Спецпредставники президента США провели переговори з Путіним і вирушили до Дубліна, де перебувають європейські лідери.
Тепер інформацію від Віткоффа і Кушнера будуть обговорювати в ЄС. На завтра заплановане неформальне засідання Європейської ради.
Серед питань на порядку денному – і фінансування України у середньостроковій перспективі.
Все важливе і цікаве за четвер, 12 листопада, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Обмеження Starlink
Президент Володимир Зеленський повідомив, що українські військові знову почали фіксувати значні збої в роботі Starshield над територією України.
«Для нас ідеться передусім про значне ускладнення перехоплення російських реактивних дронів. На жаль, уже є влучання через те, що засоби збиття не розвивають достатню швидкість та не встигають перехопити. На жаль, це допомагає росіянам вбивати більше українців та завдавати по Україні більше влучних ударів», – зазначив Зеленський.
Він додав, що Україна намагається з’ясувати всі обставини з американською стороною.
Starshield – це служба Starlink, що фінансується Пентагоном і призначена для військового використання.
За даними Financial Times, в Україні вважають, що американська сторона могла навмисно обмежити роботу Starshield з метою тиску на Київ.
Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен стурбована збоями Starshield в Україні та обіцяє обговорити це зі США.
Єврокомісія вимагає від SpaceX терміново відновити роботу Starshield в Україні.
На тему технологій додамо, що у Німеччині створили конкурента американській ШІ-платформі для військових. Німецька оборонна компанія Helsing представила платформу на основі штучного інтелекту для аналізу військових загроз і підтримки оборонного планування, позиціонуючи її як європейського конкурента американської компанії Palantir.
Переговори у Москві
Вранці 12 листопада спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер прибули до Москви.
Близько 14:00 за Києвом у Москві повідомили, що почалася зустріч спецпосланців американського президента з правителем Росії Владіміром Путіним.
До російської столиці американські переговірники прибули з Абу-Дабі, де відбулася тристороння зустріч щодо врегулювання війни в Україні за участю РФ, США та України.
Після спілкування з Путіним представники президента США вилетіли до Дубліна, щоб зустрітись з українським президентом Володимиром Зеленським і європейськими лідерами.
Як повідомляло видання Axios напередодні зустрічі у Москві, Віткофф і Кушнер попросять правителя Росії подати нову пропозицію щодо майбутньої угоди про безпеку з Європою, яка передбачатиме кроки з боку Москви, спрямовані на послаблення напруженості у відносинах з континентом.
За даними видання, вони також планували обговорити з Путіним участь європейців в наступному раунді російсько-українських мирних переговорів.
Джерело зазначило, що США чітко дали зрозуміти європейським країнам: вони не погодяться на угоду з Росією щодо безпеки, якщо до неї не долучаться Європа та Україна. Сполучені Штати нібито також заявили, що не нададуть Росії права вето щодо питань безпеки Європи.
За інформацією Axio, російські переговірники в Абу-Дабі заявили, що Путін розпочав вторгнення в Україну тому, що тодішній президент США Джо Байден не відповів на його лист 2021 року, в якому викладено його занепокоєння щодо безпеки, повідомили два джерела, обізнані з перебігом переговорів.
Науседа щодо вимог Путіна
Президент Литви Гітанас Науседа вважає неможливим виконання вимоги Росії щодо виведення військ НАТО зі східного флангу Альянсу.
Він нагадав, що наприкінці 2021 року Росія висунула вимогу про виведення військ НАТО зі східноєвропейських країн.
«Цього не повинно статися. Я вірю, що всі європейські лідери це чудово розуміють, і ніхто ніколи не погодиться на такі умови«, – додав Науседа.
Очікується, що це питання займе чільне місце на засіданнях європейських лідерів, які тривають в Дубліні. Нагадаємо, у четвер, 12 листопада, проходив саміт Європейської політичної спільноти, а на завтра, 13 листопада, заплановане неформальне засідання Європейської ради.
Видання Financial Times повідомило, що європейські лідери відкидають спроби РФ кардинально змінити систему безпеки на континенті.
«Немає потреби винаходити велосипед. У Європи була дієва європейська архітектура безпеки, доки її спочатку поступово не підірвали, а зрештою – не зруйнували внаслідок російського вторгнення в Україну», – заявив голова Європейської ради Антоніу Кошта.
Інше питання, яке європейці обговорюють прямо зараз, – хто з них буде брати участь в переговорах.
Європа готується до переговорів
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що з російського боку надходить все більше сигналів стосовно готовності долучити Європу до переговорів про врегулювання війни в Україні.
Посланці американського президента Стів Віткофф та Джаред Кушнер висловили сподівання, що до наступного раунду мирних переговорів приєднається європейська сторона.
Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що президент Європейської ради Антоніу Кошта має представляти Європу у переговорах з Росією.
«Ми маємо знайти зрозумілу та прийнятну для всіх формулу представництва, і що швидше ми це зробимо – то краще», – додав він.
Прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін вважає, що Європі необов’язково мати одного представника на потенційних переговорах з Росією.
Очільник естонського уряду Крістен Міхал вважає, що президент Європейської ради Антоніу Кошта та глава дипломатії ЄС Кая Каллас можуть представляти Європу на переговорах щодо врегулювання війни в Україні.
Каллас допустила, що може увійти до складу групи європейських перемовників, вказавши на те, що лідери ЄС «проводили такі обговорення» у 2024 році під час призначення нинішніх керівників на найвищі посади в блоці.
Сьогодні, до прибуття спецпредставників США, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентами Європейської ради та Європейської комісії, а також«найбільшими партнерами України». Серед них, прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем, а також прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Крім того, була зустріч з генсеком НАТО Марком Рютте.
Вимога Мерца
Крім обговорення занепокоєнь Путіна щодо безпеки, а також участі у переговорах, європейські лідери обговорять і питання фінансування України.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наполягає, що фінансування України у 2027 році, а також пізніше, є спільним завданням для усіх країн-членів ЄС та має вирішуватись у рамках переговорів щодо довгострокового бюджету блоку.
«Допомога цій країні є спільним завданням усіх держав-членів Європейського Союзу, адже це відповідає нашим власним інтересам. І саме зараз настають вирішальні місяці. Для країни це буде дуже-дуже важка зима, і надзвичайно важливо, щоб ми, європейці, трималися разом», – сказав Мерц.
Чехія, Словаччина та Угорщина не брали участі в раніше узгодженій позиці у розмірі 90 млрд євро для України і заявляють про намір домагатися подібних винятків у рамках наступних механізмів допомоги. Таку можливість також розглядає Болгарія.
Міністерка закордонних справ Ірландії Гелен Макенті вважає, що фінансування Європейським Союзом України у російсько-українській війні має бути розподілене між усіма державами-членами.
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс підтримав позицію канцлера Німеччини.
«Я вважаю, що це ідеальна стратегія… Ми робимо це щороку і робили б більше, якби могли. Але кожна країна має надавати підтримку, адже йдеться про безпеку Європи. Безпека Європи – це те, що відбувається в Україні», – сказав Кулбергс.
На його думку, «якщо хтось хоче отримати бюджет, але не хоче брати участь у справах України, і таких країн лише кілька, то це не є загальноприйнятим підходом до європейської безпеки«.
Прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден заявив про необхідність знайти подальше фінансування для України і висловив підтримку кандидатури голови Євроради Антоніу Кошти як представника Європи на переговорах з РФ.
«Передусім принципи важливіші за гроші. Ми підтримуємо Україну, бо вона зазнала вторгнення Росії, а Росія хоче змінити кордони силою, і це неприйнятно. Це стосується не лише України, а й ширшого кола країн, всіх нас», – сказав він.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Ігнацій Немчицький наголосив, що Варшава виступає за підтримку України, а її фінансування безпосередньо пов’язане з безпекою Польщі.
«Банкрутство України означало б різке зростання загрози для безпеки Польщі. Тому європейська участь у фінансуванні України є необхідною та відповідає інтересам Польщі. Це питання потрібно вирішити незалежно від переговорів щодо нового бюджету ЄС», – зазначив заступник міністра.
До речі, Естонія виділить Україні додаткові 6,5 млн євро на підготовку до зими, а Литва надасть частину обладнання, необхідного українській енергетиці.
Фінляндія спрямує понад 30 млн євро на відновлення України.
План фінансування і санкції
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Єврокомісія презентує пропозиції щодо покриття фінансових потреб України у 2027 році, а також комплексний 22-й пакет санкцій проти Росії до наступного саміту лідерів ЄС, який відбудеться 26-27 листопада в Брюсселі.
Тим часом Велика Британія оголосила новий масштабний пакет санкцій проти Росії.
Новий санкційний пакет від Британії включає судна «тіньового флоту», задіяні у транспортуванні російської нафти та СПГ, великі вугільні компанії, а також флагманський арктичний нафтогазовий проєкт компанії «Роснефть» – ТОВ «Восток Oil». Також запроваджуються санкції проти компанії «Славнефть».
Ситуація на фронті
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що кількість російських військових, які гинуть і зазнають поранень в Україні за місяць, уже майже дорівнює сукупним втратам США за 14 років війни у В’єтнамі.
«Сполучені Штати за 14 років у В’єтнамі втратили 56 тисяч. А тут, за один місяць, у Росії загиблих або тяжко поранених – 40 тисяч. І, за попередніми даними, у жовтні ця цифра могла зрости до понад 50 тисяч. 50 тисяч за один місяць», – сказав Рютте.
Крім того, у НАТО високо оцінили кампанію ударів України по російських НПЗ.
Заступник Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі Джон Стрінгер зазначив, що західні союзники повинні «віддати належне» успіху України в «завданні удару Путіну».
«Це завдає шкоди Путіну. Він думав, що зможе вторгнутися, встановити нову архітектуру безпеки в Європі, яка розпочалася в Україні на початку 22-го, але йому болісно розвіяли ці ілюзії», – сказав Стрінгер.
Міністр фінансів Литви Таурімас Валіс вважає, що розв’язана РФ війна проти України може завершитись вже цієї зими.
Валіс навів оцінки НАТО, згідно з якими щомісяця в боях в Україні гинуть 40 тисяч російських солдатів – цифра, яка, за його словами, минулого місяця зросла до 52 тисяч.
«Якщо просто спробувати скласти всі шматочки мозаїки воєдино, стає цілком очевидним, що… щось станеться», – сказав він.
Щодо викрадених українських дітей
Європарламент закликав визнати дії Росії щодо українських дітей геноцидом.
Європейський депутат від Нідерландів Тейс Ройтен заявив, що Північна Корея, як і Білорусь, є частиною системи, яка робить можливим викрадення українських дітей Росією з метою змінити їхню ідентичність, і Євросоюз має включити до санкційних списків більшу кількість осіб, причетних до цих злочинів.
Розхитування Європи
Італію захлиснула нова хвиля фейкових «мінувань»: погрози отримали тисячі шкіл. А міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив про нові погрози йому та його родині після кібератак.
Через загрозу вибуху на станції Кале у Франції було порушено рух потягів до та з Лондона.
У Молдові затримали підозрюваного у шпигунстві на користь Росії.
Фінляндія посилила обмеження на в’їзд для росіян, а жителя Естонії засудили за спробу ввезти в Росію тактичні черевики та вивезти звідти дитяче мило.
Стрілянина біля Білого дому
Поблизу Білого дому у Вашингтоні сталася стрілянина.
Згодом стало відомо, що підозрюваний застрелився під час поліцейської операції.
Військовий накричав на делегацію Гегсета
11 листопада у США військовий накричав на делегацію глави Пентагону Піта Гегсета, яка реготала біля могили Невідомого солдата.
12 листопада повідомили, що міністр оборони Сполучених Штатів Піт Гегсет нагородив військового, який зробив зауваження, медаллю за заслуги перед збройними силами.
Крім того, ввечері 11 листопада у Парижі член почесної варти знепритомнів під час зустрічі президента Франції Емманюеля Макрона і президента Словаччини Петера Пеллегріні.
Решта новин
У Чехії розслідують справу через непоставлені українській армії боєприпаси.
У Польщі українцеві загрожує довічне ув’язнення за диверсії на залізниці.
В першому за 14 років загальному страйку в Іспанії взяли участь 4 млн людей.
Трамп заявив, що США більше не потрібна угода з Іраном, і дав нове доручення Венсу.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.