Молдова втратила уряд.
У п’ятницю вранці прем’єр Александру Мунтяну несподівано подав у відставку – а це за конституцією означає відставку усіх інших міністрів. Це падіння уряду було значною мірою несподіваним, адже ще два дні тому прем’єр мав зовсім інші плани. Він анонсував заходи для подолання кризи, яка наростала в країні. А єдиними, хто вимагав його відставки, були представники опозиції.
У публічному повідомленні про відставку Мунтяну не зазначив жодних конкретних причин. Водночас його заява сформульована так, що кидає тінь на чинну владу Молдови, яка – натякає прем’єр – діє усупереч його принципам. «Коли я зрозумів, що більше не можу виконувати свої обов’язки відповідно до своїх принципів і переконань, я вирішив піти», – заявив він.
Джерело проблем, що зрештою призвели до відставки прем’єра, не є секретом, адже Молдову лихоманить добрих два тижні.
Ця історія розпочалася як доволі дрібна, але неприємна для влади проблема, пов’язана із браком перевірки компетенції державних призначенців. Та дуже швидко вона переросла у багатогранний корупційний скандал, який зачепив також родичів президентки Маї Санду.
Про корупцію особисто Санду не йдеться, але її дії також викликають питання.
Утім, навіть вона була змушена визнати, що йдеться про системні проблеми, а не про поодинокий інцидент.
А зважаючи на те, що чинна влада керує Молдовою уже понад п’ять років – вже давно немає можливості перевести відповідальність на попередників.
У керівній партії визнають, що йдеться про безпрецедентну загрозу. В її центрі – втрата довіри, що вже відбулася і може ще збільшитися. Причому проблема не лише у довірі до Санду особисто чи до її партії. На кону – суспільна підтримка європейського шляху Молдови.
Тож немає нічого дивного у тому, що головними критиками влади у цьому скандалі є антиєвропейські (а заодно часто проросійські) сили.
Є питання також до опозиційного політика-викривача, який особисто розкрутив цю історію.
Далі про все це детальніше – у тексті нижче. А для тих, хто віддає перевагу відео, ми записали також коротку відеодискусію.
Диспетчер без диплома
Ця історія розпочалася 18 червня з публікації провідного розслідувального медіа Молдови Ziarul de Garda (ZdG).ZdG – це дійсно шановане видання, у незалежності якого немає сумнівів у суспільстві та серед політиків. Спеціалізується на журналістських розслідуваннях і відоме, наприклад, тим, що саме воно викрило так звану «мережу Шора», за допомогою якої Росія планувала «купити» президентські та парламентські вибори у Молдові у 2024-25 роках.
Нове розслідування ZdG стосувалося державної кампанії MoldATSA, назва якої до цієї публікації була незнайома абсолютній більшості молдован. Це – природний монополіст, що регулює безпеку цивільного авіаруху, здійснює авіадиспетчерську діяльність тощо. І тим більше суспільство не знало, хто керує цією компанією.
А ця персона виявилася дуже цікавою.
Думітру Вангелі опинився на чолі MoldATSA ще у 2024 році, як в.о. керівника. У 2025-му, ще за попереднього уряду Молдови, відбувся конкурс, який він виграв, не привернувши цим жодної суспільної уваги.
Достеменно невідомо, чому журналісти вирішили зацікавитися його персоною зараз, але підстави для цього існували. Наприклад те, що за короткий період після його офіційного призначення зарплатні у MoldATSA раптом зросли у півтора раза – хоча вони і до того були чималими. Наприклад, сам Вангелі останнім часом отримував 110 тисяч леїв (близько 280 тисяч гривень за нинішнім курсом) на місяць.
Висока зарплатня у держкомпанії сама по собі є дратівливим фактором, але головна претензія до Вангелі – інша.
З’ясувалося, що він збрехав у офіційній біографії, приписавши собі освіту авіатора і досвід пілота авіалайнерів у авіакомпанії Air Canada – хоча не мав ані одного, ані іншого. Зловити посадовця на брехні виявилося дуже просто. Він стверджував що пілотував літаки тих типів, яких не було у флоті Air Canada у роки його нібито працевлаштування. Також в ZdG отримали відповідь від Air Canada та від льотної школи, у яких підтвердилася неправдивість біографії Вангелі.
Як це часто буває із брехунами на високих посадах, Вангелі намагався заперечувати факти, та його пояснення були не лише очевидно неправдивими, а й смішними. Наприклад, він спробував переконати журналістів, що Air Canada не каже правду про нього, бо він «виконував секретні місії» в штаті цієї цивільної авіакомпанії.
Скандал дуже швидко набув політичних обрисів через те, що свого часу для призначення як в.о. керівника MoldATSA Вангелі отримав рекомендації впливових членів партії влади PAS – наприклад, одного з провідних депутатів парламенту Раду Маріана.
29 червня Маріан подав у відставку з посади голови бюджетного комітету парламенту (ця посада до призначення Вангелі стосунку не має, але депутат хотів підкреслити, що він несе політичну відповідальність за свою помилку). Також того дня подав у відставку керівник агенції держмайна Молдови Роман Кожухар, а уряд оголосив про реструктуризацію системи державних підприємств та перевірку їхніх керівників.
Утім, на той момент скандал вже палав.
А епіцентром цієї пожежі був навіть не директор з фейковим дипломом, а його працівники. Передусім одна з працівниць.
Санду за сестру не відповідає?
На перший погляд, реакція влади на цей скандал була вчасною. Майже відразу урядові структури оголосили, що відсторонять скандального керівника від керівництва компанією. Уряд, на відміну від самого героя публікації, не заперечував звинувачень на його адресу.А ще майже відразу лунала готовність розбиратися, що ж відбувається у держпідприємствах.
Але дуже швидко з’явилася деталь, яка нівелювала усі дії уряду.
За два дні один з молдовських політиків другого ешелону, націоналіст-опозиціонер Драгош Галбур повідомив, що від надвитрат у MoldATSA мала зиск родичка президентки Маї Санду – а точніше, її двоюрідна сестра Анастасія Табурчану.
Загалом у Молдові питання про те, де працюють родичі чинної глави держави, ніколи не було темою особливого медійного інтересу. Ім’я Табурчану не було широко відоме, а про її роботу у державному підприємстві знали хіба що долучені до діяльності MoldATSA. Тепер кожен у Молдові знає як її останню посаду (а вона була керівницею пресслужби цього вельми непублічного держпідприємства), так і її зарплатню.
Останнє шокувало найбільше.
Кузина Санду отримувала 120 тисяч лей на місяць, це понад 300 тисяч гривень.
Чимала платня як для «піарниці» настільки специфічної організації, чи не так? Більше навіть ніж у керівника підприємства.
Достатньо згадати, що остання новина на сайті MoldATSA, опублікована до початку нинішнього скандалу, датована серпнем 2025 року, і складалася аж з трьох речень.
Цей контраст додатково підсилили спроби родички президентки пояснити свої високі доходи. Вона заявила, що базова зарплатня у MoldATSA складала 26 тисяч лей (65 тис. грн, теж вельми непогано), а 120 вийшло за рахунок надбавок, як-то «за інтенсивність роботи».
Далі з’ясувалося, що Анастасія Табурчану отримала цю посаду без конкурсного відбору. Та й загалом, Вангелі на посаді керівника підприємства намагався брати топспівробітників без жодних конкурсів. Але і це був не кінець історії.
Згодом стало відомо, що родичка Санду одночасно з «інтенсивною» діяльністю у MoldATSA виконувала роботу також для уряду Молдови, причому за різних прем’єр-міністрів. У період прем’єрки Наталії Гавриліци (перший уряд Санду) її робота була публічною, а далі Табурчану перейшла до виконання проєктів з консультації уряду, фінансованих західними донорами, як то Євросоюзом.
Виплати з боку західних партнерів не підпадають під декларуванням у Молдові, тож підтверджених деталей щодо доходів Табурчану наразі немає. Але вже згаданий опозиційний політик Драгош Галбур стверджує, що вона отримувала 4000 євро на місяць від проєкту ЄС. У представництві ЄС у Молдові підтвердили, що залучали цю піарницю, але днями розірвали співпрацю з нею і зараз «вирішують, чи потрібні додаткові заходи».
Також Галбур стверджує, що двоюрідна сестра Санду торік отримувала значні кошти від інституту, пов’язаного з депутатами партії PAS.
Але найбільшою піар-проблемою президентки Молдови стало те, що вона виявилася не готова вчасно та відкрито реагувати на цей скандал.
Лише 1 липня, за 10 днів після його початку, Санду скликала пресконференцію. Про неї президентура повідомила… рано вранці та за пів години до закінчення акредитації. Такі дії не можуть викликати іншої оцінки, ніж спроба зробити все, щоби на брифінг потрапило якомога менше журналістів.
Санду не виглядала впевненою.
Брифінг був коротким, і майже весь час забрала її розлога заява.
«Я розумію обурення людей. Воно є цілком виправданим, і я сама обурена, мабуть, навіть більше за інших… Хочу з усією щирістю сказати вам, що я не знала про ці зловживання. Але це не виправдання» – запевнила вона.
Санду не заперечила, що інформація про дії її родички є коректною, і додала: «На жаль, у кожній або майже в кожній родині є хоча б одна людина, яка робить дурниці і створює неприємності».
Проблема більша за двоюрідну сестру
Формально президентка Молдови не має права давати вказівки урядовим структурам, але на пресконференції вона заявила, що проситиме всі компетентні органи терміново зробити щось. І не тільки з MoldATSA, а із системою держкомпаній загалом.
«Те, що сталося, є системною помилкою, яка вимагає негайного втручання», – заявила вона.
Також цими днями інші представники уряду почали говорити про системну проблему в управлінні державним майном і у призначеннях посадовців до держкомпаній. Прем’єр Молдови Мунтяну за два дні до відставки також визнав, що йдеться про системний виклик, та на засіданні уряду 1 липня представив план реформи у цій галузі. А ще – закликав керівників інших державних установ, якщо ті мають проблеми подібні до MoldATSA – подати у відставку самим, доки до них не дійшла перевірка.
Але те, наскільки масштабними виявилися зловживання у MoldATSA, не додавало суспільної довіри щодо готовності уряду із цим боротися.
А ще не обійшлося від романтичної історії.
Головний герой розслідування ZdG Думітру Вангелі, як з’ясувалося, взяв на роботу також свою кохану, призначивши її на посаду внутрішнього аудитора компанії.
Особливо милим це призначення видається з огляду на дату: дівчина Вангелі отримала працевлаштування 14 лютого, у день закоханих. Згодом керівник компанії підвищив її у посаді до заступниці керівника комплаєнсу.
Виявилося, що у підприємстві велика частина керівних посад заповнювалася без конкурсу. Ці посадовці отримували понад 100 тисяч лей зарплатні, а оклади, вищі ніж у директора, були типовою практикою.
А на додаток, це збіглося у часі із ще кількома скандалами.
Спершу знову спливло питання Маї Санду та її родини. 25 червня президентка з’явилася в ефірі каналу ProTV Chișinău, де раптом повідомила про відставку ще однієї своєї двоюрідної сестри.
Йдеться про Тетяну Батін, що працювала головою апарату спікера Ігоря Гросу. Причина цього дивного анонсу стала зрозуміла трохи згодом: ввечері незалежний канал TV8 опублікував розслідування про те, що чоловік цієї посадовиці Ігор Батіна уклав угоду про обмін бізнес-активами з латвійським бізнесменом Марксом Блатсом, який перебуває під санкціями США за постачання для російської армії. А за кілька тижнів після укладання цієї угоди Ігоря Батін став керівником вільної економічної зони Expo-Business-Chișinău.
Звісно, можна ставити питання про те, чому так «кучно пішло», чому одночасно з’явилося стільки розслідувань з прізвищем Санду у різних медіа Молдови. Але ж суть звинувачень, які лунають від журналістів, ніхто не заперечує!
А 1 липня антикорупційні органи Молдови затримали держсекретаря міністерства сільського господарства Молдови, який, як стверджується, отримував хабарі за видачу дозволів на постачання продукції з України.
В міністерстві не заперечують звинувачення на адресу свого топспівробітника і кажуть про готовність співпрацювати зі слідством. Але такий збіг додатково вразив виборців.
Корупція на користь проросійських сил
Цей ланцюжок скандалів зараз лише розгортається.
Відставка прем’єр-міністра – найбільш помітний його наслідок, але не найбільше далекосяжний. Зрештою, знайти нового прем’єра реально. Важливішою проблемою стало те, що ця історія підірвала довіру громадян і до влади, і до проєвропейських сил Молдови загалом.
Варто зазначити, що Мая Санду та її партія PAS і до того мали певні іміджеві проблеми, але у них залишалися дві переваги, які дозволяли Санду зберігати ядро підтримки.
Перша з них – це особиста нетерпимість Санду до корупції як основа її політичного іміджу. Друга – Санду за роки при владі стала символом європейського розвитку Молдови та перспектив вступу до ЄС.
Чинна президентка двічі перемагала на виборах саме завдяки цим двом елементам. Її партію не раз намагалися прив’язати до корупційних скандалів (хоча твердих доказів досі не було), але особисто Санду лишалася поза підозрами. Зараз також не прозвучало жодного доказу або навіть аргументованого натяку на те, що президентка мала особистий зиск із цих платежів. Але для пересічних громадян Молдови той факт, що родичка Маї Санду отримувала явно необґрунтовані доходи у держкомпанії та сумнівно високі виплати за «консультування уряду» – це вже зовсім інший рівень.
Долучення до цієї схеми проєкту ЄС стало додатковою темою для обговорення.
На згаданій пресконференції має Санду була змушена визнати: довіра до влади вже постраждала.
Один із соратників Санду, у минулому віцепрем’єр Андрей Спину, який свого часу пішов з посади також через звинувачення у корупції (так зрештою і не доведені), був ще відвертішим.
Під ударом європейське майбутнє Молдови.
Найбільшою поразкою уряду та партії PAS стане втрата довіри людей та впевненості в тому, що Молдова інтегрується до Європейського Союзу у найближчі роки», – написав він.
Cпину має рацію щодо цієї загрози.
По-перше, проблема у тому, що для багатьох громадян Санду є втіленням європейського вибору, тож її іміджеві проблеми стають проблемами ЄС в цілому.
Причому у Молдові ця «хвороба» має історію. У минулому, до 2019 року, країна перебувала під неформальним контролем олігарха Влада Плахотнюка, якому вдалося змоделювати суспільну думку таким чином, що саме його режим є утіленням руху до ЄС. Але водночас у суспільства не було сумніву у тому, що Плахотнюк причетний до системної корупції.
Цей дуалізм вважають однією з причин високої популярності проросійських (тобто євроскептичних) сил у Молдові.
Прихід Санду до влади допоміг «оживити» імідж ЄС, позбавити його корупційної складової. Зараз Плахотнюк у в’язниці, а його арешт став перемогою особисто Маї Санду і дав багатьом у Молдові сподівання на те, що зміни настають.
Але нинішній скандал здатен звести цю перевагу нанівець.
У цьому сенсі має значення також те, що драйвером викриттів став саме Драгош Галбур. Це – маргінальний політик, якого історично пов’язували зі згаданим Плахотнюком. І бракує впевненості у тому, чи немає у нього також російських зв’язків.
У будь-якому разі, нинішній скандал грає на руку опозиції, яка у Молдові є переважно проросійською. Лідер соціалістів Ігор Додон вже вимагає проведення дострокових президентських та парламентських виборів для перезавантаження скомпроментованої влади.
Цього напевно не станеться – для правлячої партії, яка сенсаційно перемогла на виборах 2025 року, немає жодних причин віддавати владу достроково.
Але наступні вибори, до яких лишилося три роки, стануть для партії влади серйозним випробуванням. А для проросійських сил Молдови – унікальним шансом на повернення РФ впливу у країні через гасла про те, що нинішня влада, мовляв, погрузла у корупції. Сам Додон, до слова, також має у активі корупційні звинувачення, але тепер він отримав шанс запускати у суспільстві наратив «яка різниця».
Щоб здолати цю проблему, майбутній уряд Молдови має показати реальні успіхи у боротьбі з корупцією, у збільшенні ефективності влади. Зрештою, у інтеграції до Євросоюзу. В іншому разі нинішнє правління проєвропейської та проукраїнської партії PAS найімовірніше виявиться останнім.
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор «Європейської правди»
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.