швидше».
І це можна зрозуміти. Адже основні завдання – поза владою уряду.
До переліку критеріїв, які Україна має виконати для схвалення IBAR, входять антикорупційні закони, реформи у сфері верховенства права, реформа ДБР тощо. Все це потребує рішень Верховної Ради. За багатьма пунктами у Раді є законопроєкти, але їх навіть не виносять на голосування.
Всеволод Ченцов натякнув, що бачить можливість домовитися з Брюсселем про компроміси. «Ми активно співпрацюємо з Європейською комісією, Верховною Радою, а також експертним співтовариством над пошуком доречних та адекватних рішень для іноді складних питань у сферах правосуддя, верховенства права та правоохоронної діяльності. Це дуже специфічна сфера для країни, що перебуває у війни, і потрібно знайти баланс між прогресом у реформах та збереженням цілісності й стабільності системи», – пояснив він.
Наразі невідомо, чи готовий ЄС до поступок щодо цих реформ, але ці поступки точно не будуть радикальними: бо це не знайде розуміння у багатьох столицях.
Але те, що віцепрем’єр почав активно говорити про IBAR, у Євросоюзі помітили. «Це вперше, коли ми чуємо від уряду України наголос на IBAR, і це добре. Та маємо побачити також рішення, не тільки заяви», – пояснив у розмові з «ЄП» один з високопосадовців.
Лишається додати, що в останні пленарні тижні антикорупційні проєкти лишалися без розгляду, попри численні заклики з боку ЄС, у тому числі особисто від Урсули фон дер Ляєн у розмові з президентом Зеленським – хоча, за інформацією «ЄвроПравди», вона почула від українського лідера запевнення, що Київ має намір провести ці реформи.
Питання не лише від Угорщини
За тематикою IBAR не варто випускати з уваги попередню мету України – щодо відкриття решти кластерів.
А ще варто нагадати, що ж дозволило відкрити кластери №2 та №3 у жовтні. Тобто – нагадати про Угорщину.
Як відомо, уряд Петера Мадяра кілька місяців блокував просування України. Спершу це було вето взагалі без вимог, як у старі та недобрі часи Орбана. Згодом розвиток подій переконав Будапешт змінити політику. Почався конструктивний діалог і вийшли на рішення: Україна ухвалює зміни до закону «Про освіту», а угорський уряд подає це своєму народові як власне досягнення і дає зелене світло на рух у переговорах.
«Європейська правда» детально описувала цю історію у статті «Угорщина знімає вето«.
Розвиток подій доводить, що Угорщина – станом на зараз – дійсно змінила налаштування у відносинах з Україною.
У переговорах про освітній закон угорці були цілком конструктивні, що й дозволило знайти формулу, яку парламент підтримав переважною більшістю голосів (і яка цілком відповідає потребам угорської меншини). А прем’єр Петер Мадяр, який тривалий час уникав зустрічей з українським президентом, раптом сам вийшов із пропозицією про переговори із Зеленським у Брюсселі. Очікується, що вони зустрінуться у п’ятницю.
Окремо варто нагадати, що питання меншин важливе не лише для Угорщини. Просто угорці через історичні причини завжди ставлять це на перше місце у відносинах з усіма своїми сусідами, не лише з Україною. Тому їхній голос чути найгучніше.
Але на фінальному етапі була загроза, що на заваді руху до ЄС стане Румунія.
Там вже з пів року триває політична криза і є загроза дострокових виборів, а це змушує політиків вдаватися до популізму. Тому бентежило те, що проєкт освітнього закону, який відразу передали не лише угорцям, а й румунам, тривалий час лишався без офіційного відгуку. Утім, небезпека не втілилася. Зрештою, президент Нікушор Дан публічно заявив про повну підтримку закону, який вже був ухвалений парламентом.
Між тим завдання відкрити ще два кластери нікуди не зникло.
Ці переговорні блоки вважають політично найбільш чутливими.
Кластер №4, що має офіційну назву «Зелений порядок денний і стале з’єднання», включає також тематику транспорту та єдиного ринку у сфері послуг, що є чутливим для Польщі (згадаймо, як польські далекобійники навіть блокували український кордон).
Кластер №5, що стосується сільського господарства, є ще більш чутливим, і не лише для Польщі. Спільна аграрна політика Євросоюзу, як вважають, давно потребує реформи. Зокрема, нинішні правила розподілу аграрних субсидій не потягнуть інтеграцію України, тому в Брюсселі вже шукають компромісні варіанти, які розблокують для Києва шлях для вступу («ЄП» детально розповідала про це у статті «Як у ЄС хочуть змінити правила вступу для України«).
Конкретних рішень тут поки немає, але усі налаштовані їх знайти.
«Україна стане частиною європейської аграрної політики, але в особливому форматі. Як саме – мають вирішити держави-члени ЄС та, звісно, Україна», – відповіла на запитання «ЄвроПравди» з цього приводу єврокомісарка Марта Кос.
«Не бачу жодних причин, щоб не знайти домовленості і не відкрити кластери до кінця цього року», – додав віцепрем’єр Ченцов, нагадавши позицію Києва: винятки для України можливі, але вони мають бути тимчасовими, а не постійними. Політична дискусія про це має відбутися вже цього тижня, на саміті ЄС, куди запросили також президента Зеленського.
Не всі європейські джерела «ЄП» поділяють оптимізм щодо того, що рішення буде знайдене до кінця року. Примітно, що Марта Кос також була обережною у прогнозах з цього приводу. Тобто говорила про сподівання, але не про впевненість.
Та головною проблемою для України все ж лишається не відкриття кластерів, а проведення реформ. У Євросоюзі продовжують публічно підтримувати Київ і говорити про унікальний досвід реформ під час війни, але рух до вступу це не прискорює.
Без виконання бенчмарків, перш за все тих, що входять до IBAR, реального прогресу не буде.
І вже зараз привертає увагу відмінність риторики щодо України і Молдови.
Кишинів у Єврокомісії та у столицях хвалять за виконання зобов’язань.
«У звіті про розширення за 2025 рік Єврокомісія визнала, що Молдова досягла найбільшого прогресу за рік серед усіх країн-кандидатів, попри постійні зовнішні гібридні загрози. Я впевнений, що цьогорічний звіт про розширення підтвердить цю оцінку реформаторських зусиль Молдови та її прогресу», – заявив у Люксембурзі, після відкриття кластерів для Молдови, Томас Бірн, міністр у справах Європи Ірландії, що головує у Раді ЄС.
«Наразі все йде справді чудово, ми підтримуємо прагнення Молдови стати членом ЄС до 2030 року. А якщо проаналізувати минулий досвід, то можна побачити, що технічно можливо завершити переговори про вступ вже у першому або другому кварталі 2028 року», – додала Марта Кос.
Ситуація, коли Єврокомісія оголошує прогнозні дати у вступному процесі – доволі нетипова. Тож у Кос дійсно є підстави для такого оптимізму. Щодо України жодних подібних прогнозів цього разу не пролунало.
А ще показовим є те, як ірландське головування в офіційній заяві про відкриття переговорів згадувало прогрес реформ. «Ми закликаємо Україну продовжувати впроваджувати необхідні реформи, зокрема у фундаментальних питаннях», – заявив Томас Бірн, представляючи відкриття українських кластерів.
Також позитив – але відмінність у формулюваннях з Молдовою очевидна.
І якщо втілення реформ в Україні не пришвидшиться, ця відмінність може лише зростати. Історія з IBAR це лише наочно ілюструє.
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор «Європейської правди», Люксембург – Брюссель
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.