Наступного вівторка в Анкарі розпочнеться саміт НАТО. На ньому йтиметься і про підтримку України з боку Альянсу.
Співпраця між Україною та НАТО справді значно поглибилася за останні чотири роки. А суттєве зростання ролі організації в підтримці України розпочалося в середині 2024 року. Альянс взяв на себе пряме керівництво координацією та наданням військової допомоги Україні.
Нині НАТО безпосередньо бере участь у реалізації ініціативи PURL та має окреме військове командування – NSATU, яке координує 80% військової допомоги Україні.
Також було створено Спільний центр Україна-НАТО з питань аналізу, підготовки та освіти (JATEC), який займається аналізом досвіду війни Росії проти України. Посилюється роль Альянсу у форматі «Рамштайн».
Варто зауважити, що перші роки після початку війни Альянс був досить обережний щодо збройної підтримки України. Але згодом це змінилося через низку факторів.
По-перше, Україна продемонструвала стійкість у протистоянні російській агресії.
Попри відомі прогнози країна не «впала за три дні».
І продовжує протистояти російській армії.
По-друге, Росію офіційно визнали безпосередньою та невідкладною загрозою для НАТО та Європи, що посилило розуміння ролі України у європейській безпеці.
По-третє, відбулися політичні зміни у ключових державах-членах Альянсу, зокрема у США та Німеччині. Це створило умови для запуску таких ініціатив, як NSATU та PURL.
Як і чому з’явилося NSATU
Командування НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України (NSATU) – структура Альянсу, яка координує постачання військового обладнання та підготовку українських сил країнами-членами та партнерами Альянсу. Рішення про його створення ухвалили на Вашингтонському саміті НАТО у липні 2024 року.
Ініціативу щодо формування такого командування протягом певного часу просував тодішній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Важливим фактором її остаточного схвалення стала невизначеність, пов’язана з виборами президента у США у 2024 році.
Чинні на той час механізми координації допомоги Україні були переважно побудовані навколо Сполучених Штатів – тож у разі зміни політичного курсу у Вашингтоні вони могли опинитися під загрозою. І формування структури НАТО з допомоги Україні розглядали як своєрідну страховку.
Окрім того, наявні на той час координаційні механізми формувалися імпровізовано, як тимчасові рішення. З часом вони розрослися і вимагали більш сталого інституційного підходу. Тож логічно було взяти їх під управління НАТО – це давало сильніший мандат для координації між країнами-союзниками, підвищувало ефективність донорської підтримки і забезпечувало більш чітку управлінську структуру.
Отже, NSATU офіційно почало функціонувати у грудні 2024 року.
Воно повністю перебрало на себе функції Міжнародного центру координації донорів (IDCC) – механізму, який існував з 2022 року під американським та британським керівництвом і займався координацією постачання військової допомоги Україні та – пізніше – і координацією навчання українських військових.
Також нове командування частково перебрало на себе функції безпосередньо американського командування SAG-U, створеного в листопаді 2022 року для координації поставок в рамках великих пакетів допомоги від США.
Одночасно з командуванням NSATU продовжує існувати Контактна група з питань оборони України (UDCG), створена у квітні 2022 року – відома як формат «Рамштайн».
Це багатостороння платформа для координації військової допомоги Україні на вищому політичному рівні, яка включає понад 50 держав, включно з партнерами поза НАТО.
Після повернення Дональда Трампа до Білого дому США відмовилися від головування в цьому форматі, і його перебрали на себе європейці – спершу Велика Британія у лютому 2025 року, а в квітні 2025 року до неї приєдналася Німеччина.
В жовтні генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив, що Альянс та його міжнародний секретаріат будуть відігравати активнішу роль у цьому форматі: від проведення зустрічей у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі (що вже траплялося раніше) – до забезпечення аналітичної роботи та безперервних процесів між самими зустрічами. Україна також відзначала свою зацікавленість у тому, щоб рішення та внески, озвучені країнами під час засідань у форматі «Рамштайн», краще відстежувалися – аби унеможливити ситуації, коли країни від зустрічі до зустрічі оголошували б ті самі заяви.
350 осіб з 30 країн
Командування NSATU розміщується в основному в німецькому Вісбадені – як і попередні координаційні групи.
Його очолює американський генерал-лейтенант Кертіс А. Баззард, який підпорядковується верховному головнокомандувачу Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) – американському генералу Алексусу Г. Гринкевичу.
Заступником командувача є німецький генерал-майор Ульф Хойсслер. Ще у Гринкевича є три помічники у ранзі бригадних генералів: Вітольд Бартошек (Польща), Патрік Робішо (Канада) та Річард Белл (Велика Британія). Вони відповідають за три основні напрями діяльності командування: логістика, навчання та розвиток сил.
Загальна чисельність персоналу структури становить близько 350 осіб з 30 країн.
У перспективі штат командування може сягнути 700 осіб.
Більшість персоналу представляє союзників по НАТО, однак залучено також декілька партнерських країн, таких як Австралія та Нова Зеландія. Україна має спеціальне представництво в NSATU як країна-бенефіціар місії.
Окрім Вісбадена персонал місії розміщений у Бельгії в штаб-квартирі Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та у логістичних центрах.
Хаби в Польщі та Румунії
Командування NSATU координує визначення потреб України у військовому обладнанні спільно з українською стороною на основі ситуації на полі бою, узгоджує їх із можливостями донорів – країн-членів НАТО та партнерів – і забезпечує доставку до логістичних хабів поблизу українського кордону.
Українські запити формуються через систему «Коровай» – централізовану цифрову платформу, яка містить повну базу оперативних потреб України, включно з озброєнням та підготовкою персоналу.
NSATU координує поставки на десятки мільярдів євро військової допомоги, включаючи системи Stinger та танки Leopard 2, а також постачання зброї в межах механізму PURL. Командування також здійснює координацію ремонту, технічного обслуговування та постачання необхідних запасних частин і боєприпасів для забезпечення ефективної роботи обладнання на полі бою. Зокрема, для постачання запасних частин та інших критичних потреб у квітні 2025 року був створений спеціальний Трастовий фонд NSATU, в якому головує Велика Британія.
Наразі NSATU працює через два логістичні хаби: великий у Польщі та менший – у Румунії.
При цьому командування здійснює постачання лише на території країн-членів НАТО, а не безпосередньо в Україну.
Хаб у Жешуві обробляє близько 18 тисяч тонн військових вантажів щомісяця.
З січня 2025 року командування NSATU також забезпечує управління системами ППО, які захищають хаб (раніше це робили США). Окрім того, командування тепер відповідає за службу технічного обслуговування та ремонту обладнання, переданого Україні, яку також раніше адміністрували Сполучені Штати.
Фактично у 2025 році операції у Жешуві були інтегровані в структури NSATU або передані на постійні локації в країнах-союзниках.
Одночасно з цим NSATU розвиває інший логістичний хаб, який знаходиться на території 71-ї авіабази Кимпія-Турзій у Румунії.
У 2024 та 2025 роках румунський парламент схвалив відповідні законодавчі акти, надаючи дозвіл румунській армії бути залученою в місію NSATU та дозволивши використання авіабази як елементу командування.
Підготовка, розвиток та оцінка ефективності
NSATU також координує підготовку українських військових, яку здійснюють держави-члени НАТО у навчальних центрах на своїй території.
Це, зокрема, Місія з військової допомоги Європейського Союзу (EUMAM Ukraine), яку підтримують багато європейських країн; операція Interflex під керівництвом Великої Британії; Спільна багатонаціональна навчальна група-Україна (JMTG-U) під керівництвом США; операція Legio під керівництвом Норвегії та операція Unifier під керівництвом Канади.
Командування NSATU не здійснює навчання безпосередньо, а виконує функцію координації: визначає потреби України та узгоджує їх із можливостями країн-членів.
Станом на кінець 2025 року через ці механізми було підготовлено понад 45 тис. українських військових.
Третій напрям діяльності NSATU – підтримка розвитку ЗСУ у довгостроковій перспективі.
Він має на меті допомогти Україні забезпечити довгострокове планування своїх потреб у горизонті 24 місяців. Це дозволяє їй та союзникам фокусуватися не лише на термінових потребах, а забезпечувати узгодження між ними та майбутніми спроможностями.
Цей напрям також допомагає Україні підвищувати взаємосумісність з НАТО.
Отже, створення NSATU дозволило забезпечити безперервність та стабільність військової підтримки України навіть в умовах політичної невизначеності у США.
Сьогодні NSATU координує понад 80% усієї військової допомоги Україні.
Місія значно підвищила рівень координації, прозорості та передбачуваності підтримки, а також сприяє більш довгостроковому плануванню та обміну досвідом між Україною та союзниками.
Водночас зберігаються певні структурні обмеження.
Координаційна архітектура залишається фрагментованою, оскільки паралельно продовжують діяти інші формати, зокрема Контактна група з питань оборони України, а також американське командування SAG-U.
NSATU також не є механізмом пріоритизації допомоги – командування не визначає, хто саме отримує ресурси. У результаті увага зосереджується переважно на великих запитах Збройних сил України, тоді як менші або вузькоспеціалізовані потреби можуть залишатися менш видимими.
* * * * *
Червень 2026 року був насиченим для відносин Україна-НАТО.
Відбувся історичний візит Північноатлантичної ради до Києва, в українській столиці було проведено засідання Ради Україна-НАТО. Президент Зеленський відвідав штаб-квартиру НАТО під час проведення зустрічі міністрів оборони країн НАТО та взяв участь у засіданні контактної групи з питань оборони України.
Також у червні було оголошено безпрецедентні пакети на підтримку України, як-от 1 мільярд доларів на ініціативу PURL.
Це все демонструє подальшу зростаючу роль НАТО в наданні підтримки України. Можна сподіватися, що саміт НАТО в Анкарі далі посилить цю роль, а також принесе Україні додаткову зброю та фінансування, вкрай потрібне для закріплення українських оперативних успіхів.
Матеріал підготовлено на основі дослідження NATO Support for Ukraine: The NSATU and PURL Frameworks | Ifri для французького центру IFRI
Авторка: Ірина Красноштан, програмна директорка Міжнародного центру української перемоги
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.