В Анкарі триває саміт НАТО, на якому працюють наші кореспонденти. У дайджесті зібрали все, що відомо на вечір вівторка.
У Дамаску пролунали вибухи поблизу готелю, де зупинився президент Франції, а в Угорщині призупинили роботу держмедіа, що були рупором пропаганди Віктора Орбана.
Все важливе і цікаве за вівторок, 7 липня, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Перший день саміту НАТО
7 липня – перший день дводенного саміту НАТО в Анкарі, на якому працюють також кореспонденти «Європейської правди».
Український президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна очікує від саміту НАТО в Анкарі рішень щодо посилення протиповітряної оборони та нових можливостей для її оборони.
Він виступив на Форумі оборонних індустрій НАТО, де заявив, що Україна зі своїми нинішніми оборонними можливостями заслуговує бути членом НАТО.
У вівторок український президент мав низку двосторонніх зустрічей.
Відкриваючи переговори з прем’єр-міністром Канади Марком Карні він повідомив, що Канада надала Україні пакет допомоги щодо захисту неба, а також очікується надходження додаткових постачань ближчим часом.
Очільник канадського уряду пообіцяв військову допомогу Україні на 900 млн «у найближчі місяці».
На початку зустрічі з президентом Зеленським президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що питання приєднання України до НАТО дійшло до етапу, коли Альянс має це обговорювати.
«У мене таке відчуття, що вже зараз формат НАТО – це «32 плюс один». Адже, на мою думку, НАТО потребує України так само, як і Україна потребує НАТО», – заявив він.
Президент України та прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал підписали угоду щодо співпраці у сфері безпілотних технологій. Міхал назвав це великим кроком вперед в оборонній співпраці між Естонією та Україною.
З прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен Зеленський підписав угоду про оборонну та безпекову співпрацю, а з прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном – угоду щодо співпраці у безпілотних технологіях.
Водночас в Нідерландах заявили, що вичерпали свої можливості щодо військової допомоги Україні.
Нідерланди витратили 9,1 млрд євро на військову підтримку України, а також запланували додаткові витрати в розмірі 11,6 млрд євро.
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, відкриваючи зустріч з президентом України Володимиром Зеленським у Анкарі, заявив, що перебуває на етапі підготовки візиту до України.
«Наступного разу, коли я приїду в Україну, я планую відвідати Одеський регіон, і я також прилечу через Молдову», – заявив федеральний канцлер.
Як відомо, віднедавна президент України припинив використовувати польський аеропорт «Ясьонка» у Жешуві, який до того був основним для його візитів, тож Зеленський заявив Мерцу, що знову відлітав з Молдови.
Україна готує першу зустріч «антибалістичної коаліції».
Також Зеленський провів зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте, прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре.
Увечері Зеленський разом із дружиною Оленою візьмуть участь в обіді від імені президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана та першої леді Еміне Ердоган з нагоди проведення саміту НАТО.
Очікується, що зустріч президента Володимира Зеленського та президента Сполучених Штатів Дональда Трампа на полях саміту НАТО в Анкарі відбудеться завтра, 8 липня, о 14:30 за місцевим часом (збігається з київським).
Трамп на саміті НАТО
Американський телеканал CNN повідомив, що президент США Дональд Трамп вирушив на саміт НАТО в поганому настрої, посадовці не виключають конфлікт.
Трамп, прибувши на саміт НАТО, знову поскаржився на союзників.
«Я дуже розчарований НАТО. І, чесно кажучи, якби це (саміт) було не в Туреччині, де мій друг є дуже сильним лідером, то можливо я б і не поїхав», – сказав американський президент.
Він продовжив нарікання на європейських партнерів в Альянсі через те, що вони не долучилися до війни США проти Ірану – одночасно наголошуючи, що Штати не хотіли і не потребували їхньої допомоги.
«Італія нас підвела, і Німеччина підвела, і Франція підвела. І нехай так. Але чому ми витрачаємо сотні мільярдів доларів, а вони не стають пліч-о-пліч з нами? Ми завжди були поруч з ними», – заявив Трамп.
До речі, він назвав прем’єрку Італії Джорджу Мелоні «приємною людиною» після глузувань у соцмережах.
А ще президент Сполучених Штатів заявив, що Гренландія має бути під контролем США, а не Данії.
Данія відкинула заяви Трампа: «Гренландія не продається».
Колишній радник з нацбезпеки президента США Дональда Трампа Джон Болтон закликає союзників у Північноатлантичному альянсі «потерпіти» чинного президента і спробувати «зберігати якусь подібність живого НАТО» до завершення каденції Трампа.
Посилення співпраці всередині НАТО
Генсек НАТО Марк Рютте переконаний, що американський президент Дональд Трамп мав рацію, коли тиснув на союзників щодо збільшення витрат на оборону та коли розпочав війну проти Ірану.
«Я думаю, що президент має рацію, що є окремі випадки, коли він справедливо розчарований, але якщо подивитися на ширшу картину того, що роблять європейці, то вона величезна», – сказав він.
Словенія може стати єдиною країною НАТО, яка не досягне цілі щодо витрат на оборону, а у Чехії обіцяють досягти попередньої цілі НАТО на оборону наступного року.
Рютте також оголосив про запуск антидронної ініціативи НАТО на понад $40 млрд.
НАТО обрав шведський GlobalEye від Saab для заміни застарілих розвідувальних літаків, а також закупить розвідувальні безпілотники Triton.
Lockheed Martin та Rheinmetall планують виробляти ракети ATACMS в Європі, а США та європейські країни створять спільний центр з техобслуговування ракет PAC-3.
Нідерланди анонсували оборонні контракти на понад 3 млрд євро на форумі НАТО. Крім того, Британія і Нідерланди підписали угоду про спільні військово-морські сили.
Щодо загроз з боку РФ
Високопосадовець НАТО на полях саміту в Анкарі повідомив, що темпи просування РФ знизились в 4 рази, і він не вірить, що РФ захопить решту Донбасу до кінця 2027 року.
На його думку, вікно можливостей для України триватиме 6-9 місяців.
Крім того, в Альянсі не мають інформації, хто стоїть за ударами дронів по білоруських автобусах на території РФ, але зазначають, що Росія дуже хоче втягнути Білорусь у війну.
Також високопосадовець НАТО на полях саміту в Анкарі повідомив, що Росія залишається довгостроковою загрозою для безпеки євроатлантичного регіону і стала ще більш безрозсудною, але не нападе на Альянс у короткостроковій перспективі.
«По-перше, вона просто не має для цього можливостей через свою кампанію в Україні. По-друге, вона знає, що реакція НАТО на будь-яку необдуману агресію буде нищівною, оскільки ми маємо відповідні можливості, готові плани та охоплюємо кожну територію», – заявив він.
Швеція сумнівається у плануванні Росією нападу на країну НАТО. Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже також не думає, що Росія готова атакувати якусь із країн НАТО, однак очікує подальших спроб дестабілізації з боку Москви.
Крім того, вона вважає, що Сполучені Штати дуже зацікавлені у збереженні військ у Європі.
Посол Литви в НАТО Дарюс Яунішкіс заявив, що РФ так довго погрожувала через Калінінград, що ми встигли підготуватись.
Відносини з Польщею
В Офісі президента України попередили про нові «ескалаційні кроки» з боку Польщі.
«З тієї інформації, якою я володію, вони готують цілу низку, як на мене, незрілих ескалаційних кроків. Тому, вочевидь, все це (загострення напруги у відносинах. – Ред.) зараз продовжиться», – заявив голова Офісу президента України Кирило Буданов.
Водночас посадовець наголосив, що Україна не прийматиме жодних ультиматумів від Польщі.
«Останній, хто намагався поставити нам ультиматум – це Російська Федерація. Без образ до Польщі – але вона трошки потужніша, ніж Польща. І ми його все одно не прийняли», – наголосив голова ОП.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що уважно стежать за перебігом розгляду в Сеймі Польщі законопроєкту про внесення змін до Закону про Інститут національної пам’яті та Кримінального кодексу, якими, зокрема, пропонується криміналізувати «пропаганду ідеології ОУН-УПА».
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що уважно стежать за перебігом розгляду в Сеймі Польщі законопроєкту про внесення змін до законів, якими, зокрема, пропонується криміналізувати «пропаганду ідеології ОУН-УПА».
У контексті розгляду законопроєкту речник українського МЗС Георгій Тихий зазначив, що Україна закликає польську сторону до «розсудливості та виваженості».
Він запевнив, що Україна не шукає подальшого загострення відносин та розраховує на аналогічний підхід з польського боку.
«Застерігаємо польську сторону від однобоких ескалаційних кроків. Натомість Україна пропонує зосередитися на конкретних зусиллях задля зниження напруги, зокрема тих, про які йшлося під час нещодавньої зустрічі на міністерському рівні», – резюмував він.
А польський прем’єр-міністр Дональд Туск запевнив, що Польща підтримуватиме Україну у її боротьбі проти російської агресії, оскільки в інтересах Польщі, щоб Україна не програла цю війну.
Решта новин
У Вірменії затримали лідера проросійської партії Гагіка Царукяна. Тим часом єврокомісарка з розширення Марта Кос похвалилася варенням з вірменських абрикосів та закликала підтримати місцевих фермерів.
Президентка Молдови призначила тимчасового прем’єра.
Ультраправа Марін Ле Пен потенційно зможе балотуватись на виборах президента Франції-2027.
У Дамаску пролунали вибухи поблизу готелю, де зупинився президент Франції Емманюель Макрон. Франція поверне посла у Сирію після понад 10 років замороження відносин.
В Угорщині призупинили роботу держмедіа, що були рупором пропаганди Віктора Орбана.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.