Чехія робить крок назустріч Україні, погодивши продаж 16 літаків-перехоплювачів L-39 Skyfox.
Ці літаки вкрай важливі для протидії російським БпЛА, в тому числі реактивним. Тож не дивно, що в Києві вже давно намагаються отримати у Праги або ці літаки, або їхню попередню версію L-159.
Проте раніше позиція Праги була категоричною – уряд Андрея Бабіша відмовився як від передачі, так і від продажу літаків Києву. Як вважається, причиною відмови була залежність уряду Андрея Бабіша від голосів коаліційних партнерів – ультраправої та відверто антиукраїнської партії SPD Томіо Окамури.
Чому ж тепер чеський уряд різко змінив позицію? А головне, чи можна розраховувати, що рішення щодо літаків L-39 Skyfox стане початком розвороту зовнішнього курсу уряду Бабіша в бік України?
Всупереч ультраправим
«Чотири з них (літаків L-39 Skyfox, що планується передати Україні. – Ред.) вже були підтверджені раніше, тепер ми можемо говорити про ще 12″, – таку сенсаційну заяву під час свого недавнього візиту до Києва озвучив перший віцепрем’єр уряду Чехії Карел Гавлічек.
А згодом цю домовленість підтвердив і голова чеського уряду – за результатами зустрічі з президентом Володимиром Зеленським 13 листопада у Дубліні Андрей Бабіш заявив про готовність продати Києву щонайменше 14 літаків L-39 Skyfox.
«З паном Зеленським я обговорював, зокрема, зацікавленість української сторони в літаках L-39. Хочу лише наголосити, що йдеться фактично про продаж приватною компанією, за який Україна заплатить звичайним чином. Тобто жодних коштів із нашого державного бюджету на це не виділяється», – підкреслив Андрей Бабіш.
Варто уточнити: що хоча у Києві віцепрем’єр Гавлічек публічно заявив про попередні домовленості про продаж Україні чотирьох літаків L-39 Skyfox, досі сторони особливо це не афішували.
Причиною є спротив, який чинила партія «Свобода та пряма демократія» (SPD) чинного спікера Томіо Окамури – вона входить до керівної коаліції.
На початку року сторони активно обговорювали можливість продажу легких штурмовиків L-159, які в чеській армії зараз використовують лише як навчальні. Вони могли би стати у пригоді Україні для протидії російським дронам.
Про можливість продажу таких літаків заявляв президент Чехії Петр Павел, не виключали цього і в уряді. Проте категорично проти була партія SPD та особисто Томіо Окамура. Позиція ультраправих посилювалась тим, що до їхньої квоти належить посада міністра оборони.
Тож керівник чеського Міноборони Яромір Зуна, який спочатку озвучував цілком проукраїнські тези, почав поводитися обережніше, зважаючи на вимоги SPD – хоча сам не належить до цієї партії.
Зрештою, Андрей Бабіш оголосив про відмову продати Києву L-159, посилаючись саме на заяву Зуни про те, що ці літаки ще потрібні чеській армії. При цьому ігноруючи протилежну оцінку, яку озвучував тодішній голова Генштабу Карел Ржегка.
Оскільки літаки L-159 більше не виготовляють, у Києва залишилася лише одна опція – розпочати діалог про закупівлю більш сучасного аналога L-39 Skyfox.
Звісно, було втрачено дорогоцінний час. Проте L-39 Skyfox виглядає набагато якіснішою зброєю проти БпЛА. Зокрема, якщо у L-159 протидія дронам була допоміжною функцією, то L-39 Skyfox від початку проєктували як антидроновий літак. Також ця модель оснащена сучаснішим двигуном Williams FJ44 та сучаснішим радіоелектронним обладнанням.
Проте добитися дозволу уряду Бабіша на замовлення цих літаків також було нелегко.
Як стало відомо «ЄвроПравді», Київ хотів купити ескадрилью – щонайменше 12 літаків. Натомість у Празі зрештою погодили продаж лише 4 L-39 Skyfox, ігноруючи твердження Києва, що така маленька кількість не дозволить ефективно їх використовувати.
Схоже, Андрей Бабіш до останнього намагався «всидіти на двох стільця» – з одного боку, погодити продажі, щоб захиститися від звинувачень у підігруванні Росії, але одночасно – дозволити лише мізерну кількість, щоб не йти на конфлікт із партнерами по коаліції.
Тим важливішим став розворот, що відбувся минулого тижня. Але чому уряд Андрея Бабіша раптом змінив свою позицію? І чи готовий сам Бабіш до конфлікту з коаліційними партнерами?
Дилема Бабіша
10 та 17 жовтня у Чехії відбулися вибори і в місцеві органи самоврядування, і в Сенат. І результат цих виборів став катастрофічним для партії Андрея Бабіша ANO.
Партія, яка рік тому на парламентських виборах здобула перше місце з чималим відривом, не змогла провести до Сенату жодного представника. І водночас не дуже вдало виступила на місцевих виборах.
Сам Бабіш назвав цей результат катастрофою і пообіцяв кадрові зміни. Проте однією з причин провалу була реакція виборців ANO на зовнішню політику уряду Бабіша. А точніше – на надто потужний вплив на роботу уряду партії SPD.
Як показує соціологія, ядерний електорат ANO налаштований геть не проросійськи й підтримує допомогу Україні – на відміну від виборців ультраправих.
Щоправда, є нюанс. На парламентських виборах 2025 року партія Бабіша продемонструвала результат, вищий за очікування – в останній момент за них проголосувала частина електорату комуністів.
І зараз це стало чималою проблемою для Бабіша та його партії.
Адже у сфері зовнішньої політики у голови уряду залишається дуже вузьке поле для маневру – будь-яке рішення викличе незадоволення тієї чи іншої частини його виборців.
Це добре видно навіть по реакції виборців ANO на новину про продаж літаків Україні.
Частина їх критикує Бабіша за недостатню допомогу Києву. Проте під повідомленням чеського прем’єра у facebook про зустріч із Володимиром Зеленським – справжній антиукраїнський шабаш. Люди, які називають себе виборцями ANO, заявляють, що тепер ніколи за неї не проголосують, адже уряд Бабіша нібито нічим не відрізняється від попереднього уряду Петра Фіали.
Тобто всидіти на двох стільцях Андрею Бабішу стає все складніше.
І це – принципово важливий момент. Втрата проросійського виборця може зробити ANO більш залежною від виборців, налаштованих в цілому проукраїнськи.
І, в перспективі, може означати продовження кроків назустріч Києву від нинішнього уряду Чехії.
Проте такий розворот матиме ще один наслідок – погіршення відносин із коаліційними партнерами з SPD.
Як не дивно, нинішнє рішення уряду Бабіша про продаж Україні літаків не викликало реакції у керівництва SPD. Наразі цю тему старанно обходять як Томіо Окамура, так і інші депутати від його партії, які раніше активно критикували чеську владу за допомогу Києву.
Проте ядерний електорат SPD явно не в захваті від такої домовленості.
Зрештою, існує ще одна вагома причина говорити про те, що конфлікт всередині чеської коаліції – не за горами.
Міністр під ударом
15 листопада у центрі Праги пройшов величезний – 400-тисячний – антиурядовий мітинг. Головною його причиною були плани уряду Андрея Бабіша змінити джерела фінансування суспільних мовників. Як вважають опоненти уряду – щоб отримати інструмент тиску на медіа.
Проте іншою вимогою протестувальників була відставка чинного міністра оборони Яроміра Зуни.
Варто нагадати, що міністерську посаду Зуна отримав за квотою партії SPD Томіо Окамури. І хоча формально ультраправі не мали впливу на це призначення – це був особистий вибір Бабіша, – проте в SPD швидко знайшли спільну мову з міністром.
Як наслідок, експерти у сфері оборони говорять про свідоме послаблення боєздатності збройних сил Чехії.
Зокрема, є питання до кадрової політики Міноборони – втрачають свої посади відносно молоді генерали, а на їхнє місце з пенсії повертають кадри ще соціалістичних часів.
На додачу, перевірку чеського Управління національної безпеки не пройшли семеро урядовців, призначених за квотою SPD, включаючи двох заступників міністра оборони – Радована Віча та Рене Шраєра. Вони так і не отримали доступу до таємної інформації, що стає чималою проблемою для їхнього шефа Яроміра Зуни.
Проти міністра оборони грає й історія з відмовою продавати Україні літаки L-159. На початку року Зуна переконував, що ці літаки не можна продавати, оскільки вони потрібні чеській армії. Проте застосування їм так і не знайшли – зараз вже обговорюють їх можливу утилізацію.
Зрештою, всередині партії ANO вже з’явилася чимала група, яка вважає, що принципи співпраці з SPD мають бути переглянуті. Серед них є й топпартійці, такі як заступник голови парламентської групи ANO Радек Вондрачек. Він першим публічно визнав, що ультраправі «проводять власну політику і, по суті, шкодять коаліції».
Тож розворот курсу уряду Бабіша у питанні продажу літаків Україні може стати початком довгострокового процесу, який призведе або до виходу ультраправих з коаліції, або до істотного послаблення їхнього впливу.
Автор: Юрій Панченко,
співзасновник «Європейської правди»
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
