Кістки мамонта, затонулий нацистський корабель, вибухонебезпечні боєприпаси часів Другої світової війни. Усе це останніми тижнями показалося з вод Дунаю, який через рекордне обміління дедалі більше оголює своє дно.
Подібні знахідки є найпомітнішим проявом масштабної проблеми: за останні кілька тижнів чергова літня посуха перетворилася на джерело кількох криз для багатьох країн Центральної і Східної Європи.
І це – елемент ширшої кліматичної проблеми, що охоплює весь континент.
Тому у Франції та Іспанії вирують катастрофічні лісові пожежі, а раніше цього літа Франція через спеку змушена була зупиняти ядерні енергоблоки. Та зараз – про наш регіон, центральну та східну Європу.
Тут посуха, зокрема, вдарила по енергетиці. Але не тільки.
Угорщина опинилася перед загрозою зупинки єдиної АЕС у Пакші. Румунія підривала скелясте дно, щоб урятувати охолодження Чернаводської АЕС. Сербія втратила значну частину гідрогенерації. Австрія – і не лише вона – зазнала збитків у річковому судноплавстві та туризмі, а Молдова опинилася на порозі відключень електроенергії, оскільки залежна від «дефіцитних» сусідів.
Історично низький рівень води у басейні Дунаю кліматологи пов’язують із поєднанням тривалої спеки, браку опадів у весняно-зимовий період і швидкого скорочення запасів снігу та льодовиків в Альпах. І становище річки цього літа ставить важливе питання: якщо мілкий Дунай стане новою нормою для Європи, то чи готові до цього країни, чия енергетика, транспорт і економіка десятиліттями будувалися з розрахунком на зовсім іншу ріку.
Підводні артефакти
Упродовж століть, ще з часів Римської імперії, Дунай був і залишається однією з головних природних артерій Європи. Річка завдовжки близько 2850 кілометрів з’єднує десять країн.
Свій шлях Дунай починає в Німеччині й прямує далі через Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, Молдову та Україну, перш ніж впасти у Чорне море. На його берегах розташовані чотири столиці європейських держав – Відень, Братислава, Будапешт і Белград. На додачу, Дунай з’єднаний з Майном і Рейном судноплавним каналом, тому товари ним можна транспортувати аж до Нідерландів.
Така транскордонність робить Дунай важливою інфраструктурною та економічною віссю країн Центральної та Південно-Східної Європи.
Його води забезпечують судноплавство, енергетику, сільське господарство та доступ до Чорного моря, тому будь-які зміни стану ріки мають наслідки далеко за межами окремої країни.
Цього літа ця залежність стала особливо очевидною.
Рівень води в Дунаї став одним із найнижчих за останні десятиліття.
Німецька інформаційна система про низький рівень води (NIWIS) повідомила, що наприкінці липня 78% станцій на Дунаї зафіксували екстремально низький рівень. У Будапешті рівень води опустився до 28 сантиметрів, побивши попередній антирекорд 25 жовтня 2018 року (33 сантиметри). І схожі антирекорди фіксували в інших дунайських державах.
Через тривалу посуху, відсутність достатньої кількості опадів і високі температури окремі ділянки річки почали стрімко міліти, оголюючи те, що зазвичай було приховане від людського ока. Так, у Болгарії житель села Ряхово на півночі країни виявив кістки гігантської тварини льодовикового періоду – ймовірно, мамонта. Фахівці вже розпізнали у рештках нижню щелепу, два бивні та, можливо, ребро.
Інша цікава знахідка виникла у районі сербського порту Прахово. На ділянці річки, що розділяє Сербію та Румунію, з-під води з’явився іржавий корпус одного з кораблів Чорноморського флоту нацистської Німеччини, які німці навмисно затопили восени 1944 року під час відступу. За оцінками істориків, у вересні того року в цьому районі могли бути затоплені до 200 німецьких військових суден, частина з яких досі може містити боєприпаси та військове спорядження.
У Будапешті з Дунаю витягли військовий мотоцикл і боєприпаси часів Другої світової війни, через що владі довелося задля безпеки тимчасово закрити важливий міст Маргіт. Тим часом круїзні судна були змушені причалювати вище за течією, а частину туристичних рейсів скасували через неможливість безпечно пройти мілководні ділянки. Містяни ж і туристи активно фотографувалися на ділянках дна, які раніше були під водою.
У Хорватії поблизу міста Батіна з води підняли авіабомбу епохи Другої світової, яка містила майже 50 кілограмів вибухової речовини. А біля хорватського міста Опатоваць став добре помітний корпус судна, яке затонуло у 1937 році. Місцеві знали про його існування десятиліттями, однак раніше рівень води не опускався аж так сильно, аби уламки було видно настільки чітко.
Масштаби обміління видно і з космосу. Порівняння супутникових знімків Copernicus Sentinel-2, зроблених в Угорщині 14 і 25 липня, зафіксувало, що на вигинах Дунаю з’явилися широкі смуги світлого ґрунту, яких не було за вищого рівня води.
Супутникові знімки демонструють ступінь пересихання русла Дунаю в Угорщині
фото Copernicus Sentinel-2
Втім, оголене дно Дунаю – це не просто незвична картина для мешканців і туристів. Передовсім обміління створює дедалі більше практичних проблем для економіки та енергетики залежних від річки країн.
Вода для атома
Зокрема, такі проблеми стали фактично першим серйозним енергетичним випробуванням для нового уряду Угорщини.
У вівторок 4 серпня прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що країна перебувала «за кілька міліметрів» від повного зупинення АЕС «Пакш» уперше за 44 роки існування станції. Яка, до слова, є єдиною в країні.
Об’єкт розташований безпосередньо на березі Дунаю біля міста Пакш, охолодження станції традиційно залежить від стабільного рівня річки. Чотири діючі енергоблоки радянського типу за нормального режиму роботи забезпечують приблизно половину виробництва електроенергії в Угорщині.
Станом на 5 серпня на АЕС «Пакш» працює лише одна з восьми турбін одного енергоблоку. Це означає втрату 1750 МВт для угорської енергосистеми (загалом станція може виробляти 2027 МВт).
Утім, угорське населення наразі не відчуло істотного впливу такої нестачі виробництва, якщо не враховувати вимкнення декоративного освітлення в Будапешті й обмеження швидкості місцевих трамваїв та метро.
Дефіцит компенсується за рахунок газових електростанцій, використання відновлюваних джерел енергії та передовсім істотного збільшення імпорту. Середньодобовий імпорт в останні дні був більш ніж утричі вищий, ніж у липні 2025 року, коли мережа працювала в нормальних умовах.
У вівторок Мадяр закликав не очікувати швидкого покращення ситуації з водою в Дунаї.
Під час пресконференції, відвідуючи АЕС «Пакш», угорський прем’єр заявив, що найближчими днями рівень води в Дунаї, ймовірно, залишатиметься без суттєвих змін. Угорщина очікує на опади в Німеччині та Австрії у другій половині тижня, однак ця вода дістанеться до країни пізніше.
Водночас Мадяр запевнив: наразі водо- та енергопостачання залишаються стабільними, проте попередив, що найближчі два-три дні можуть бути складними.
На тлі загрозливої ситуації в енергетиці у публічному просторі Угорщини з’явилися звинувачення і конспірологічні теорії, нібито причиною низького рівня Дунаю є навмисне утримання води Австрією чи Німеччиною у верхній течії річки.
Утім, угорська влада відкинула такі твердження. Міністр, відповідальний за охорону довкілля, Ласло Гайдош, наголосив, що причина ситуації значно простіша: води в річці просто недостатньо. «Немає води – ні в Німеччині, ні в Австрії, ні в Словаччині», – заявив він.
Міністр запевнив, що до Угорщини надходить саме та кількість води, скільки є в річці вище за течією.
Води мало і в Австрії
В Австрії цьогорічне обміління Дунаю порівнюють із найсерйознішими періодами низької води останніх десятиліть – 2003 та 2018 роками. На вільних від гідроелектростанцій ділянках рівень води приблизно на 60 сантиметрів нижчий за середній показник під час маловоддя.
Нестача води передусім впливає на виробництво електроенергії на ГЕС. У напівдержавного енергетичного концерну Verbund виробництво упало приблизно на 30% у порівнянні з багаторічним середнім показником.
Також страждає австрійське дунайське судноплавство. Та, попри низький рівень води, його повного припинення наразі вдалося уникнути.
Державний оператор водних шляхів viadonau підтримує необхідну глибину фарватеру завдяки постійному моніторингу і регулярним днопоглиблювальним роботам. Водночас вантажні перевезення річкою значно скоротилися: судна змушені брати менше вантажу, через що частина перевезень стає економічно невигідною.
Найбільше від низької води страждає саме вантажне та туристичне судноплавство. У 2018 році, який досі вважався одним із найгірших років для австрійського Дунаю, обсяг перевезень скоротився на чверть. Цьогоріч очікують подібного падіння.
Круїзні рейси також доводиться обмежувати або скасовувати, що позначиться на кількості пасажирів у туристичному сезоні.
Австрійські фахівці звертають увагу на незвичний час, коли настало нинішнє обміління. Зазвичай найнижчі рівні Дунаю фіксують наприкінці літа або восени, тоді як цього року тривалий дефіцит опадів триває ще з грудня, а ситуація на річці особливо загострилась у липні.
Одночасно екологи попереджають про загрози для річкової екосистеми – через нагрівання води зменшиться ареал існування різних видів, загине риба.
Вибухівка для АЕС
Румунія, як і Угорщина, зіткнулася з обмеженням роботи своєї єдиної АЕС через маловоддя на Дунаї. Їй довелося зупинити один з енергоблоків станції в Чернаводе, яка, як і у випадку з угорською «Пакш», використовує воду з Дунаю для охолодження.
Щоб запобігти повній зупинці станції і спрямувати більше води до системи охолодження, румунська влада почала термінові роботи та виділила додаткове фінансування.
Одним із найбільш незвичних заходів стало рішення підірвати з великою кількістю вибухівки скельну ділянку на березі Дунаю, щоб змінити напрямок течії, а також затопити чотири баржі у спеціально визначених місцях. Наразі ці кроки дали результат, один блок станції досі працює.
Mobilizare maximă pe Dunăre. A avut loc o nouă detonare controlată a stâncii Pârjoaia, din zona brațului Bala https://t.co/m4cc2nHZjK pic.twitter.com/k3w7S5o3Ij
– TVR Info (@StirileTVR) August 3, 2026
На тлі заходів довкола АЕС глава уряду Румунії Іліє Боложан наприкінці липня оголосив надзвичайну ситуацію та закликав населення економити електроенергію у вечірні години пікового споживання. Також для економії два автомобільні заводи в Румунії, які належать компаніям Dacia та Ford, домовилися призупинити роботу на понад два тижні.
Бухарест також звернувся за імпортом до сусідів.
Компанія Nuclearelectrica почала закуповувати електроенергію з України.
У нас наразі її дефіциту немає.
Складність румунської енергетичної ситуації полягає ще й у тому, що румунські ГЕС забезпечують третину всього виробництва електроенергії країни. І вони також страждають від низької води не лише Дунаю, а й інших річок.
Дві найпотужніші ГЕС «Залізні ворота I і II», що розташовані на Дунаї на кордоні з Сербією, мають важливе значення як для Румунії, так і для Сербії. За оцінками з Белграда, наразі «Залізні ворота I і II» працюють лише на чверть потужності. І тамтешні інженери вже попередили, що найближчим часом ці дві станції не будуть спроможні виробляти більше енергії через недостатні обсяги води.
Наслідки обміління Дунаю відчувають не лише країни з великими енергетичними об’єктами на берегах річки.
У Молдові міністр енергетики Дорін Жунгієту попередив громадян про можливі аварійні відключення електроенергії у вечірні години. За його словами, молдовський ринок залежить від сусідніх країн, де спека та рекордно низький рівень води в Дунаї вплинули на виробництво електроенергії.
Влада Молдови намагається компенсувати нестачу за рахунок закупівель на ринку, однак міністр закликав населення скоротити споживання, щоб уникнути можливих відключень.
Попри масштаб викликів, у Євросоюзі наразі не вбачають загрози для стабільності енергопостачання країн регіону.
Європейська комісія заявила, що уважно стежить за ситуацією в Угорщині, Румунії, Болгарії та інших державах, однак поки не фіксує проблем із безпекою постачання електроенергії.
За словами речниці Єврокомісії Анни-Кайси Ітконен, Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E) вже координує дії з національними органами влади, а за потреби Брюссель готовий скликати спеціальну групу з координації електроенергетики.
На атомних електростанціях діють резервні механізми, а країни ЄС можуть підтримувати одна одну завдяки транскордонним поставкам електроенергії.
Проблеми фермерів та рибалок
Іншим наслідком низької дунайської води стало припинення роботи частини поромних переправ між Румунією та Болгарією.
Мер невеликого румунського містечка Бекет Адріан Главан зазначив, що зупинки поромів траплялися і раніше, але зазвичай наприкінці серпня або на початку вересня, а не в липні.
А біля мосту «Нова Європа» між Болгарією та Румунією обміління вдарило по місцевих рибалках.
Через низький рівень води люди втратили можливість виходити на промисел. Місцеві кажуть, що тепер можуть переходити між країнами річку вбрід, чого раніше ніколи не траплялося.
У сільському господарстві румунські фермери стикаються з неможливістю вивезти частину врожаю річковим транспортом. Окремі виробники повідомляють, що тисячі тонн пшениці, ячменю та ріпаку залишаються на складах через неможливість завантажити їх на судна.
Водночас страждають і посіви, адже канали для зрошення, які залежать від води Дунаю, у багатьох районах пересихають.
Загалом нинішня ситуація на Дунаї стала черговим нагадуванням про вразливість інфраструктури, яка десятиліттями сприймалась як щось стабільне та належне, та про її залежність від клімату, який стрімко змінюється.
І якщо нинішня посуха не буде винятком, а стане регулярним явищем, країнам доведеться переглядати не лише управління водними ресурсами, а й сам принцип роботи інфраструктури, що десятиліттями спиралася на інший Дунай.
Авторка: Христина Бондарєва,
журналістка «Європейської правди»
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.




