Після остаточного ухвалення в Італії 10 жовтня нового виборчого закону партії починають готуватися до голосування, здатного змінити характер підтримки Києва.
Загальні вибори можуть відбутися 2027 року – у період з вересня до грудня. Існують також припущення щодо ймовірності дострокових навесні через політичну доцільність таких для прем’єрки Джорджи Мелоні.
Італійські вибори стануть частиною важливого виборчого циклу в ЄС, який розпочнеться в Іспанії в листопаді 2026 року, продовжиться у Франції у квітні та завершиться в Польщі восени наступного року.
На дискусіях щодо України в Італії позначаються давні пацифістські традиції країни, значний вплив російських наративів і масштабна російська дезінформаційна кампанія, спрямована на підтримку популістських партій з різних частин політичного спектру.
Центральним питанням залишається продовження військової допомоги Україні з боку Італії. Щодо цього існують чотири сценарії – і лише один з них точно позитивний.
До чого ж готуватися Італії, Україні та ЄС? Про це детально – у статті.
Початок від Маріо Драгі
Від першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну Італія послідовно підтримувала Київ.
Вирішальну роль у цьому відігравав прем’єр-міністр Маріо Драгі.
Він зайняв чітку проукраїнську позицію та став першим лідером великої європейської країни, що підтримав рішення надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС. У червні 2022 року саме Драгі під час поїздки потягом до Києва разом Емманюелем Макроном і Олафом Шольцом переконав канцлера Німеччини підтримати це рішення – той доти вагався.
Після падіння уряду Драгі та призначення дострокових виборів у вересні 2022 року існували побоювання, що наступний уряд Італії буде менш прихильним до України. Однак правоцентристська коаліція на чолі з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні, на подив багатьох, продовжила та навіть посилила політику свого попередника.
Згідно з даними Інституту Кіля, Італія виділила Україні 4,31 млрд євро двосторонньої допомоги: зокрема, 0,48 млрд євро фінансової, 0,83 млрд євро гуманітарної та 3 млрд євро військової. Частка Італії в асигнуваннях ЄС, включно з коштами Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), становила 13,8 млрд євро.
Таким чином, загальний обсяг двосторонньої допомоги та частки в коштах ЄС сягнув 18,11 млрд євро, що дорівнює 1,02% ВВП Італії за 2021 рік.
Але все може змінитися через наступні вибори, які відбудуться в Італії 2027 року.
Новий закон покликаний забезпечити стабільну парламентську більшість після виборів. Він, по суті, передбачає пропорційну виборчу систему – однак містить механізм бонусних мандатів, який має гарантувати стабільну керівну більшість за виконання певних умов.
Надбавка до здобутої кількості мандатів застосовується, якщо коаліція посідає перше місце та отримує щонайменше 42% голосів на парламентських виборах як до Палати депутатів, так і до Сенату.
Якщо жодна коаліція не набирає 42%, місця розподіляють виключно за пропорційним принципом.
Ще одне важливе положення нового виборчого закону зобов’язує кожну коаліцію назвати особу, яку вона має намір запропонувати президентові республіки на посаду прем’єр-міністра.
Які ж розклади в італійській політиці нині?
Певний аналіз щодо післявиборчих сценаріїв можна зробити на основі соціологічного дослідження YouTrend/AGI Supermedia, опублікованого 15 жовтня 2026 року. Саме ж опитування проводили з 1 до 14 жовтня.
Правоцентристи продовжать військову підтримку Києва
Перший сценарій передбачає переобрання нинішнього правоцентристського уряду на чолі з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні з результатом понад 42% голосів.
Зараз владна коаліція дещо не дотягує до цього порога: разом «Брати Італії» (27,2%), «Вперед, Італіє» (7,4%), «Ліга» (6%) та «Ми, помірковані» (1,2%) мають 41,8%.
Однак 12 жовтня було досягнуто політичної домовленості з партією «Південь кличе Північ», яка має 1,1%. Завдяки цьому сукупна підтримка коаліції зростає до 42,9%.
Мелоні, уряд якої став найтривалішим за час існування Італійської Республіки, має чітку позицію на підтримку України.
У своєму виступі в італійському парламенті напередодні засідання Європейської ради 15–16 жовтня прем’єр-міністерка заявила однозначно:
«Підтримка України не є альтернативою миру – саме вона робить мир можливим».
Мелоні попередила, що якщо Україна припинить захищатися, наслідком стане окупація європейської держави та повернення до імперіалізму радянського зразка. Вона підтвердила свою відданість досягненню справедливого миру, навіть якщо це коштуватиме їй політичної підтримки.
«Лише справедливий мир може бути тривалим. Лише справедливий мир може захистити Європу та наші інтереси», – заявила прем’єрка.
Мелоні також розкритикувала угоду президента США Дональда Трампа з Путіним щодо дизельного пального, назвавши її «легітимізацією Москви в той час, коли її бомби продовжують падати на українські міста», наданням Кремлю нових доходів для фінансування війни та непрямим послабленням санкцій.
За її словами, все це суперечать попереднім зусиллям західних країн.
Всередині теперішньої керівної коаліції партія Мелоні «Брати Італії» та «Вперед, Італіє!», яку очолює віцепрем’єр і міністр закордонних справ Антоніо Таяні, дотримуються проєвропейської та проукраїнської позиції.
«Ліга», третя за величиною партія коаліції на чолі з віцепрем’єром Маттео Сальвіні, є однією з найбільш проросійських політичних сил Італії.
Партія критикує підтримку України та проти її європейської інтеграції.
На зустрічі лідерів європейської партії «Патріоти за Європу» в Брюсселі 14 жовтня Сальвіні заявив: «Ми не можемо нескінченно продовжувати виділяти Україні мільярди. Коли війна закінчиться, ми будемо зобов’язані знову купувати газ і нафту там, де це найдешевше».
Йдеться про Росію. Однак попри позицію «Ліги», уряд Мелоні продовжив політику Драгі щодо України та схвалив подальшу військову допомогу.
Загроза перемоги лівоцентристів
Другий сценарій передбачає перемогу лівоцентристської коаліції. Вона наразі йде практично нарівні з правоцентристами в соціологічних опитуваннях.
А саме – набирає 43%: Демократична партія – 20,1%, «Рух п’яти зірок» – 12,4%, Альянс зелених і лівих – 6,4%, «Віва Італія» – 2,4%, «+Європа» – 1,7%.
На відміну від правоцентристської коаліції, яку впевнено очолює Джорджа Мелоні та яка вже є сформованим правлячим союзом, лівоцентристська не має ані спільного кандидата на посаду прем’єр-міністра, ані єдиної урядової програми. За лідерство конкурують Еллі Шляйн із Демократичної партії та колишній прем’єр-міністр Джузеппе Конте з «Руху п’яти зірок». Це може вплинути на остаточний результат виборів.
Позиція цього політичного блоку щодо України також є неоднорідною. Показовим стало те, що після виступу Мелоні в парламенті напередодні засідання Європейської ради всі п’ять лівоцентристських партій подали окремі резолюції.
У Демократичній партії, найбільшій силі блоку, є прогресивна меншість, яка рішуче підтримує Україну. Проте більшість партії та її лідерка Еллі Шляйн часто уникають чітких заяв щодо військової допомоги, щоб не допустити непримиренних розбіжностей з іншими партнерами по коаліції – «Рухом п’яти зірок» та Альянсом зелених і лівих.
«Рух п’яти зірок», друга за величиною партія блоку, нещодавно затвердив перелік пропозицій для обговорення всередині коаліції.
Серед них є твердження, що «продовження постачання зброї Україні лише віддаляє мир».
Джузеппе Конте залишається непохитним прихильником цієї позиції.
У програмі Альянсу зелених і лівих зазначено, що «постачання зброї Україні має бути негайно припинене». «Віва Італія» та «+Європа» підтримують Україну й виступають за продовження військової допомоги, однак їхня політична вага всередині альянсу обмежена.
Згідно з соцопитуваннями, 46% виборців лівоцентристських сил вважають, що військову допомогу Україні слід негайно припинити, тоді як 43% виступають за її продовження. Тож перемога лівоцентристської коаліції може призвести до радикальної зміни позиції Італії щодо України.
«Троянський кінь» Роберто Ванначчі
Хоча поточні соціологічні опитування свідчать, що правоцентристський блок може перемогти й без його участі, союз з італійським депутатом Європарламенту Роберто Ванначчі та його ультраправою партією «Національне майбутнє» може стати привабливим способом забезпечити перемогу.
Наразі партія має 7,2% підтримки – трохи менше, ніж «Вперед, Італіє!» з її 7,4%.
Ванначчі відкритий до такої домовленості за умови дотримання його принципових вимог. Серед яких – припинення військової та фінансової підтримки України.
Він – колишній генерал-десантник, раніше відомий переважно у військових колах. Європейська рада з міжнародних відносин назвала його «троянським конем російського впливу всередині Італії». З лютого 2021 року до травня 2022 року він обіймав посаду військового аташе при посольстві Італії в Москві.
Саме в цей період проявилися його симпатії до Росії.
Як зазначив колишній британський військовий аташе в Росії Джон Форман у коментарі для Financial Times, генерал Ванначчі «належав до того типу італійських військових, які вважають, що ми не повинні конфронтувати з Росією, а маємо сприймати її як партнера». В серпні 2023 року він опублікував скандальну книгу The World Upside Down («Світ догори дриґом»), яка принесла йому популярність. Після обрання до Європейського парламенту від партії «Ліга» у 2024 році Ванначчі залишив її в лютому 2026 року та заснував «Національне майбутнє».
Ванначчі використовує наративи російської пропаганди.
Зокрема, він стверджує, що зростання цін на нафту спричинене українськими ударами по російських нафтопереробних заводах, а не війною в Ірані; що ЄС має припинити фінансову підтримку України через корупційні скандали; а також що Україна не повинна вступати до ЄС.
Програма «Національного майбутнього» передбачає припинення військової допомоги Україні та перехід до більш примирливої політики щодо Росії з метою відновлення нормальних дипломатичних і торговельних відносин.
Союз із Ванначчі міг би посилити позиції правоцентристської коаліції на виборах, однак ціна такого кроку може бути високою. Для прем’єр-міністерки Мелоні та її уряду це означало би погіршення відносин із провідними європейськими партнерами та відштовхування поміркованих виборців. Для ЄС – послаблення здатності діяти як єдиний геополітичний суб’єкт. Для України – припинення військової підтримки.
Якщо ніхто не набере 42%
Четвертий сценарій передбачає ситуацію, за якої жодна коаліція не набере 42% в обох палатах італійського парламенту.
В такому разі місця розподілятимуть за пропорційним принципом.
І важко передбачити, які саме коаліції зможуть сформувати уряд. Багато залежатиме від результатів виборів, подальших переговорів між партіями та консультацій із президентом Італійської Республіки Серджо Маттареллою – відповідно до конституції, він має повноваження призначати прем’єр-міністра.
У цьому сценарії важливу роль у формуванні уряду, налаштованого на збереження підтримки України, може відіграти центристське об’єднання, до якого входять партія «Дія» на чолі з Карло Календою, Ліберально-демократична партія та «Публічний простір», пов’язана з віцепрезиденткою Європейського парламенту Піною Пічерно.
За останніми соцопитуваннями «Дія» та Ліберально-демократична партія разом мають 4,6% підтримки, тоді як «Публічний простір» окремо навіть не вимірюється.
* * * * *
Найочевиднішою перспективою збереження військової підтримки України є перемога правоцентристського блоку з результатом понад 42% голосів. Це випливає з досвіду останніх чотирьох років правління Мелоні. Попри розбіжності всередині коаліції, Італія послідовно зберігала політичну, фінансову, гуманітарну та військову підтримку України.
Однак цей аналіз спирається на поточні соціологічні опитування й не враховує зовнішніх чинників, зокрема розвитку подій на полі бою в Україні, змін у європейському та міжнародному політичному контексті або можливого економічного спаду. Всі ці фактори можуть вплинути на виборчу стратегію та політичну програму будь-якої партії. Лише самі вибори та подальше формування уряду покажуть, який шлях обере Італія.
Автор: Едоардо Бозі,
юрист, колишній президент організації Comitato Razom
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.