Під час літнього політичного затишшя канцлер Німеччини Фрідріх Мерц несподівано вирішив перезавантажити уряд у частині, що є квотою його партії.
Формальним приводом для цього стала відставка голови фракції ХДС/ХСС Єнса Шпана після скандалу, пов’язаного з народженням дитини за допомогою сурогатної матері.
Однак реальним мотивом такого кроку називають необхідність зміцнити позиції консерваторів напередодні вересневих виборів у трьох землях – на тлі загального падіння довіри до уряду.
68% німців у липні були незадоволені його роботою.
Мерц зробив ставку на те, що оновлення урядової команди допоможе продемонструвати виборцям здатність уряду діяти та додасть імпульсу реформам.
Втім, нові кадрові рішення викликали гострі суперечки. Було поставлено під сумнів вибір кандидатури міністра охорони здоров’я, а спроба замінити міністра транспорту обернулася звинуваченнями у створенні кадрового хаосу і неспроможності контролювати ситуацію.
Дитина, що вплинула на уряд
Нинішні кадрові перестановки стали прямим наслідком політичної кризи, що розгорнулась у ХДС в середині липня.
15 липня християнський демократ Єнс Шпан, керівник фракції ХДС/ХСС у Бундестазі, і його чоловік Даніель Функе повідомили про народження дитини завдяки сурогатній матері у США.
Функе, який став біологічним батьком дитини, опублікував фотографію у своєму акаунті в Instagram із підписом: «Ми – родина». Сам Єнс Шпан також підтвердив медіа, що пара стала батьками, а маленький Георг – «їхня найбільша радість».
Однак те, що для Шпана було радістю, виявилось серйозною проблемою для його партії.
Сурогатне материнство в Німеччині заборонене, а німецькі консерватори традиційно виступають проти такої практики.
Понад те, і сам Шпан у минулому публічно перебував в опозиції до ідеї народження дітей за допомогою сурогатних матерів. Ще у 2019 році Міністерство охорони здоров’я Німеччини, яке тоді очолював Шпан, категорично відхилило легалізацію сурогатного материнства.
Тож не дивно, що для частини однопартійців батьківство Шпана не лише стало виявом протиріччя партійним цінностям, а й продемонструвало подвійні стандарти і загострило проблему політичної довіри.
Саме тому через значний тиск і гостру реакцію однопартійців 18 липня Шпан – який, до речі, якось навіть претендував на пост лідера ХДС – подав у відставку з посади голови парламентської фракції. Зі словами, що родина для нього – найважливіше.
На цьому тлі Мерц вирішив не обмежуватися лише заміною керівника фракції.
Він побачив у кризі можливість провести ширше перезавантаження уряду з перспективою повернути прихильність виборців – та вже наступного дня заявив про швидкі кадрові рішення.
Наступником Шпана Мерц запропонував керівника своєї канцелярії Торстена Фрая, одного з найближчих своїх соратників. Саме Фрай має забезпечити дисципліну всередині парламентської більшості та вести переговори з коаліційними партнерами з СДПН.
Натомість новою керівницею канцелярії стала Ніна Варкен, яка до цього очолювала Міністерство охорони здоров’я. Її переведення стало винагородою за успішні переговори з СДПН щодо реформи медичного страхування.
Посаду міністра охорони здоров’я замість Варкен отримав генеральний секретар ХДС Карстен Ліннеманн.
Крім того, канцлер змінив відповідального за відносини уряду з федеральними землями. Замість Міхаеля Майстера призначено 33-річного депутата Філіпа Амтора, якого в партії називають одним із найперспективніших молодих політиків.
Охорона здоров’я без компетенцій
Утім, призначення Карстена Ліннеманна виявилось вкрай суперечливим рішенням.
Новий міністр охорони здоров’я не має урядового досвіду чи досвіду у сфері охорони здоров’я. Але це, можливо, не було би скандальним, якби у 2025 році Ліннеман публічно не пояснював, що не погодиться очолити міністерство, для якого у нього немає компетенцій.
І пояснював він це на прикладі… того самого Міністерства охорони здоров’я. Торішнє відео, в якому політик заявив, що не готовий стати міністром лише заряди нового рядка у «Вікіпедії», тепер завірусилось у німецьких соцмережах.
«Якби вони висунули мене, наприклад, на посаду міністра охорони здоров’я, я б, мабуть, не досяг успіху. Люди б сказали: «Чому його роблять міністром охорони здоров’я, який він до цього має стосунок?». І тому я кажу: тримайтеся того, що знаєте. Робіть те, що вмієте добре», – сказав Ліннеманн трохи більше року тому.
Опозиційні політики негайно скористалися ситуацією, щоб використати її проти кадрових рішень Мерца. Представниця «Зелених» Рікарда Ланг, наприклад, іронічно процитувала торішню заяву Ліннеманна, поставивши канцлеру ті самі запитання: «Чому його роблять міністром охорони здоров’я, який він до цього має стосунок?». І запитання у такому ж стилі лунали не лише від неї.
Попри критику, Мерц наполягає, що саме Ліннеманн забезпечить продовження реформ у сфері охорони здоров’я, оскільки канцлер вважає його послідовним політиком, здатним утримати курс змін.
І звісно, для Мерца важливо було не лише знайти нового керівника відомства, а й зміцнити власну команду людьми, яким він довіряє.
Ліннеманн також не міг не відреагувати на ажіотаж довкола своєї минулорічної заяви. Він пояснив, що за рік ситуація змінилась, і тоді відправна точка була зовсім іншою. Натомість політик висловив упевненість, що впорається із заглибленням у маловідому для нього сферу.
Вочевидь, лише слів для побудови довіри до нього у суспільстві буде замало, і запевнення треба втілювати на практиці.
Стоп-кран для міністра транспорту
Однак найбільшого удару по репутації канцлера завдала ситуація навколо Міністерства транспорту.
Мерц вирішив замінити очільника цього відомства Патріка Шнідера, і причин накопичилось чимало. Міністр регулярно ставав об’єктом критики через проблеми із залізницею, затримки у модернізації інфраструктури, кадрові помилки та конфлікти навколо фінансування транспортних проєктів.
Попри створення спеціального інфраструктурного фонду на 500 мільярдів євро, німецькі виборці не побачили відчутних змін. Непунктуальні поїзди, затримки ремонтів та хронічні проблеми Deutsche Bahn дедалі більше асоціювалися з неспроможністю держави. Зрештою нездатність Шнідера продемонструвати результати стала головною причиною рішення канцлера його звільнити.
Однак ця спроба канцлера завершилася новою проблемою.
Мерц домовився про призначення на посаду Фріца Гюнцлера, який відомий передусім як спеціаліст із фінансових питань.
За інформацією німецьких медіа, той спочатку погодився очолити міністерство, але уночі, перед оголошенням кадрових змін, передумав і начебто написав про це канцлеру смс-повідомлення о четвертій ранку.
Політик пояснив відмову просто: він є фахівцем із фінансів і податкової політики, а не транспорту. У результаті Мерц залишився без кандидата буквально за кілька годин до пресконференції, на якій оголошував кадрові зміни, та зрештою був змушений пообіцяти, що подальші перестановки озвучить згодом.
Ба більше, канцлер уже повідомив Шнідеру про його майбутнє звільнення, і той навіть встиг розіслати колегам прощальне повідомлення.
Такий розвиток подій викликав критику не лише опозиції, а й усередині самої ХДС.
У земельній організації партії в Рейнланд-Пфальці, де прем’єр-міністром є брат Патріка Шнідера Гордон, не зрозуміли, чому звільняють їхнього земляка. Там заявили, що міністр транспорту користується великою повагою та сумлінно виконував свої обов’язки.
Дехто вказував на перевантаженість міністра на роботі, у зв’язку з чим він на одному із засідань уряду навіть знепритомнів.
Віцепрем’єр Баварії Губерт Айвангер також виступив на захист Шнідера. Він назвав «поганим жартом» спробу звільнити міністра за неможливість упродовж місяців вирішити проблеми, які накопичувалися на залізниці протягом 50 років.
Водночас частина транспортної галузі підтримала канцлера. Пасажирська асоціація Pro Bahn заявила, що Шнідер не впорався із кризою на залізниці. Профспілки, однак, застерегли від спрощення ситуації. На їхню думку, кадрові зміни самі по собі не здатні вирішити системні проблеми транспортної інфраструктури.
Зрештою вихідними Мерц оперативно визначив Штеффена Більгера, який вважається фахівцем у сфері транспорту, новим міністром.
Та все ж співголова «Альтернативи для Німеччини» Аліс Вайдель встигла скористатися нагодою зайвий раз атакувати канцлера і поставити під сумнів спроможність нинішньої коаліції керувати країною. Вона заявила, що замість вирішення проблем Німеччини уряд зайнятий власними кадровими суперечками, і закликала до проведення дострокових виборів.
Більше, ніж кадрові перестановки
Кадровий хаос для Мерца став додатковим випробуванням у складний момент.
Він уже кілька місяців перебуває під тиском через падіння підтримки уряду та зростання популярності «Альтернативи для Німеччини».
Кілька місяців поспіль консерватори втрачали перевагу, яку мали на момент приходу Мерца до влади, хоча у липні розрив між ХДС/ХСС і «АдН» дещо скоротився. Про це свідчать дані опитування Інституту Алленсбаха, оприлюднені 23 липня.
У блока ХДС/ХСС 24% підтримки, тоді як рейтинг «АдН» трохи впав – до 26,5%.
Особливо критичним є те, що вже у вересні, після літніх канікул, відбудуться земельні вибори у трьох важливих землях. У Саксонії-Ангальт, Берліні та Мекленбурзі-Передній Померанії «АдН» розраховує на високі результати. У Саксонії-Ангальт вони навіть мають шанс на свого першого земельного прем’єр-міністра в історії.
У ХДС такий успіх «АдН» може поставити під сумнів здатність Мерца вести партію далі. Весною у ХДС навіть поширювалися чутки про можливу заміну канцлера ще до завершення його повноважень. Вони з’явились на тлі повідомлень про те, що популярність Мерца впала до історичного мінімуму.
Водночас такі розмови принаймні поки що залишалися переважно спекуляціями, а відкритої кампанії за зміну керівництва партії не було.
Проте сам факт появи таких чуток показовий. Для частини однопартійців проблема полягала не лише у рейтингах, а й у сприйнятті Мерца як лідера, який не завжди здатен нав’язати власний порядок денний уряду та коаліції. Саме тому нинішні перестановки мають для канцлера значно більше значення, ніж проста заміна кількох міністрів.
Авторка: Христина Бондарєва,
журналістка «Європейської правди»
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.