Міністр закордонних справ України у Варшаві запропонував антикризові заходи для відносин з Польщею.
США нібито попереджали Польщу, що Росія може «випробувати НАТО» гібридним нападом. Польський прем’єр Туск вважає найближчі місяці можуть бути критичними.
Підозрювану у замаху на підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва українку оголосили в міжнародний розшук. У її помешкання приходили з обшуком.
Все важливе і цікаве за п’ятницю, 3 липня, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Мадяр розблокує шостий кластер
Як повідомила польська радіостанція RMF FM, Угорщина погодилася на відкриття шостого кластера у переговорах з Україною.
Шостий кластер переговорів охоплює спільну зовнішню політику та політику безпеки, торговельну політику, а також відносини з третіми країнами.
Це рішення означає часткове пом’якшення позиції Угорщини, але не кінець проблем. Як повідомляє RMF FM, Будапешт і надалі не погоджується на початок процедури щодо решти чотирьох кластерів.
Якщо наступні етапи процедури пройдуть згідно з планом, офіційне відкриття шостого кластера переговорів має відбутися 14 липня під час засідання міністрів у справах Європи країн Європейського Союзу.
У середу, 8 липня, Комітет постійних представників ЄС (Coreper) проголосує за затвердження результату скринінгу кластера 6 «Зовнішні відносини» у перемовинах про вступ до Євросоюзу України та Молдови з тим, щоб розпочати процедуру його відкриття.
Пропозиція України Польщі
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 3 липня на зустрічі у Варшаві з главою польського МЗС Радославом Сікорським запропонував комплекс антикризових заходів, щоб розрядити напругу у відносинах з Польщею.
За словами міністра, пакет антикризових заходів передбачає започаткування консультацій між міністерствами закордонних справ двох країн, організацію зустрічі істориків-експертів з питань Другої світової війни, які брали участь у польсько-українському з’їзді істориків у травні, а також звернення до релігійних лідерів обох країн з проханням використати їхній авторитет у двосторонньому діалозі.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив, що польсько-українські відносини потребують взаємної доброї волі, а не лише односторонньої заангажованості з боку Варшави.
«У мене є сигнали, що це дійшло до свідомості української сторони, що варто шукати шляхи для чесної розмови також про минуле, і не варто ескалувати цю напругу», – сказав він, додавши, що винуватицею напруженості є саме українська сторона.
Ще одне опитування у Польщі показало стрімке зростання рейтингу президента Кароля Навроцького.
Не виключають, що таке зростання підтримки Навроцького прямо пов’язане з його рішенням відкликати вручений президенту Володимиру Зеленському орден Білого Орла. Навроцький оголосив про своє рішення 19 червня, а пригрозив ним значно раніше.
Загроза нападу на Польщу
За даними видань The Telegraph і Onet, Сполучені Штати нібито передали Варшаві попередження про те, що у Москві розглядають збройну провокацію проти Польщі, щоб «випробувати рішучість НАТО».
Нібито йдеться про перспективу кількох місяців.
Найбільш радикальним сценарієм може бути гібридна атака у прикордонні – не виключено, що за участі також білоруських військових. Росія може подати це як те, що військовослужбовці «заблукали» через перебої з сигналом GPS, або вигадати «рятувальну місію» через те, що її гелікоптер потрапив в аварійну ситуацію і військові поспішали на допомогу.
Розрахунок Москви може полягати у тому, що Польща – у тому числі через тиск США – утримається від рішучої відповіді. Ситуація, коли росіяни після провокації повернуться додому без жодних наслідків, може сприйматися Кремлем як перемога.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про побоювання щодо можливої російської провокації, метою якої є «випробувати рішучість НАТО».
«Я не маю наміру нікого лякати, але найближчі місяці можуть виявитися критичними, особливо в країнах Балтійського регіону ці побоювання відчутні», – сказав Туск.
За його словами, Польща «дуже інтенсивно готується до різних сценаріїв».
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що «було б великою необачністю та божевіллям, якби Владімір Путін вирішив перевірити єдність Альянсу якимись необдуманими діями».
А видання The Wall Street Journal дізналося, що міністр оборони США Піт Гегсет минулого місяця планував оголосити союзникам про радикальніше скорочення чисельності американських військ в Європі, але від цього плану відмовились.
Пропозиція Гегсета була відхилена після того, як її було доведено до відома Марко Рубіо – держсекретаря та радника президента з питань національної безпеки – та інших високопосадовців, зазначають співрозмовники.
Фінляндія закупить системи ППО малої дальності шведського виробника Saab.
Очікування від саміту НАТО
Саміт НАТО в Анкарі назве Росію загрозою й пообіцяє Україні 140 млрд євро на два роки.
Про це кореспондентці «Європейської правди» в Брюсселі стало відомо з власних джерел у НАТО.
У текст декларації саміту в Анкарі планують включити визначення Росії як загрози євроатлантичній безпеці та пообіцяти Україні 70 млрд євро на підтримку війська щороку протягом 2026 та 2027.
Варто зауважити, що теза про 70 млрд євро щороку не стосуватиметься усіх держав-членів НАТО: лише союзники з Європи та Канади візьмуть на себе зобовʼязання з підтримки України.
Ще одне важливе уточнення: 70 млрд на рік – це не додаткові кошти, а загальна сума, яку союзники по Альянсу нададуть Україні у 2026-2027 роках. До неї входить і «оборонна» частина кредиту ЄС на 90 млрд євро, яка у 2026 році становитиме 28,3 млрд євро, і всі двосторонні зобовʼязання з військової підтримки України від європейських членів НАТО та Канади.
Сибіга отримав запевнення Польщі про продовження підтримки України у війні проти РФ.
Президент Литви застеріг перед розколом у НАТО через витрати на оборону.
За даними Bloomberg, Італія хотіла пом’якшення заяви саміту НАТО у частині, що стосується України.
Італія хотіла б прибрати згадку 2027 року у контексті продовження підтримки України у фінальній заяві саміту НАТО в Анкарі.
Рим аргументував це тим, що зазначення конкретного терміну заздалегідь виключало б можливість більш раннього досягнення мирного врегулювання конфлікту шляхом переговорів, зазначили джерела.
Глава уряду Польщі Дональд Туск закликав членів польської делегації, яка вирушає на саміт НАТО в Анкарі, бути обережними з подальшими заявами щодо фінансової підтримки України з боку Варшави.
«Україна бореться, але Польща несе (…) головний тягар захисту нашого кордону, а разом з цим – європейського кордону від загроз зі сходу, і тому до неї слід ставитися по-особливому», – пояснив Туск.
Політична криза у Молдові
Прем’єр Молдови Александру Мунтяну несподівано оголосив про свою відставку.
Відставка Мунтяну, ймовірно, пов’язана з корупційними скандалами, що сколихнули Молдову останніми днями. З’ясувалося, зокрема, що керівник агенції з безпеки цивільної авіації MOLDATSA, призначений на посаду чинною владою, має підроблений диплом про вищу освіту та свідоцтво пілота.
Також у четвер, 2 липня, затримали держсекретаря Міністерства сільського господарства за підозрою у хабарництві.
Президентка Молдови Мая Санду після несподіваної заяви про відставку прем’єра Александру Мунтяну заявила про відсутність суперечок між ними й заперечила припущення, що йому в чомусь перешкоджали.
«У нього була свобода дій у керуванні урядом так, як він вважав за потрібне. Він вирішив йти. Реформи – складна справа. Багато речей добре починалися, пророблена велика робота. Пан Мунтяну – чудова людина і мав найкращі наміри, але я очікувала більшої залученості у важливі рішення, більшої участі у тому, щоб чути людей«, – прокоментувала президентка.
Лідер Партії соціалістів Молдови, проросійський експрезидент Ігор Додон закликав до дострокових виборів після рішення прем’єра Молдови про відставку.
Докладно про політичну кризу у Молдові – у нашому новому відео.
Щодо замаху на підсанкційного Єрмолаєва
За даними слідчих у Монако, 39-річна українка Анастасія Березовська, яку підозрюють у замаху на підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва і його родину, втекла до Німеччини.
Її оголосили у розшук Інтерполу за спробу вбивства, злочинну змову та розміщення вибухового пристрою в громадському місці зі злочинним наміром.
Заступник прокурора Монако Морган Реймонд повідомив, що нападниця залишила пакунок перед будівлею в Монако та підірвала бомбу за допомогою пульта дистанційного керування, коли туди прибули троє постраждалих.
Потім підозрювана пішки вирушила до сусідньої Франції та втекла на автомобілі, орендованому в Німеччині, проїхавши через кілька європейських країн, зокрема Італію, і повернувшись до Німеччини.
У Німеччині приходили з обшуками в квартиру Березовської.
Раніше неофіційно повідомляли, що слідство в Монако допускає причетність Служби безпеки України до вибуху.
Звинувачення щодо «Північних потоків»
Федеральна прокуратура Німеччини опублікувала офіційне повідомлення про висунення звинувачень українцю Сергію Кузнєцову у справі про підрив газопроводів «Північний потік»; у ньому зазначають, що він та інші учасники групи діяли як українські військовослужбовці.
В ультраправій проросійській партії «Альтернатива для Німеччини» вимагають припинити допомогу Україні через справу «Північних потоків».
Решта новин
Україна та Німеччина в межах спільної робочої групи обговорюють механізми повернення українців мобілізаційного віку, повідомив посол Олексій Макеєв.
ЄС запровадив санкції проти шести росіян, причетних до отруєння Навального, а Болгарія не підтримає 21-й пакет санкцій ЄС, якщо з нього не приберуть два імені.
У Вірменії ухвалили закон, що обмежує право голосу громадян за кордоном.
У Швеції затримали двох осіб за підозрами у шпигунстві.
У Польщі схвалили заборону мобільних телефонів у дитсадках і початковій школі.
Під час червневої спеки смертність у Бельгії зросла на 39%.
У Мюнхені оголосили надзвичайний стан через дефіцит води.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.