У країнах Балтії не бачать ризиків повномасштабного вторгнення з боку Росії, але не виключають диверсій.
Польща вимагає від Німеччини щорічних компенсацій для жертв нацизму, а польські депутати у Європарламенті ініціювали резолюцію щодо «геноциду УПА».
Все важливе і цікаве за понеділок, 29 червня, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію. До речі, «Європейська правда» запускає щотижневу розсилку та запрошує підписатися.
Ризики для країн Балтії
В литовському Міністерстві оборони заявили, що наразі немає ознак того, що Росія готується до великомасштабного військового нападу на країни Балтії, але загроза диверсії проти Литви залишається високою.
«Рівень загрози диверсії (підпалу чи інших дій проти критично важливої інфраструктури на території Литви) залишається високим«, – зазначили в Міноборони Литви.
До Литви доставили партію протитанкових мін на 3 млн євро.
Латвія у межах угоди з Україною побудує спільне виробництво дронів під кордоном з РФ.
Латвійське Бюро з питань охорони Конституції (SAB) також не бачить ризиків широкомасштабного конвенційного нападу Росії на країни Балтії. Однак вони припускають, що у короткостроковій перспективі Росія може здійснювати гібридні атаки.
Гібридні атаки та провокації проти країн Балтії покликані посилити психологічний тиск на країни НАТО, посадових осіб та суспільство.
Мета такого тиску – домогтися, щоб країни Альянсу, побоюючись можливої ескалації, зменшили підтримку України або були готові піти на поступки Росії в контексті війни та її можливого дипломатичного врегулювання.
У Нідерландах допускають обмежену операцію РФ проти члена НАТО, але після завершення війни в Україні.
Критика контактів ЄС з Росією
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що нещодавні спроби ЄС налагодити дипломатичні контакти з РФ були помилкою.
«Ймовірно, у Європейському Союзі знайдеться багато країн, які виступатимуть проти подальшого тиску на Росію [за таких обставин], бо скажуть: „Якщо тривають переговори, а ми виступаємо посередниками, ми маємо бути нейтральними. Скоро настане мир, – скажуть вони, – скоро буде укладено угоду». Це лише привід. Це дуже небезпечний шлях«, – пояснює він.
Тсахкна переконаний, що падіння на території країн-членів НАТО українських дронів, які збились з курсу, є прийнятною ціною за знищення російських нафтопереробних заводів і військових баз.
Ватикан критикує ЄС
А минулого тижня Ватикан звинуватив Брюссель у застосуванні подвійних стандартів щодо війни.
Виступаючи минулої п’ятниці на закритій конференції Папи Лева XIV, присвяченій темі війни, кардинал Віктор Мануель Фернандес звинуватив ЄС у непослідовності у зовнішній політиці. Мовляв, Євросоюз накладає санкції на одні країни та надає військову й фінансову підтримку іншим, навіть коли в інших регіонах відбуваються, за його словами, «більш серйозні вторгнення з ще жорстокішими наслідками».
Ця суперечність, на думку Фернандеса, відображає політичні та економічні інтереси, а не стабільну прихильність до міжнародного права.
Брюссель, у свою чергу, утримався від прямої реакції на цю критику.
Речник Європейської служби зовнішніх справ Ануар Ель Ануні зазначив, що ЄС «закликає до дотримання міжнародного права – завжди і за будь-яких обставин». Він підкреслив, що ЄС засуджує «порушення прав людини, вбивства журналістів, напади на цивільне населення, зокрема на цивільну інфраструктуру», де б вони не відбувалися.
Вимоги Польщі до Німеччини та України
Німецький журнал Spiegel пише, що Польща вимагає від Німеччини щорічних компенсацій кожному постраждалому від нацистів. У червні від міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефулялунали сигнали, що загалом він підтримує ідею про необхідність компенсацій.
Видання зазначає, що у Польщі залишається близько 50 тисяч досі живих людей, які застали окупацію і постраждали від переслідувань. За розрахунками Süddeutsche Zeitung, у разі задоволення прохання Польщі про виплати у зазначених розмірах це коштувало би Німеччині 100 млн євро у перший рік і близько 300 млн євро за увесь час програми.
Польські депутати у Європарламенті ініціювали резолюцію щодо «геноциду УПА».
«Наша група в Європейському парламенті подала пропозицію про проведення дебатів та ухвалення резолюції на вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого УПА. Відносини в Європі мають ґрунтуватися на правді. Українські політики мають нарешті це зрозуміти», – заявив депутат Європарламенту від польської опозиційної партії «Право і справедливість» Пйотр Мюллер.
Голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що влада України є «клептократичною», та висловив сумнів у її бажанні вступу до ЄС.
«Переважна більшість пересічних українців, безперечно, цього прагне, хоче бути частиною Заходу (хоча ще кілька років тому це не було таким очевидним), але чи прагнуть цього також їхні олігархічні корумповані еліти?» – зазначив Пшидач.
Через два дні після завершення Конференції з питань відновлення України у Гданську президент України Володимир Зеленський оголосив про створення Українського національного пантеону.
На тлі цього у польському уряді посилюється переконання, що президент України загострює конфлікт із Польщею.
«Ми давно знали, що Зеленський захоче створити пантеон, але його слова звучать дивно. Визнаю, що це нас здивувало«, – заявив у спілкуванні з польським виданням Onet представник польського уряду на умовах анонімності.
Крім того, Ізраїль визнав геноцид вірмен в Османській імперії, Туреччина відреагувала.
Про те, як інструменти історичної пам’яті стають зброєю у великій геополітичній грі, читайте в колонці виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса Геноцид вірмен, але не українців. Як уряд Ізраїлю робить історію інструментом своєї політики.
Можливий замах на Навроцького
Окружна прокуратура у польському місті Свидниця розпочала перевірочне провадження щодо можливого створення загрози життю або здоров’ю президента Кароля Навроцького.
Справа стосується інциденту, що стався у травні минулого року. Кароль Навроцький – на той час ще як кандидат у президенти Республіки Польща – брав участь у відкритих зустрічах із мешканцями міста Замбковіци-Сілезькі та міста Дзержоньова у Нижній Сілезії.
Саме після цих подій, як стверджується, у політика сталася раптова непритомність. Слідчі наразі перевіряють гіпотезу, чи могло це бути наслідком навмисного введення йому речовин, що загрожують життю або здоров’ю.
Стрілянина у Німеччині
У понеділок у німецькому місті Штаде (Нижня Саксонія), що на захід від Гамбурга, в закладі для молоді сталася стрілянина.
Німецька поліція припускає, що стрілянина у місті Штаде була «випадком домашнього насильства» і, виходячи з поточного стану розслідування, не має жодних ознак політичного мотиву.
Щонайменше шестеро людей загинули.
Спека в Європі
У Єврокомісії заявили про «драматичне попередження» через хвилю спеки.
У Чехії та Литві зафіксували нові температурні рекорди.
В Угорщині бюджетників на два дні перевели на дистанційну роботу через спеку, а у Польщі виникли серйозні перебої в русі поїздів через сильну спеку.
Майже у всій Румунії оголосили «червоне» попередження через екстремальну спеку. У пунктах пропуску на кордоні з Румунією обмежать рух через спеку.
У Німеччині вимагають масового встановлення кондиціонерів через екстремальну спеку.
А у Франції частково поклали відповідальність на США за екстремальну спеку.
Продовження «технічних» перемовин з Іраном
У США кажуть, що останні удари Ірану на Близькому Сході успішно відбили. За даними CNN, Сполучені Штати та Іран після загострення продовжать «технічні» перемовини у вівторок.
Президент Дональд Трамп підтвердив зустріч між Іраном та США у Катарі.
Решта новин
У Польщі затримали 9 українців і кількох білорусів, ймовірно, завербованих РФ. Їх невідкладно депортують з країни.
Польща підписала угоду зі Швецією про купівлю підводних човнів.
Біля узбережжя Данії бачили «яхту Путіна» у супроводі військових суден.
На Мальті обвалилася частина відомої скельної арки, загинув турист.
Євросоюз введе митний збір на недорогі посилки, щоб стримати дешевий імпорт із Китаю.
В Іспанії закликають ЄС відтермінувати заборону на російський газ.
Данія може стати членом консорціуму зі створення антибалістики з Україною.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.