Прокурорша Анна Пишна має отримати підозру за співпрацю з рф та «прикриття» злочинів чоловіка Михайла Пишного! Куди дивиться Генпрокурор Андрій Костін?

Виявляється, на третьому році повномасштабної війни росії проти України в державних органах нашої держави продовжують працювати «агенти кремля». Повідомляє Інформатор з посиланням на розслідування ЗМІ.

Одними із таких є Пишна Анна Петрівна (до 2023 року – Замкова Анна Петрівна), прокурор відділу Офісу Генерального прокурора та її чоловік Пишний Михайло Миколайович. Вони разом співпрацюють з проросійською сектою «АллатРа», а Анна Пишна допомагає через свої зв’язки в прокуратурі «закривати» питання свого чоловіка.

З джерел в правоохоронних органах стало відомо, що за Анна Пишна вже на контролі у Державному бюро розслідувань (ДБР), а також найближчим часом нею можуть зацікавитися Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Служба безпеки України (СБУ).

Анна Пишна маніпулює з декларацією про доходи

З відкритих джерел відомо, що законний чоловік прокурора Пишної Анни Петрівни – Пишний Михайло Миколайович є неопосередкованою особою, яка входила у число тих угрупувань,  які мають відношення до терористичної організації «АллатРа», а також  до підконтрольних їм підприємств, які діяли на користь держави агресора російської федерації.

На фото видно, що Анна Пишна працювала в ті часи, коли відомство називалося Генеральна прокуратура України

Правоохоронці проаналізували декларацію прокурора ОГП Анни Пишної і виявили низку порушень.

У декларації Анна Пишна зазначає серед доходів пенсію чоловіка – 79 836 грн. (нагадаємо, Михайлу Пишному лише 40 років, він отримує пенсію по інвалідності і є керівником ГО «Спілка інвалідів України»). Також прокурор зазначає аліменти на сина у розмірі 144 139 грн. (за минулий рік ця сума становила 56 тисяч гривень). Тобто після одруження аліменти від батька дитини зросли майже втричі, що більше виглядає як «легалізація» незаконно отриманих грошей.

Примітно, що у декларації не вказано прибутку від адвокатської діяльності Михайла Пишного, незважаючи на те, що він активно веде практику.

Пишний Михайлло Миколайович
На фото чоловік Анни Пишної, адвокат Михайло Пишний

Також прокурор не вказує жодних грошових активів чоловіка, лише власні. Це 19 тисяч доларів США та 210 тисяч гривень готівки, і майже 6 тисяч гривень на банківському рахунку. З 22 рахунків у банках з 2022 року у 2023-му лишилося лише три, а з 11-ти кредитів — два. Тобто після одруження з Михайлом Пишним прокурор закрила їх більшість.

Згідно з реєстром «Опендатабот» 2 вересня 2024 року Михайло Пишний продав майнові права на суму 17 087 500 грн.

Відповідно норм закону «Про запобігання корупції», суттєві зміни у майновому стані необхідно внести до декларації протягом десяти днів від дати отримання прибутку. Проте, термін подачі таких змін збіг і Пишна Анна Петрівна не внесла документ.

Однак, потім, Пишна Анна Петрівна внесла суттєві зміни у майновому стані та задекларувала подарунок у негрошовій формі, квартиру у Києві, загальною площею 37,8 м2 вартість на дату набуття якої становить 2 000 000 гривень. Джерелом доходу вказаний чоловік Пишний Михайло Миколайович. Цікавим залишилося питання, 2 млн грн вони показали суспільству, а де ще 15 млн грн, які залишилися після відчуження майнових прав (продажу долі у бізнесі), які відбулися на початку вересня 2024 року.

Фото Анни Пишної у соціальних мережах також яскраво показують, які коштовності носить прокурор, але забуває вказати їх у своїй декларації.

Фото Анни Пишної у соціальних мережах також яскраво показують, які коштовності носить прокурор, але забуває вказати їх у своїй декларації.

Співпраця з рф та «прикривання» чоловіка

Минулого року Анна Пишна вийшла заміж за київського адвоката Пишного Михайла Миколайовича, засновника Адвокатського об’єднання «Закон і Право», змінивши прізвище (до заміжжя — Замкова Анна Петрівна). За даними журналістів Михайло Пишний, без перебільшення, аферист і злочинець. Він допомагає уникнути відповідальності об’єктивно винуватим особам, прикриває і «відмазує» їх у судах, використовуючи будь-які, здебільшого, незаконні методи — погрози, підкуп чи відвертий тиск «з гори». Неодноразово Пишний був захисником обвинувачених у справах щодо рейдерських захоплень майна, вживання та розповсюдження наркотиків, вбивств та розбо   їв. Примітно, що його клієнти завжди «виходили сухими з води», а сам Пишний отримував досить серйозні гонорари.

Зокрема, у результаті журналістського розслідування стало відомо, що Михайло Пишний допоміг обвинуваченому в державній зраді одіозному екс-нардепу Олександру Онищенку повернути у свою власність заарештоване державою ТОВ «Майдан Плаза».

Допомагає уникнути покарання своєму чоловікові його дружина Анна Пишна через свої зв’язки у прокуратурі.

Не зважаючи на свою роботу в Офісі Генерального прокурора, Анна Пишна активно співпрацює з сумнозвісною сектою «АллатРа». Це — без перебільшення терористична організація, напряму пов’язана з російським ФСБ, фінансуванням повномасштабної агресії РФ та матеріальним забезпеченням окупаційних адміністрацій в Криму та на сході України.

Чому мовчить Офіс Генерального прокурора?

Костін
 На фото діючий Генеральний прокурор Костін Андрій Євгенович

Дійсно, виходячи з усіх обвинувачень, дуже дивним є відсутність позиції та активних дій щодо притягнення до відповідальності Анни Пишної з боку Генпрокурора Андрія Костіна та в.о. керівника Генеральної інспекції ОГП Івана Дзюби.

Чому вони допускають ситуацію, коли його підлегла напряму зливає інформацію з прокуратури до країни-окупанта? Сподіваємося, незабаром ми отримаємо відповіді на всі ці питання.

Окрім цього, відповідні скарги на прокурора ОГП Пишну Анну були направлені в Національне агентства з питань запобігання корупції, Службу безпеки України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісії прокурорів. Continue reading «Прокурорша Анна Пишна має отримати підозру за співпрацю з рф та «прикриття» злочинів чоловіка Михайла Пишного! Куди дивиться Генпрокурор Андрій Костін?»

Хто грабує Фонд Держмайна?

Минуло трохи більше року відтоді, як НАБУ і САП повідомили про підозри членам організованого злочинного угруповання Андрія Гмиріна за розкрадання коштів підприємств Фонду державного майна України. Нагадаю, що на момент вчинення злочинів до складу цієї організованої групи входив і сам тодішній голова ФДМУ, Дмитро Сенниченко.

Підозри отримали: сам Сенниченко, його екс заступник Денис Кудін, двоє директорів Одеського припортового заводу (Синиця і Парсентьєв), і ще кілька “смотрящіх”: Присяжнюк, Колот, Горбуненко. Здавалося б, в історії поставлено жирну крапку: всі персонажі з підозрами і в міжнародному розшуку, схеми ліквідовані, а сам ФДМУ заробляє кошти – чисто, чесно і прозоро!

Але давайте детальніше розберемося, що відбувається насправді…

У квітні цього року, після тривалого простою, було запущено хімічний завод “СумиХімПром”. Спочатку новий директор Захаренко ніби зібрав навколо себе команду професіоналів, і оголосив поетапний план відродження підприємства. Але через деякий час стало зрозуміло, що фактично без всякого тендеру завод був відданий у давальницьку схему компанії ТОВ “ТД “УКРМІНХІМ”. Ця компанія постачає “СумиХімПрому” всю виробничу сировину (сірку, аміак, фосфорити, хлористий калій), а потім бере на продаж вироблені заводом комплексні добрива. В чому сенс? Ця компанія не має власних шахт і кар’єрів. Вона просто купує сировину за кордоном і передає на завод, малюючи при цьому в контрактах завищені ціни. Чому завод сам не може купити сировину за кордоном? Якраз в цьому і схема! Замість нормальної роботи, завод потрапляє в залежність від приватної контори і несе збитки, отримуючи нібито “дорогу” сировину. “Заробіток” схематозників приблизно $20-30 на тоні, а державний завод втрачає із кожної такої поставки приблизно $300-400 тисяч!

“УКРМІНХІМ” купує сировину не напряму у виробників, а в мережи європейських компаній-одноденок, зареєстрованих в різних країнах. Саме вони і допомагають малювати завищені ціни. За моїми даними, всю цю мережу контролює одна людина – Віталій Вікторович Логінов. Також Віталій Логінов контролює фізичну доставку та відвантаження всіх вантажів із Сум через свою експедиторську компанію.

Хто грабує Фонд Держмайна?

Ось для прикладу один із останніх контрактів на поставку фосфоритів ТОВ “ТД “УКРМІНХІМ” від словацької прокладки Z9 Impex s.r.o. 1 серпня 2024 року – ціна на нібито єгипетські фосфорити €107 євро за тонну. Пізніше ця сировина піде на “СумиХімПром”. В цей же час реальний єгипетський постачальник фосфоритів Chem Source Egypt пропонує ту саму сировину по $40-50 за тонну. Тобто в цій конкретні поставці ціну завищено більше ніж вдвічі. І це свідчить що можливо, лише на цій одній операції у державного заводу вкрали приблизно 800 тисяч євро.

Хто грабує Фонд Держмайна?

Але і це ще не все. Подивіться на коносамент по ще одній недавній поставці нібито “єгипетських” фосфоритів для “СумиХімПрому”. Його завантажують чомусь у Лівані, майже на кордоні із Сирією. Так відбувається тому, що фосфорити насправді мають сирійське походження. Схоже, що підсанкційний товар союзника Росії лише маскується під єгипетський за допомогою підробних сертифікатів походження. Також можна побачити, як за такоюж схемою, завозять на Суми і “узбецький” калій із Грузії. А насправді він може бути просто російський.

Хто грабує Фонд Держмайна?

 

Дослідивши іншу діяльність Віталія Логінова на підприємствах ФДМУ, виходить, що він контролює всі вантажопотоки Об’єднаної гірничо-хімічної корпорації (ОГХК), транспортуючи сотні тисяч тонн ільменітової руди залізницею і відвантажуючи їх через причали Одеського припортового заводу.

З джерел, близьких до титанової галузі, стало відомо, що Логінова нібито “завели зверху” як неофіційного радника голови ОГХК у 2023 році. У центральному офісі підприємства в Києві його представили як “смотрящого від Офісу президента”. Інтеграцію Логінова в потоки підприємства забезпечив тодішній виконувач обов’язків директора ОГХК Дімітрі Каландадзе, який не мав громадянства України. Своєю чергою, Логінов позиціонував себе як людину близьку особисто до голови ГУР МО Кирила Буданова та одного із керівників ОП. Є низка свідків, яким він розповідав, як нібито брав участь в спецопераціях Головного управління розвідки, а його куратором був “особисто заступник Буданова”. Якимось чином йому надали секретний кабінет в центральному офісі ОГХК – “стєкляшку”. А потім із цієї “стєкляшки” вплив та інтереси Логінова поширилися на інші стратегічні підприємства України (Одеський припортовий завод, “Сумихімпром” тощо). Зокрема, відомо, що “герой війни Логінов” намагався провернути аферу з кредитуванням державним Укрексімбанком ОГХК, для подальшого виведення коштів “на допомогу запуску ОПЗ”, шляхом надання фінансової допомоги від одного підприємства до іншого. І дійсно, потоки ільменіту йдуть через вантажні причали ОПЗ, які технічно для цього не призначені, тому там явно є якийсь зв’язок…

Виникає закономірне питання, хто ж є кінцевим бенефіціаром тіньової діяльності смотрящого Логінова і поставок ільменіту? Відомо, що титановий ільменіт це базовий компонент виробництва всього спектру російської зброї, включно з балістичними ракетами. Крім того, цікавим фактом є те, що член правління ОГХК Захарченко був переведений на посаду директора “Сумихімпрому” незабаром після появи Логінова в ОГХК, що свідчить про їхнє можливе знайомство. Є ще багато цікавих фактів і подій, але найголовніше питання полягає в тому, звідки взявся цей персонаж і чиї завдання він виконує.

Що стосується Одеського припортового заводу, то виконувачем обов’язків директора там став такий собі Юрій Ковальський. А представляти його колективу заводу приїхав Олександр Мужель, – тіньовий представник того таки Гмиріна в Україні на прізвисько “Француз”.

Хто грабує Фонд Держмайна?
Олександр Мужель

Зараз Віталій Логінов намагається протягнути на Припортовому заводі таку ж приховану давальницьку схему, як і на “СумиХімПромі” – нещодавно у кількох виданнях з’явилася інформація про харківську компанію “АГРОТОРГГРУП”, яка “виграла 25 липня тендер на поставку газу на ОПЗ загальною вартістю 4,13 млрд грн”! В одній із публікацій писали, що компанію пов’язують з торгівлею російським аміаком. У 2022 році “Агроторггруп” через маловідому товарну біржу “Придніпров’я-2021” придбала 10 000 тонн аміаку, який перебував під арештом АРМА. Тоді нардеп та заступник голови фінкомітету Верховної Ради Ярослав Железняк стверджував, що ці аукціони мали ознаки корупційної схеми.

Подекуди в телеграм-каналах писали, ніби до цієї компанії має відношення такий собі донецький бандит з дев’яностих Гіві Немсадзе. Поінформоване анонімне джерело повідомило, що це не так, і насправді “Агроторггруп” також контролює Віталій Логінов.

Цитую: “Всі на ринку знають, що Віталій Логінов контролює Суми, ОГХК і Припортовий. Він займається всією логістикою, постачанням та продажами. Також у нього є два партнери – Олександр і Дмитро, які живуть у Франції, і тема постачання газу на ОПЗ – їхня, а Немсадзе – це щоб заплутати читачів телеграм-каналів. Сам (ред. Віталій) представляється всім директорам держпідприємств, то співробітником Головного управління розвідки, то Служби безпеки України, словом, вирішує питання як куратор від Фонду…”

Хто грабує Фонд Держмайна?

Стає очевидним, що всі підприємства ФДМУ знову загрузли в павутинні інституту “смотрящіх”. Все це схеми і люди Гмиріна, Олександра “Француза” Мужеля, і їхнього нового фронт-мена Віталія Логінова, який не дозволяє держпідприємствам працювати на державу, прикриваючись Головним управлінням розвідки і Службою безпеки України. Незрозуміло лише, як ГУР та СБУ дозволяють “своїй людині” возити на українські держпідприємства вантажі з підсанкційних країн. Чи це така “спецоперація”?

Багато деталей вказують на те, що саме Андрій Гмирін і є ляльководом, який стоїть за цією багатогранною схемою. Так, він у розшуку і під підозрою від НАБУ, та схоже, навіть переховуючись за кордоном, він зумів дотягнутися до України, і досі смикає за ниточки в підприємтсвах ФДМУ.

Чи має цей схематоз покровителів на вищих щаблях влади, чи це просто афера шахраїв під шумок війни, можна тільки здогадуватись. Але корупційна складова цих процесів безпосередньо б’є по довірі до Президента України на міжнародній арені. В час війни тут як в Агати Крісті: “Шукайте, кому це вигідно…”

Джерело Continue reading «Хто грабує Фонд Держмайна?»

Був у Відні, а картка голосувала: нардеп Гунько зізнався у кнопкодавстві

Народний депутат України Анатолій Гунько, який проходить у справі про хабарництво і махінації з землями Національної академії аграрних наук, виїжджав за кордон під час війни. Зокрема, в ході засідання Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Гунько зазначив, що неодноразово бував у Відні, де нібито проходив лікування і де мешкають його діти. Нардеп також назвав конкретні дати перебування в столиці Австрії. Разом і з тим, як видно з результатів парламентських голосувань, карта Анатолія Гунька постійно проходила реєстрацію в залі. Зазначені факти можуть свідчити про свідоме «кнопкодавство» з боку Гунька та іншого невстановленого нардепа і підпадають під кримінальну відповідальність.

Гунько хабар

«Під час крайнього засідання Апеляції ВАКС нардеп Анатолій Гунько розповів про те як подорожував Віднем і навіть назвав дати перебування в Австрії, — пише журналіст-розслідувач із Чернігівщини Віталій Назаренко. – Я раніше робив запити на Держприкордон Службу, але там мені відповіли, що не вправі розголошувати відомості про державного діяча. Вийшло так, що діяч сам все сказав у прямому ефірі. Співставивши дати, побачив, що карточка Гунька голосувала. Кнопкодавство. А за це діло — кримінальна відповідальність. Побачимо що скажуть у ДБР».

Журналіст опублікував лист-повідомлення про злочин, який він направив на адресу Державного бюро розслідувань. 

Що наговорив Гунько?

Під час засідання в Апеляційній палаті ВАКС, яке транслювали в прямому ефірі https://www.youtube.com/live/INBAEgTHATo нардеп, котрий проходить у справі про хабарництво, визнав, що неодноразово покидав територію України нібито для лікування. Разом із тим, як видно зі свідчень Гунька, за кордоном він мав низку зустрічей у приватних справах.

«…31 травня 2023 року я поїхав був до Польщі, потім Відня, у мене погіршився стан здоров’я і там був Астіон Микола Васильович. (2:22). Під час моєї поїздки він забезпечив мені лікування і допоміг потрапити до лікаря… Мені було призначене лікування на три неділі, з 22 червня 2023 року…»

«…22.06 я був виїхав на лікування до Відня». (2:28) 28.06 я перервав своє перебування у Відні і повернувся на Україну і був присутній на сесії всі дні…»

Миколу Астіона нардеп Анатолій Гунько характеризував як «генерала поліції у відставці з потужними зв’язками», який допомагав йому вирішувати справи обдурених аграріїв, зокрема мова йшла про аграрія з Чернігівщини, депутата обласної ради Віктора Труша.

Гунько також повідомив, що його діти постійно живуть у Відні.

Парламентські «кнопкодави»

Проте цікаво інше. Відповідно до інформації з офіційного сайту Верховної Ради України, картка народного депутата Анатолія Гунька увесь час була зареєстрована в сесійній залі й іноді навіть голосувала.

На думку журналіста, зазначені факти можуть свідчити про свідоме вчинення Гуньком та іншим не встановленим народним депутатом злочинних дій, що спотворює волевиявлення та повинно бути переголосовано у відповідності до регламенту Верховної Ради України.

За вказаних фактів та обставин, журналіст просить ДБР провести перевірку та притягнути народного депутата Гунька Анатолія Григоровича та іншого невстановленого депутата до належної відповідальності відповідно до ст.364-2 КК України. Судячу з усього, варто говорити про організоване злочинне угрупування з представників власників депутатських мандатів, яке діє в стінах парламенту і яке системно викривлює волевиявлення та кнопкодавить.

Нагадаємо, Анатолія Гунька викрили на хабарі на початку серпня 2023. За даними слідства, Гунько, який був головою Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування корупції на держпідприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних науки, запропонував бізнесмену отримати землю під обробку в обмін на хабар. За надання для обробки ріллі площею 1700 га одного з державних підприємств зловмисники вимагали 221 000 доларів хабара. 85 000 доларів мали стати «авансом» і бути передані до початку обробітку земель. Під час передачі цієї суми нардепа і двох його пособників викрили «на гарячому». Цього ж дня нардепу повідомили про підозру. Гуньку загрожує до 12 років позбавлення волі і конфіскація. Після викриття «Слуга народу» виключила його з фракції. На початку листопада нардеп вийшов під заставу, повернувся до парламенту і увійшов до групи «Відновлення України» (частина забороненої проросійської ОПЗЖ). Гунька пов’язують з проросійським олігархом Віктором Поліщуком, який має родинні зв’язки з колишнім прем’єр-міністром і президентом РФ Дмитром Медведєвим. Continue reading «Був у Відні, а картка голосувала: нардеп Гунько зізнався у кнопкодавстві»

Керівники УБ ХАЕС Оцабрика і Балачук: диверсія чи корупція?

Проект добудови енергоблоків Хмельницької АЕС стикнувся з несподіваною проблемою. На початку квітня Кабінет міністрів схвалив законопроект  «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків №3, 4 Хмельницької АЕС».

Про це пише видання «Антикор».

Як повідомила прес-служба КМУ законопроектом визначаються місця розміщення енергоблоків, кількість реакторів, їх типи і загальні характеристики, а також загальні вимоги до проектування та будівництва.

«Атомна генерація на сьогодні виробляє більше половини електроенергії в Україні. Будівництво ще двох енергоблоків на майданчику Хмельницької АЕС посилить енергетичну безпеку й незалежність України та матиме позитивні наслідки для економіки країни в цілому», — зазначив Міністр енергетики України Герман Галущенко.

Будівництво двох атомних енергоблоків збільшить виробництво електроенергії на 16 226 млн кВт*год/рік, а відпуск – на 15 415 млн кВт*год/рік.

Реалізація проекту здійснюватиметься виключно за рахунок коштів АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із залученням кредитних можливостей, без використання коштів з державного бюджету України.

ТЕО будівництва було схвалене ще у червні 2018 року Урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності. Вартість добудови енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС складала 72,44 млрд грн (у цінах на 5 травня 2017 року).

У разі прийняття закону для будівництва енергетичних потужностей розглядається можливість залучення працівників ЗАЕС, які мають відповідну кваліфікацію та досвід роботи.

Про розробку вказаного законопроекту неодноразово повідомлялось в численниз публікаціях ЗМІ протягом останнього року. Проект як ніколи став актуальним після масованих ракетних атак країни-агресора по енергетичній інфраструктурі України.

Але навіть у разі прийняття закону та виділення необхідного фінансування проект добудови енергоблоків Хмельницької АЕС стикнеться з несподіваною проблемою.

Для будівництва такого об’єкту необхідна унікальна будівельна техніка, адже йдеться про монтаж металевих і бетонних конструкцій вагою у сотні тон. Наприклад, один блок конструкції герметичної оболонки ядерного реактора важить близько 200 тонн, а купол гермооболонки – 210 тонн.

Виконати такі роботи може надпотужний підйомний кран Kroll K-10000 виробництва датської компанії Kroll Kranes A/S. Це двобаштовий самохідний підйомний кран на рейковому ходу заввишки 143 метри. Для порівняння: висота київського монументу Батьківщини-Матері стновить 102 метри. Kroll K-10000 являє собою конструкцію, яка складається з двох кранів K-10000 (основний) і K-355, що застосовується для монтажу основного крана, а опісля використовується як допоміжний. Такі крани призначені для зведення промислових споруд з масою монтованих елементів до 240 тонн.

Загалом у 1980-х було виготовлено 15 кранів К-10000, з яких два для США та 13 для СРСР. Саме крани К-10000 працювали при зведенні енергоблоків Запорізької, Хмельницької та Южно-Української АЕС.

У світі залишилося тільки чотири таких крани у повністю змонтованому вигляді. Один K-10000 працює в ґавані Сингапуру на суднобудівництві, другий –на демонтажі нафтових платформ у Норвегії, третій – будує енергоблоки атомних станцій в рф. І четвертий поки відключений від мережі чекає свого часу на Хмельницькій АЕС. Попри роки вимушеного простою фахівці оцінили його стан як цілком робочий.

До недавнього часу кран належав управлінню будівництва Хмельницької АЕС (ПАТ «УБ ХАЕС»). Але у лютому 2024 року керівник підприємства Дмитро Оцабрика  та його заступник Петро Балачук реалізували вочевидь корупційну схему, за якою кран був проданий з аукціону в п’ять разів дешевше реальної ціни.

Спочатку штучно був створений податковий борг у сумі 3,5 млн.грн. а кран вартістю 150 млн.грн. переданий в податкову заставу. Потім ГУ ДПС в Хмельницькій області звернулось до суду (справа № 560/14662/23).

Опис майна переданого в податкову заставу датований 23.06.2023. У серпні 2023 року податкова звернулась до суду. Провадження було відкрите 16.08.2024. Відповідач ПАТ «УБ ХАЕС» позовні вимоги визнав та не заперечив проти відшкодування податкового боргу за рахунок переданого в заставу майна.

І вже 11 жовтня 2023 року суд ухвалив рішення і надав дозвіл податковій на погашення податкового боргу за рахунок заставного майна. Апеляційна скарга не подавалась.

Маємо класичний «договірняк» між позивачем та відповідачем. Ті хто обізнаний зі специфікою українського судочинства зрозуміють, що таку справу можна затягнути на роки. Хоча б залучити НАЕК «Енергоатом» третьою особою, але тоді б «договірняк» не вдався би.

Для продажу крана було залучене ТОВ «Українська універсальна біржа». Перший аукціон, який не відбувся, був призначений на 12.01.2024 з початковою ціною 49,2 млн грн.

Другий аукціон був призначений на 01.02.2024, стартова ціна знижена до 41,8 млн. грн., але також не відбувся.

З третьої спроби 20.02.2024 кран було продано за 31,3 млн.грн. (знову знижена стартова ціна). Також стало відомо, що до аукціону не було допущно інших учасників крім зазадалегідь узгоджених. Цікаво, що досі невідома компанія-переможкць.

Абсурдність ситуації в тому, що в заставу за незначний борг був переданий такий унікальний кран, яких у світі залишилось лише чотири. Відповідно абсурдним є і продаж на аукціоні, оскільки у всьому світі знайдеться хіба з десяток потенційних покупців.

Вочевидь можливі два пояснення – якимось чином «розпиляти» залишок у 27 млн.грн після сплати податкового боргу та продати кран за безцінь потрібній компанії, яка в подальшому буде монопольно диктувати умови при добудові енергоблоків ХАЕС.

При цьому зʼясувалось, що реалізації корупційної схеми з краном KROLL-10000 передувала аналогічна спроба з продажу нерухомості, яка перебуває у власності УБ ХАЕС. На балансі підприємства в м.Нетишин рахується трьохповерхове недобудоване майно за адресою вул. Ринкова 5. Ця будівля таким же штучним чином була заведена в податкову заставу ГУ ДПС Хмельницькій обл., але, ймовірно, учасників не задовольнила загальна сума, яку можна було би привласнити через таку схему. Варто зазначити, що зараз даний обʼєкт нерухомості виставлено на продаж за 10 млн грн. Відтак, будівлю було виведено з податокової застави, а новим інструментом корупційної схеми обрано дорогвартісний кран KROLL-10000 з ринковою ціною 150 млн. грн.

Як стало відомо правоохоронні органи вже звернули увагу на таку схему під керівництвом Дмитра Оцабрики, Петра Балачука, окремих посадових осіб ГУ ДПС в Хмельницькій області і працівників ТОВ «Українська універсальна біржа». Наразі вирішується питання про відкриття кримінального провадження з подальшим притягненням відповідних осіб до кримінальної відповідальності.

Цікаво, що раніше керівники ПА «УБ ХАЕС» були звинувачені у незаконному видобутку піску в 2018-21 роках у санітарно-захисній та охоронних зонах водойми-охолоджувача Хмельницької АЕС. Протиправна діяльність створювала передумови до виникнення надзвичайних ситуацій радіоактивного характеру, оскільки видобуток піску передбачає вимивання води зі сховища, яке охолоджує енергоблоки.

У 2019 р. відкрито кримінальне провадження №62019240000000019 за ст. 240, 364, 369 ККУ. Процесуальне керівництво здійснює Хмельницька обласна прокуратура, оперативний супровід – ДБР. Санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна.

Розслідування триває вже п;ять років але винні досі не покарані. Можливо тому, що сам Д.Оцабрика в певних колах неодноразово хизувався протекторатом та «прикриттям» прокурора Хмельницької області. Continue reading «Керівники УБ ХАЕС Оцабрика і Балачук: диверсія чи корупція?»

Як живе соратник мера Кличка Віктор Брагінський — начальник столичної підземки

Що в гаманцях головних транспортників Києва?

Журналісти проаналізували зарплати і статки керівника головного перевізника столиці – Віктора Брагінського з Київського метрополітену.

Сьогодні будемо рахувати гроші Брагінського

Цікаво що в нього в гаманці, адже очолює комунальне підприємство Київради і одержує зарплату з міського бюджету. А цю скарбницю наповнюють платники податків.

Віктор Брагінський бразди правління підприємством міцно тримає з 2014 року. На цю посаду його призначив Віталій Кличко. Нагадаємо, що за 9 років у Києві не збудовано жодної нової станції метро.

Але ж які солодкі обіцянки давав Брагінський! «Нові станції «Мостицька» та «Проспект Правди» Київського метрополітену мають запустити наприкінці 2021 року. Про це у 2020 році в ефірі телеканалу «Київ» розповів начальник КП «Київський метрополітен». За словами Брагінського, станції будуть відкриті одночасно.

«Підрядник гарантує, що укладається у строки, прописані у договірних відносинах. І наприкінці 2021 року дві нові станції — «Мостицька» та «Проспект Правди» — будуть відкриті», — сказав Брагінський.

 У 2020 році він «малював» у розмові з журналістами дуже райдужні плани:

«Сьогодні знаходимося в активній стадії будівництва метро на Виноградар… Загалом цей проєкт передбачає метро до площі Шевченка та створення транспортного хабу, що вирішить транспортну проблему району. Щойно здаємо ці об’єкти в 2022 році, переходимо до будівництва станцій на Троєщину. Це будуть перехідні станції: «Вокзальна» — нова станція «Вокзальна 2», «Лукянівська» — «Глибочицька», «Тараса Шевченка» — «Поділ». І через міст без зупинок, наступна станція — «Райдужна», яка поєднуватиметься зі швидкісним трамваєм, що йде з вулиці Бальзака, і там буде теж транспортний хаб. Новозбудована лінія для міської електрички йтиме навколо кінцевих станцій метрополітену і замикатиме їх у кільце навколо Києва».

Будівництво метро на Виноградар, 2020 рік. Фото: АТ “Київметробуд”

Ці плани, як розумієте, накрилися мідним тазом. Обіцяв золоті гори. Не виконав. Але в сірка очі не позичає, заяву про звільнення не написав. Начальницьке крісло – тепле, гріє. Та ще й хороша зарплата.

Отож керманич метрополітену, депутат Київради (фракція «УДАР»)  Брагінський у фінансовому плані почувається, судячи з усього, дуже добре.

Журналісти направили інформаційний запит до адміністрації КП «Київський метрополітен» про зарплату Брагінського. З відповіді заступника начальника підприємства Дмитра Пінчука видно: у січні 2023 року керівник столичної підземки одержав 59 тисяч 97 гривень. Власне, це була найменша сума, яку Брагінському виплатили у 2023-му (не беремо до уваги грудень). Щомісяця його заробітна плата складала: лютий 108 тисяч 91 гривня, березень – 99 130 гривень, квітень – 108 91 гривня, травень – 146 792 гривні, червень – 74 013 гривень, липень –  108 091 гривня, серпень – 136 272 гривні, вересень – 77  670 гривень, жовтень – 108 691 гривня, листопад – 108 691 гривня.

Як бачимо, здебільшого одержував по 108 тисяч. Непогано. І це при тому, що метрополітен є збитковим. ЗМІ вже розповідали, що у 2021 році метрополітен мав колосальні збитки – 1 мільярд 529 мільйонів гривень, у 2022-му – 908 мільйонів 700 тисяч гривень. Фінансова ситуація не поліпшилася й у першому кварталі 2023 року – підприємство зазнало збитків на 501 мільйон гривень.

Невідомо поки що, яку зарплату отримає Брагінський за грудень (певно не менше ста тисяч гривень), але знаємо, що цього місяця сталася надзвичайна подія в метро – водою стало затоплювати перегінний тунель між станціями «Либідська» і «Деміївська». Потяги зупинили. І, схоже, надовго. На ліквідацію наслідків цього лиха, вочевидь, буде витрачено сотні мільйонів гривень.

Кличко і Брагінський на аварійній ділянці в метро. Фото: kyivcity.gov.ua

До речі, на Фейсбуку, в групі «Пасажири Києва» дописувач Павло Постоєнко зазначає:

«7 грудня, за день до події в тунелі, директор метрополітену Брагінський, сидячи у кріслі депутата Київради, постійно тиснув зелену кнопку для голосування (на сайті Київради є результати) із надією, що буде проголосована Програма розвитку транспортної інфраструктури. А в цей же час підконтрольне йому майно (тобто тунель метро – ред.) наповнювалося водою. Знаючи про це, він не запропонував правку до Програми з проханням додати капітальні видатки на ремонт тунелів метрополітену, а просто промовчав».

Інший дописувач – Дмитро Сидоренко – обурюється таким фактом:

«В Київського метрополітену немає жодного виходу з метро, де під час дощу не протікав би дах накриття чи підземний перехід. Рік тому упродовж кількох місяців писав керівникам метро, аби вони відкрили інший вихід на станції «Оболонь» і відремонтували працюючий з боку «Почайної». Бо там з діри у стелі переходу на людей текла вода під час дощу. В результаті частину переходу таки закрили на ремонт, який триває вже півроку. Як і ремонт безпосередньо виходу на поверхню, біля якого виріс житлово-торговельно-офісний комплекс прямо стіна-у-стіну з виходом метро. В комплексі продаються квартири і відкриваються аптеки, а вихід з метро скоро вже рік як зачинено».

До речі, у цій же групі «Пасажири Києва» деякі кияни звернули увагу на умови праці метрополітенівців. Так, дописувач Sobol Vlad зазначає в коментарі, що адміністрації підприємства байдуже до своїх працівників.

«Це тільки у нашій підземці можна побачити, як бідолашні чергові сидять у своїх кабінках і мерзнуть. Зате Брагінському не холодно, у нього все добре».

Владислав Соболь закликає поліпшити умови праці в метро, особливо чергових, які сидять в кабінках біля ескалаторів, контролюють безпеку руху.

Між іншим, на сайті Київради зареєстровано петицію про звільнення Брагінського з посади. Утім, навряд чи відважиться мер Кличко відправити у відставку свого політичного соратника.

Кличко і Брагінський. Фото: Facebook

Нагадаємо, що у 2020 році спостерігачі громадської мережі  «ОПОРА» «зафіксували використання фото посадовців комунального підприємства в дочасній агітації перед виборами. Ймовірні кандидати в депутати від партії «УДАР – Віталія Кличка» були зображені на білбордах, зупинках громадського транспорту». Йшлося про Віктора Брагінського.

Політична реклама з портретом Брагінського

«ОПОРА» стверджувала, що «в Подільському районі  Києва було зафіксовано білборд, на якому зображений начальник КП «Київський метрополітен» – Віктор Брагінський та напис «Майбутнє Виноградаря з метро». Аналогічні за змістом рекламні матеріали фіксували і на зупинках громадського транспорту.  Водночас у них акцентується увага на намірі потенційного кандидата у депутати відкрити дві станції метро у 2021  році… Також подібні матеріали, однак без партійної символіки, розміщені на більшості станцій київського метрополітену у вигляді плакатів та сітілайтів. Проте, крім самого пана Брагінського, на них зображена його заступниця Наталія Макогон, начальник електродепо «Дарниця» Микола Іщук, та керівник служби руху метрополітену Сергій Ткачук».

Білборд у Києві з портретом Брагінського

Типова закономірність у столиці: якщо ти в команді Кличка – маєш індульгенцію. Отже ти – «свій»… Тобі не страшні ані суспільний резонанс, ані критичні виступи у ЗМІ. Навіть будь-які негаразди в метро не впливають на рівень благополуччя керівника підземки. Хіба це правильно? На жаль, у Києві склалася ганебна система кругової поруки.

А зазирнімо в декларацію Брагінського за 2020 рік. Він має три квартири у Києві (дата набуття права на останню – 2018 рік), чотири земельні ділянки у селі Лютарі Богуславського району Київської області, в Бучі, у Глібовці на Київщині). У селі Лютарі на нього зареєстровано житловий будинок (96, 9 квадратних метра). У столиці у власності Брагінського два приміщення для зберігання велосипедів.

Із задекларованих речей – класичний сталевий швейцарський годинник  Longines. Має автомобіль Тойота «LAND CRUISER 200», 2014 року виготовлення. Машина з’явилася у Брагінського в 2020 році, вартість на дату придбання – 614 тисяч 976 гривень.

Як зазначено в декларації, Брагінський одержав доходи від здавання майна в оренду Олегу Забранському – 322 тисячі 80 гривень, також іноземному громадянинові Ромелей Джонатану Лі – 112 тисяч 800 гривень.

Керівник  метрополітену задекларував, що має готівкою 125 тисяч 200 доларів США, 10 тисяч євро, 1 мільйон 700 тисяч гривень. Ще 86 тисяч 400 гривень зберігає на депозиті в Ощадбанку, 15 тисяч 818 гривень – в Укрсиббанку.

Згадується, як один із літературних героїв промовляв: «Ви ударяйте на гроші — гроші всьому голова». УДАРяйте, пане Брагінський… Як стало відомо 17 грудня, біля станції метро «Деміївська» вже просідає земля під павільйонами. Continue reading «Як живе соратник мера Кличка Віктор Брагінський — начальник столичної підземки»

Павло Семенюк і його Агропромтехцентр продають піддони EPAL з нелегальної деревини за кордон

Поки в Україні йде війна з країною-терористом, депутат місцевої ради в Ковелі, що на Волині, Павло Семенюк та його родина наживаються на українському лісі.

Згідно з базою YouControl Семенюк Павло Трохимович є керівником і кінцевий бенефіціаром Виробничо-комерційного приватного підприємства (ВКПП) «АГРОПРОМТЕХЦЕНТР». Паралельно він є депутатом Ковельської міської ради від політичної партії «Аграрна партія України» та Головою постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування, планування та розвитку територій об’єднаної громади, утворення та функціонування старостинських округів, сільського господарства, природокористування та використання надр.

Підприємство Семенюка займається лісопильним та стругальним виробництвом, лісозаготівлею та виробництвом дерев’яної тари (піддонів). Саме на виготовленні та експорті в Європу дошок і дерев’яних піддонів Павло Семенюк та його родина побудували нелегальний бізнес.

НЕЗАКОННИЙ БІЗНЕС ПАВЛА СЕМЕНЮКА НА КРАДЕНОМУ ЛІСІ

В Україні легальність походження деревини та законність її заготівлі контролюється на всіх рівнях. Але це не зовсім правда.

Більшість виробів з деревини підлягають сертифікації, як для реалізації на внутрішній ринок, так і на експорт. Проте, на сьогодні виробництво піддонів не підлягає сертифікації. Через це, правоохоронні органи не відслідковують легальність використаної сировини чи матеріалу для виготовлення піддонів.

Завдяки цій прогалині, низка недобросовісних підприємств, а на Волині це, зокрема, ВКПП «АГРОПРОМТЕХЦЕНТР», ТОВ «Волинь Палетс», ТОВ «Притані», ТОВ «Редрок», ТОВ «Еко-Тара», ТОВ «Тімбер Україна», ТОВ «Модерн Пак», ФОП Семенюк Павло Трохимович, ФОП Семенюк Олександр Анатолійович, можуть здійснювати великі зловживання.

Для виготовлення, зокрема, піддонів вони використовують нелегально зрубану деревину, а також купують палетну заготовку з нелегальної деревини в місцевих нелегальних пилорамах, які незаконно рубають круглий ліс.

І потім експортують нелегальну продукцію в Європу під виглядом сертифікованих піддонів EPAL. Також розслідування показало, що згадані в цій статті підприємства експортують піддони за однією ліцензією EPAL. Ліцензія UA-015HE офіційно належить ВКПП «АГРОПРОМТЕХЦЕНТР», і саме під номером цієї ліцензії експортують й інші компанії, пов’язані з власником ВКПП «АГРОПРОМТЕХЦЕНТР» Павлом Семенюком. А це заборонено правилами European Pallet Association e.V. (EPAL).

Проведений аналіз даних аукціонів щодо закупівлі деревини, експорту готової продукції, зокрема піддонів, і судових рішень може свідчити про те, що Виробничо-комерційне приватне підприємство (ВКПП) «АГРОПРОМТЕХЦЕНТР», керівником якого є Павло Семенюк, разом із ТОВ «Волинь Палетс», ТОВ «Притані» і ТОВ «Редрок», зловживає на закупівлі краденої деревини і виготовленні з неї дошок та європіддонів EPAL.

Зокрема, з травня 2022 року до березня 2023 року чотири вищезазначені українські підприємства експортувала за кордон піддонів та дошок у перерахунку на загальний об’єм пиломатеріалів 141 140 куб.м. Для виготовлення такого об’єму пиломатеріалів необхідно близько 352 тис. куб.м деревини. А за зазначений період об’єм офіційно придбаної цими підприємствами деревини склав лише 85 835 куб.м.

Тобто, є підозра, що незаконної деревини у цих пов’язаних між собою підприємствах за зазначений період було в чотири рази більше, ніж легально придбаної. 

За фітосанітарним кодом ВКПП «Агропромтехцентр» 04026 на експорт відправляють ще такі українські підприємства: ТОВ «Волинь Палетс», ТОВ «Еко-Тара», ТОВ «Тімбер Україна», ТОВ «Модерн Пак», ФОП Семенюк Павло Трохимович, ФОП Семенюк Олександр Анатолійович

КРИМІНАЛ ПАВЛА СЕМЕНЮКА

Окрім того, було проаналізовано реєстр судових рішень щодо ВКПП «Агропромтехцентр». Загалом знайдено 31 рішення суду за кримінальними справами щодо цього підприємства.

Зокрема, з Ухвали Луцького міжрайонного суду Волинської області № 108461386 від 18.01.2023 (Справа № 161/950/23) відомо, що у провадженні Слідчим управлінням ГУНП у Волинській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023030000000016 від 11 січня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Досудовим розслідувань встановлено, що ряд суб`єктів господарської діяльності на території Волинської області організували схему незаконної вирубки лісодеревини, з метою подальшої переробки та на підставі підроблених документів експортують за кордон, чим завдають тяжких наслідків державним інтересам на суму яка встановлюється.

Так, встановлено, ВКПП «Агропромтехцентр» здійснює в даний час як офіційне придбання лісосеровини в держлісгоспах Волинської та інших областей, так і деревини незаконно походження, яка в подальшому переробляється на виробничих підприємствах в тому числі ВКПП Агропромтехцентр.

Відповідно до вимог ст. З Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», реалізація за межі митної території України в митному режимі експорт суб`єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Разом з тим, для експортування дерев`яних піддонів згідно з діючими нормативно-правовими документами не передбачено отримання вказаного документу, оскільки вони вважаються готовим виробом. Тобто, в даному випадку первинні накладні про придбання деревини в експортера не  вимагаються. Згідно наявної інформації ВКПП «Агропромтехцентр» здійснює використання деревини незаконного походження для виготовлення і експорту європіддонів, на які не отримуються сертифікати про походження деревини. Для переміщення лісо- та пиломатеріалів на виробничі потужності підприємства використовуються накладні про її придбання оформлені від імені інших приватних суб`єктів господарювання, як правило фізичних осіб-підприємців, які не являються платниками ПДВ.

Вказана інформація підтверджується зокрема і висновком Головного управління ДПС у Волинській області № 23/03-20-08-11/20133772 від 28.11.2022 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ВКПП «Агропромтехцентр»», код ЄДРПОУ 20133772 щодо наявності ознак правопорушень, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та інших правопорушень по операціях з виготовлення та реалізації деревини, виробів з неї за період з 01.01.2021 по 31.08.22.

Тобто масштабні зловживання та відмивання коштів на незаконному лісі депутат Ковельської міськради Павло Семенюк організовує вже багато років.

Так, в ході аналізу даного висновку встановлено факт використання у період 2021 — вісім місяців 2022 року у виробничому процесі ВКПП «Агропромтехцентр» круглих лісових матеріалів невідомого походження в кількості 28 820 395 куб.м загальною вартістю 44 804 459,069 грн. за рахунок здійснення безконтрольної вирубки деревини для виготовлення лісової продукції, що може бути пов`язане з здобуттям протиправної вигоди, внаслідок незаконного використання у виробничому процесі деревної сировини у 2021 році в кількості 23 824,268 куб.м., за вісім місяців 2022 року в кількості 4 996,127 куб.м., одержаної без належного документального оформлення із завданням ймовірних збитків державному лісовому фонду України за 2021 рік в сумі 32 029 202,954 грн., за 2022 рік в сумі 12 775 256,115 грн. з ознаками порушень ст.1, ст. 19 Лісового кодексу України.

Поряд з цим, ВКПП Агропромтехцентр за період 2021 вісім місяців 2022 року вчинено фінансові операції з перерахуванням фізичним особам-підприємцям коштів з призначеннями платежу: за заготовку, без ПДВ на загальну суму 11 336 667, 80 гривень, щодо яких виникає сумнів у реальності вчинення правочинів купівлі-продажу вищезазначеної продукції, що обґрунтовується відсутністю інформації щодо наявності пилорам, деревообробних цехів та відомостей згідно АС Податковий блок про найманих працівників, інформації щодо сплати зобов`язань за викиди забруднюваних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення згідно податкових декларацій екологічного податку.

Що цікаво, у кінці 2020 року у Ковелі було відкрито ТОВ «Волинь Палетс», яка також пов’язана з Агропромтехцентр. Зокрема, засновником ТОВ «Волинь Палетс» є Попіка Віталій Олександрович, а одним із засновників ВКПП Агропромтехцентр є Попіка Оксана Павлівна. Обидві особи проживають у Ковелі. Також підтвердженням пов’язаності цих двох фірм є рішення суду № 109955231 від 30.03.2023 (кримінальна справа № 161/2129/23, провадження №11-сс/802/157/23), де фігурують дві вищезгадані фірми.

Окрім того, свої оборудки фірма проводить, співпрацюючи з ТОВ «Притані», власником якої також є Семенюк Павло Трохимович, та ТОВ «Редрок», бенефіціаром якої є Попіка Оксана Павлівна.

СІМЕЙНИЙ ДЕРЕВООБРОБНИЙ «ЧОРНИЙ» БІЗНЕС ПАВЛА СЕМЕНЮКА

Якщо пошукати у відкритих реєстрах всі ці підприємства і прізвища, то стає зрозумілим, що Павло Семенюк організував «сімейне злочинне угрупування».

У Павла Семенюка є син Олександр Семенюк і донька Оксана Попіка.

Оксана Попіка зареєстрована в Ковелі разом із матір’ю, братом Олександром та дітьми – Попікою Олександром Віталійовичем та Рахіль Віталіївною. Отже, її чоловік – Віталій Попіка.

Оксана Попіка є засновницею та кінцевим бенефіціаром деревообробного підприємства ТОВ «Редрок», і вона ж є засновницею ВКПП «Агропромтехцентр» (директор – Семенюк Павло, юр. адреса – Ковель, Театральна, 15).

Окрім того, Павло Семенюк, Олександр Семенюк та Оксана Попіка є засновниками БО «Благодійний фонд Дія.Добро.Допомога». Тобто, всі вони пов’язані між собою.

Олександр Семенюк – директор ТОВ «Грінвут», де засновник – Агромпромтехцентр, а КБВ – Павло Семенюк.

Віталій Попіка також є засновником, бенефіціаром та директор деревообробного підприємства ТОВ «Волинь Палетс» (юр. адреса – Ковель, Театральна, 15).

Отже, Віталій та Олександр пов’язані через дружину/сестру, а компанії знаходяться за однією адресою.

Також Олександр Семенюк і Віталій Попіка організували змову на аукціонних торгах з продажу земельної ділянки, кадастровий номер 0710400000:12:019:0034, відведеної для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в Ковелі. В аукціоні брали участь лише дві особи – Олександр Семенюк і Віталій Попіка. Спершу переможцем став Олександр Семенюк з ціновою пропозицією 4 187 200 грн, але потім раптово відмовився від лоту і новим переможцем став Віталій Попіка з ціновою пропозицією 2 221 485 грн.

З аукціоном щодо продажу другої земельної ділянки, кадастровий номер 0710400000:12:019:0033, відведеної для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, відбулася аналогічна змова двох учасників. Переможець аукціону Олександр Семенюк з ціновою пропозицією 3 188 678 грн відмовився від лоту, а новим переможцем став Віталій Попіка з ціновою пропозицією 1 691 727 грн.

За дивним збігом обставин, організатором двох аукціонів була Ковельська міська рада, депутатом якої, нагадаємо, є батько Олександра Семенюка і тесть Віталія Попіки – Павло Семенюк.

P.S.

Найбільш цинічним є те, що у квітні 2023 року Павло Семенюк розпорядженням, яке підписав міський голова Ковеля Ігор Чайка, був делегований за кордон для проведення зустрічі з Польським національним комітетом EPAL (входить до складу Європейської асоціації виробників піддонів (EPAL)). Цікаво, чи знають поляки, з ким вони вели перемовини? Які інтереси свого деревообробного «чорного» бізнесу лобіював Павло Семенюк теж залишається лише здогадуватися.

Як залишаються відкритими і питання: чому правоохоронні органи України, центральні органи влади, які займаються питання збереження українського лісу, та Європейська асоціація виробників піддонів (EPAL) не помічають багаторічних масштабних зловживань, що організував Павло Семенюк через ВКПП «Агропромтехцентр» та підставні підприємства своїх родичів.  Continue reading «Павло Семенюк і його Агропромтехцентр продають піддони EPAL з нелегальної деревини за кордон»

Новий Чорнобиль: Як корупція в НАЕК «Енергоатом» може призвести до ядерної катастрофи?

Про справи в українській атомній енергетиці написано за останній рік чимало. Численні корупційні скандали, багатомільйонні відкати на постачанні запчастин для українських АЕС, підтасовані тендери і, як наслідок, повна руйнація колись цілком самодостатньої і економічно успішної галузі. Втім, близьке звільнення з посад, схоже, тільки стимулює корумпований топ-менеджмент НАЕК «Енергоатом» збільшувати темпи і масштаби дерибану державних коштів.

Ще 22 грудня керівництво НАЕК «Енергоатом» випустило на своєму сайті переможну реляцію про завершення будівництва центрального сховища відпрацьованого ядерного палива. Т. в. о. президента «Енергоатома» Петро Котін заявив про 100% будівельної готовності об’єкту і анонсував, що у травні 2021 року до сховища заїде на зберігання перша партія ВЯП.

Реальний же стан готовності цього стратегічного і потенційно небезпечного об’єкта далекий від готовності. На бутафорське відкриття ЦСВЯП не приїхав жоден із запрошених високих гостей. Ні президент Зеленський, ні голова уряду, ні профільний міністр. Всі розуміли, що взявши участь у цій виставі, вони практично візьмуть на себе катастрофічні політичні наслідки цього феєричного провалу.

Те, що будівництво не могло бути завершено у вказані строки, свідчить той факт, що договір із завершення робіт по ЦСВЯП було підписано лише на початку грудня 2020-го. З невідомих причин на нього наклали гриф «таємно» і не винесли на торги у систему Prozorro. Підрядником виступило ТОВ «БК КБР», на рахунки якого тільки 10 грудня надійшов перший аванс у розмірі 50 млн грн. Документів, що засвідчують кваліфікаційну атестацію з ядерної та радіаційної безпеки, компанія не мала, натомість уже була фігурантом кримінального провадження щодо розкрадання коштів при проведенні закупівель.

За задумом головних архітекторів цієї афери – Германа Галущенка, Олега Боярінцева і підконтрольного їм Петра Котіна – ми з вами мали повірити у те, що ТОВ «БК КБР», отримавши перші кошти 10 грудня, уже 22 грудня завершила всі роботи на технологічно і інженерно складному об’єкті, створивши своєрідне біблійне чудо.

Очевидно, що жодні серйозні роботи виконати у такі короткі строки було неможливо. А гроші, виділені у вигляді авансу, пішли на частковий марафет до театралізованого дійства, а також частково були виведені у готівку і передані у вигляді відкату, який, за інформацією з поінформованих джерел у «Енергоатомі», становить рекордні 45% від суми контракту. Шляхом простих математичних підрахунків, думаю, не складно буде порахувати, про який корупційний прибуток може йти мова, якщо врахувати, що загальна сума цієї угоди становить 485 мільйонів гривень.

Але найстрашніше тут навіть не сам відкат, а те, що в результаті таких схем може бути побудовано. Адже йдеться про місце, де зберігатиметься відпрацьоване ядерне паливо. Більш зрозуміло буде уявити це на прикладі доріг, де відкат, який становить 10%, на якість побудованої дороги особливо не вплине, а от за умови, що підряднику доведеться повернути чиновникам пів суми, дорога навряд чи встоїть навіть кілька місяців. Думаю, з такими дорогами в Україні стикався кожен. Що ж тоді чекати від об’єкта особливої небезпеки, де виток радіації може загрожувати десяткам і сотням тисяч людей?

За нашою інформацією, суму відкату у 45% було узгоджено на Банковій, де з «покровителями» так званих управлінців з «Енергоатому» зустрічався Олег Боярінцев. Власне, тому фігуранти справи не боячись перевірок і не ховаючись витискали з будівництва ЦСВЯП всі соки по максимуму.

Уже згаданий тут віце-президент компанії Герман Галущенко особисто підписав запит на виділення коштів компанії «БК КБР» на два дні раніше, ніж з цією сумнівною компанією взагалі підписали угоду. А комерційну пропозицію, яку «БК КБР» надіслало до НАЕК того ж таки 7 грудня, проаналізували просто з космічною швидкістю, і в той же день видали висновки про прийнятність всіх умов і розрахунків. Що знову ж таки свідчить про надзвичайну зацікавленість керівництва компанії «Енергоатом» у пришвидшені процедури оплати. Що не дивно, якщо, звісно, йдеться про астрономічну суму відкату.

Цікаво, що Галущенку, який до цього був фактичним керівником НАЕК під прикриттям маріонетки Котіна і користувався необмеженою владою на підприємстві завдяки довірі з боку ОПУ, довелося самому ставити викривальний підпис на цьому документі. Джерела у «Енергоатомі» стверджують, що це була вимушений захід, адже не вдалося знайти тих, хто взяв би відповідальність за цю відверту аферу на себе.

Не допомогли і погрози вірного соратника Галущенка Олега Боярінцева, який завідує у НАЕК кадрами. Просто у всій компанії не знайшлося того, хто готовий був би сісти до в’язниці, прикриваючи собою відверту корупційну схему цього злочинного тандему.

Звертаючись до правоохоронних органів, зокрема, НАБУ, СБУ і ДБР, з проханням перевірити викладені факти, хочеться відразу запитати, чому настільки підозріла угода не викликала у них сумнівів від самого початку. Хочеться вірити, що йдеться про завантаженість цих органів розкриттям інших корупційних афер, і закликати негайно вилучити всі документи та провести їх всебічну і ретельну перевірку. Встановити, що гроші виведені з рахунків підрядника, а роботи не виконані навіть на чверть, буде зовсім не складно.

І зробити це потрібно негайно, адже з такими шаленими коштами фігуранти справи можуть просто покинути країну і спокійно доживати віку у розкошах десь у Монако чи Маямі. А ми з вами опинимося перед загрозою екологічної ядерної катастрофи, подібної за масштабами до Чорнобильської трагедії. Йдеться, зрештою, про об’єкт підвищеної небезпеки, і якщо відпрацьоване паливо привезуть на незавершене сховище – ризик витоку радіації буде надзвичайно високим. А значить, нам і нашим дітям та онукам доведеться розплатитися за чужу жадібність своїм життям чи здоров’ям.

Джерело Continue reading «Новий Чорнобиль: Як корупція в НАЕК «Енергоатом» може призвести до ядерної катастрофи?»

Знищення НАЕК “Енергоатом” — звичайне пограбування чи державна зрада?

Україна відновила імпорт електроенергії з Російської Федерації. Про це повідомляє “Економічна правда” з посиланням на дані Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії. Як так сталося, що Україна, володіючи потужною енергетичною галуззю, змушена була знову сісти на голку російських енергоносіїв, наплювавши на пролиту на Донбасі кров і мільйони понівечених життів?

За результатами місячного аукціону, доступ до перетину «Росія-Україна» з 1 по 28 лютого потужністю 50 МВт викупило ТОВ «НЕК», ще по 100 МВт на весь місяць і додатково на другу його половину придбало ТОВ «Стімекс». У результаті трейдери викупили 11,5% доступної пропускної здатності на місяць.

Цілком зрозуміло, що вказані цифри – це тільки початок, а справді масштабні закупки попереду. По суті, ми стали свідками пробного вкидання м’яча і реакція суспільства визначить наскільки нахабним і швидким буде поглинання українського енергоринку.

І врятуватись від цього сценарію в українського уряду майже немає шансів, адже власна енергетика стараннями окремих корумпованих чиновників і кримінальних угруповань давно і надійно поставлена на коліна. Зокрема, йдеться про енергетику атомну, яку вже близько двох років лихоманить від численних корупційних скандалів при байдужому спогляданні цієї вакханалії керівництва країни та правоохоронних органів.

Українські медіа просто таки рясніли різноманітними розслідуваннями на тему корупційних схем у НАЕК “Енергоатом”.

Минув уже рік роботи так званої антикризової команди т.в.о президента компанії Котіна, та жодного взятого на себе зобов’язання не було виконано. Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива так і не добудували —  ціна “відстрочки” для держави склала більше 5 мільярдів і провал був настільки очевидним, що на інсценоване НАЕК відкриття недобудованого об’єкту не приїхав жоден із запрошених високопоставлених гостей. Приймати об’єкт публічно відмовився і Президент Зеленський, хоча його всіма способами переконували взяти участь у цій дешевій виставі.

У питанні корпоратизації робота провалена повністю, фінансові втрати від невмілої кадрової політики — катастрофічні, адже висококваліфіковані працівники атомних станцій почали масово мігрувати на російські АЕС і тепер обслуговують енергетичну галузь країни-агресора. А Україна, де енергетику горе-менеджери НАЕК поклали на лопатки, змушена закуповувати електроенергію у ворога.

Додайте сюди мільярдні відкати за постачання запчастин на українські АЕС, закупки неякісного обладнання через фірми-“прокладки” і отримаємо ситуацію на межі точки неповернення. Зупинка половини енергоблоків, зумовлена вищеописаними корупційними зловживаннями з боку керівництва НАЕК, і, як наслідок, критичне зниження виробленої атомними станціями електроенергії на ринку не залишили вибору українському уряду.

Альтернативою закупкам російської електроенергії тепер уже є енергетичний колапс і відключення електроенергії для населення.

А цього в умовах тотального падіння рейтингу правлячої партії у Офісі Президента дуже не хочуть. Це повністю зруйнує міф про нові обличчя і ефективних менеджерів, який і так ледве вдається підтримувати. Але така вже вона жорстока реальність. Можна якийсь час успішно імітувати боротьбу з корупцією, але така театральна бутафорія в перспективі призводить лише до ще глибшої кризи.

Поміж тим, складається враження, що у високих владних кабінетах на Банковій, хоч і з запізненням, та почали нарешті розуміти провальність своєї політики щодо української атомної енергетики. Принаймні, на це вказують деякі опосередковано пов’язані з цим факти. Зокрема з поінформованих джерел у НАЕК “Енергоатом” стало відомо про нервові спроби теперішнього керівництва держкомпанії замести сліди згаданих зловживань. А це може свідчити тільки про наближення кадрових чисток. Тобто ті, хто ще недавно користувався необмеженою довірою Банкової, відчувають, що на посадах їм залишилося бути недовго.

Зокрема наші джерела в НАЕК стверджують, що в керівництві компанії активно шукають порозуміння з постачальниками і підрядниками за товари і послуги яких досі не сплачено. Борги намагаються закрити з мінімальними “відкатами” і якщо раніше йшлося про гешефт на рівні 30-40% від суми, то тепер оплату готові провести зі значним дисконтом, який ледве сягає 10%.

Експерти називають усього кілька прізвищ, які реально можуть “решить вопрос”. Це керівник ВП “Атомкоплект” НАЕК “Енергоатом” Володимир Комаров, його заступник Олег Яременко і виконавчий директор з питань персоналу НАЕК “Енергоатом” Олег Боярінцев. При цьому, саме останній активно заходився проводити роботу з постачальниками, пропонуючи швидко вирішити всі проблеми з оплатами за зниженою ціною. Така поведінка нагадує спробу плавця вхопити побільше повітря перед тим, як піти на дно.

Аналогія більш ніж актуальна, якщо врахувати, що незабаром НАЕК отримає 5 мільярдів кредитних коштів, а впевненості у завтрашньому дні у “решал” з Енергоатома немає. Тобто, отримані гроші треба встигнути розподілити до того, як тебе попросять з посади. І краще отримати хоч щось, ніж залишитися взагалі ні з чим.

При цьому, за словами нашого джерела, вищеназвані ділки поспішають настільки, що маніпуляції з платіжними документами видно уже неозброєним оком. Якби, скажімо, НАБУ вирішило поцікавитись описаними фактами, все вдалося б викрити без особливих зусиль. Тільки от яскраво вираженого бажання зайнятися корупцією в НАЕК у антикорупційного бюро стабільно немає. Натомість, НАБУ за нашою інформацією “кошмарить” особливо непоступливих постачальників Енергоатому (окремий матеріал про це саме перевіряємо і готуємо до публікації).

Втім, наскільки антикорупційні органи злилися в одне ціле з корупціонерами це окреме питання. Головне зрозуміти – що чекає українську енергетику і наскільки ситуація стала незворотною?

Враховуючи, що за всіма цими подіями чітко проглядається інтерес Кремля,  доречно розслідувати не стільки економічні зловживання, скільки факти прямої державної зради.

Що було б логічно, особливо з огляду на введення санкцій проти народного депутата від ОПЗЖ Тараса Козака та пов’язаних з ним юридичних осіб. У цьому випадку йшлося про схеми з поставками вугілля з окупованих територій Донбасу, гроші від яких були спрямовані на фінансування терористичної діяльності. У випадку з корупціонерами НАЕК “Енергоатом” ситуація ще гірша, адже їхня злочинна діяльність призвела до втрати енергетичної незалежності країни і може коштувати Україні повної капітуляції перед країною-агресором, її терористами і п’ятою колоною всередині країни. Тим більше, що імена людей, які відстоюють інтереси Москви, цілком відомі і те, що вони утримують контроль над НАЕК “Енергоатом” теж не секрет. Детальніше про роль російського агента Андрія Деркача в українській енергетиці можна прочитати у матеріалі Економічної правди.

Добре було б побачити реакцію керівника Служби безпеки України Івана Баканова, на оприлюднені нами факти. Віримо, що СБУ відстежує всі згадки про свого шефа у пресі, а сам Баканов не захоче виглядати слабаком і це призведе до початку серйозного і неупередженого розслідування. Якщо ж цього не станеться, ймовірно, метастази корупційної пухлини в НАЕК вразили всі без виключення органи влади, а українську енергетику вже ніщо не врятує.

Джерело Continue reading «Знищення НАЕК “Енергоатом” — звичайне пограбування чи державна зрада?»

На столичній Петрівці масово б’ють і грабують підприємців, а поліція не діє – ЗМІ

У Києві на речовому ринку «Петрівка» поблизу станції метро триває безпрецедентний резонансний конфлікт: фізосіб-підприємців в односторонньому порядку почали незаконно і силою виганяти з торгових павільйонів, викидаючи товар на вулицю.

Про це NW розповіли постраждалі ФОП і очевидці розправи над представниками реального сектору економіки.

Так, зі слів орендаря декількох торгових місць Леоніда Богуславського, який працює тут вже понад 20 років, керуюча компанія і орендодавець на догоду конкурентам, під прикриттям нібито проведення ремонту комунікацій фактично виселяють ФОП-суборендаря. Насильно примушують закрити торгові точки, не пропонуючи торговцям ніякої альтернативи. Незгодним опечатують павільйони, не пускають на свої робочі місця, а товар викидають буквально на вулицю, що фактично виглядає як грабіж.

«Викликали поліцію, правоохоронці приїжджали, констатували факт (знищення майна, — Ред.), просили силовиків затримати правопорушників, але вони ігнорували наші прохання, ніхто нічого не робив… Два місяці ми спали фактично по дві години на добу, тому що йде якийсь кривавий терор. Все це триває з листопада 2020 року, а минулого тижня злочинці почали активно вчиняти свавілля. Поліція не реагує — приїжджає і тільки складає протокол, а потім їде», — нарікає зі сльозами на очах підприємець.

Він повідомив журналістам, що викинутий товар був зіпсований, став непридатним і частково розграбований через самоправство керівництва ринку. А самого господаря, якому 65 років, найманці-беззаконники побили, ледь не позбавивши життя прямо на ринку на очах у перехожих.

Див. відео-репортаж «Речовий ринок «Почайна – центр»: хто допоможе бізнесменам?

«В цілому вартість товару, який прийшов в повну непридатність, становить близько 2-х мільйонів гривень», — уточнює чоловік.

Як розповіла журналістам підприємець Ольга Горбань, в ніч на 14 жовтня 2020 р. загарбники приміщень раптово опечатали торгові місця, що знаходяться в різних частинах ринку «без пояснення причини».

«Нас усно попередили, що, без всяких на те законних підстав, з нами розриваються договори. Потім ці точки були ще опломбовані, і доступу до них взагалі ніякого не було. Найбільше свавілля розпочалося 26 січня 2021 року. Нам подзвонили і повідомили, що на наших місцях проходять «роботи», тобто зриваються замки і викидається товар… В ніч на 27 січня весь товар був викрадений і зник в невідомому напрямку… За цим беззаконням стоїть компанія, яка господарює на ринку, в особі Олександра Чепурко та його дружини — фізособи-підприємця Ольги Чепурко, яка нам здає ці місця в суборенду. Вони влаштували ці незаконні дії по відношенню до нас», — поскаржилася Ольга Горбань.

Оцінюючи цю конфліктну ситуацію, адвокат Вадим Чунжин порівнює її з «лихими 90-ми», коли серед білого дня бандити творили все, що їм заманеться з власної волі, і не боялися відповідальності.

«З точки зору юриспруденції недобросовісні на руку орендодавці, ймовірно на замовлення конкурентів або інших вигодонабувачів, в порушення всіх існуючих законодавчих норм (статей 41, 42-ї Конституції, Господарського і Цивільного кодексів) в незаконному порядку намагаються розірвати договір суборенди. Більш того, підстава для розірвання договору, яку вони пред’являють підприємцям, є нікчемною. Вона не передбачена ні законом, ні чинними підзаконними актами і т.д… Більш того, відбувся кримінальний злочин: у людей взяли і без їх згоди викинули товар  на 2 млн грн. При цьому поліція Оболонського р-ну не діє. Слава Богу, Оболонський райсуд змусив поліцію прийняти заяви від постраждалих і зобов’язав силовиків відкрити кримінальну справу. (Рішення про порушення
https://reyestr.court.gov.ua/Review/92653141
)

Однак справа не розслідується, а в наявності величезні матеріальні збитки і повністю знищений бізнес. Іншими словами – маємо повний склад класичного кримінального злочину», — прокоментував ситуацію юрист.

Адвокат підтвердив, що в разі, якщо під приводом ремонту орендодавець намагається розірвати умови договору про оренду приміщень, він зобов’язаний надати інші торгові місця на час ремонтних робіт.

Відзначимо, як переконалися журналісти, які прибули на місце інциденту, ніякі ремонтні роботи в захоплених магазинах не ведуться. Павільйони просто стоять порожні і опечатані. Адміністрація ринку поки ніяких офіційних коментарів з цього приводу не дає, відмовляючись зустрічатися з представниками ЗМІ. А охорона ринку, побачивши прибулих співробітників медіа з камерами, поспішно спробувала супроводити журналістів за межі ринку.

У світлі описаних подій виникає також підозра, а чи не намагаються таким чином банкротити або навмисно знищувати ринок, щоб знести його і побудувати на цьому місці прибуткову комерційну нерухомість. Якщо і так, то є ж простіші і більш цивілізовані методи закриття ринку! Аж надто дурним і парадоксальним виглядає бажання «по бєспрєдєлу» вигнати орендаря, який платить реальні гроші! У наш час.

Також слід зазначити, що в умовах пандемії у всьому європейському світі намагаються підтримувати малий бізнес і літніх людей. Але в Україні все відбувається якраз навпаки — самозайнятих, в даному випадку літніх людей, які не потребують подачок від держави, залишають без джерела для існування і викидають на вулицю.

ЗМІ пильно стежать за розвитком ситуації. Про факти грубого порушення закону і прав людей на ринку Почайна-центр а також бездіяльність поліції, повідомлено керівництву правоохоронних органів Києва, в тому числі ДБР Continue reading «На столичній Петрівці масово б’ють і грабують підприємців, а поліція не діє – ЗМІ»

Корупція в ДАБІ: Реформувати неможливо, очолити…

Всі реформаторські зусилля Офісу Президента в напрямку подолання корупції у 2020 році, без сумніву, можна охарактеризувати одним словом — провал. Боротьба з COVID-19, “Велике будівництво” і низка інших ініціатив Володимира Зеленського так і закінчились нічим. Але найбільшим розчаруванням для Зе-Президента обіцяє стати реформа ДАБІ. Вже зараз очевидно, що ті, проти кого, власне, і було спрямовано реформу, повністю очолили процес. А це означає, що вже незабаром замість одного корумпованого монстра держава породить ще більш ненажерливе чудовисько, і питання тільки в тому, хто отримає над ним контроль.

Для цього достатньо подивитися, хто очолив так звану Координаційну раду при Президентові, яка має взятися за вирішення проблемних питань у сфері містобудування. Постать Олени Шуляк в цьому контексті дає чіткі сигнали про те, хто насправді відтепер контролюватиме перебіг реформи. Тільки дуже далекі від теми будівництва люди не знають про зв’язки Олени Шуляк із найбільш одіозними девелоперами і старими корупційними кланами, що знайшли прихисток у партії ОПЗЖ.

Втім, Президентові, звісно ж, персональний склад координаційного комітету представили у зовсім іншому світлі. Для благопристойності і спокою гаранта у список членів комітету ввели навіть «відомого борця з корупцією» Михеїла Саакашвілі. Який стане прекрасною парадною ширмою для всіх махінацій довкола реформи. Саакашвілі говорить багато і говорить красномовно, крім того, для нього це чи не останній шанс повернутись у велику політику, а значить, колишній президент Грузії активно піаритиме і себе, і діяльність комітету, які б рішення там не приймались. Таким чином, Саакашвілі стане чудовим щитом від критики, адже амбіції не дозволять йому повірити у те, що його просто цинічно використовують, як прикриття для заздалегідь запланованого провалу реформи.

Що ж відбувається з реформою і самою ДАБІ насправді?

Боротьба найбільших будівельно-корупційних кланів триває за розподіл впливу над п’ятьма основними містами: Києвом, Одесою, Харковом, Львовом і Дніпром. Адже з точки зору отримання відкатів з будівництва, саме ці міста є найбільш привабливими шматками корупційного пирога. Тут завжди щось будується і є перспективи будувати далі. І, як правило, будівельникам у цих містах вкрай рідко вдається виконати роботи без порушень. Крім того, часто найсмачнішими місцями для будівництва є райони, що підпадають під охорону культурної спадщини. Тут можна отримати найбільші прибутки за найбільш короткі строки. Посудіть самі, будівництво у центральній частині Одеси, на київському Подолі або у Львові точно будуть коштувати мільйонів доларів. Крім того, у перелічених містах-мільйонниках будується значна частина об’єктів, що підпадають під клас наслідків СС3, а це теж немалі кошти, враховуючи, що дозволи на них треба отримувати на центральному рівні.

І стара-добра ДАБІ виконувала функцію збору і транзиту «брудних» коштів нагору, просто-таки бездоганно. Спершу на вершині цієї піраміди знаходився перший заступник керівника Офісу Президента України Сергій Трофімов. ДАБІ слухняно виконувала всі його вказівки щодо видачі дозволів, і, коли потрібно, старанно закривало очі на найбільш кричущі порушення. Але вже тоді через одноосібну монополізацію грошових потоків з будівництва у Трофімова в оточенні глави держави з’явилося надто багато заздрісників і відвертих ворогів. І одним з них став чинний міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов. За словами нашого співрозмовника з оточення міністра, постать Трофімова викликала напади просто патологічної ненависті у Чернишова. Як наслідок, було організовано «багатоходівку» з дискредитації конкурента, зокрема, через своїх людей в СБУ Чернишову вдалося донести до Президента Зеленського інформацію про кришування Трофімовим корупційних схем у ДАБІ. 

При цьому Чернишов зміг не просто знищити ненависного конкурента, але й зайняти його місце.  Тиснучи своїм авторитетом і прикриваючись гучними іменами з найближчого оточення Зеленського, міністр практично в ручному режимі почав керувати всіма діями ДАБІ.

Чернишов

Виглядало так, ніби у вирішенні того чи іншого питання, наприклад, у пришвидшенні здачі в експлуатацію того чи іншого об’єкта, зацікавлений не стільки сам Чернишов, а люди куди впливовіші. Наш співрозмовник у міністерстві запевняє, що у розмовах з керівництвом ДАБІ не раз і не двічі звучали посилання на Давида Арахамію, Кириленка, навіть Андрія Єрмака, а подекуди імена досить впливових посадовців СБУ та ГПУ. Відповідно, у керівництва ДАБІ просто-таки дрижали коліна від подібних дзвінків від міністра або ж його особистої радниці.

Закріпити своє становище Чернишову вдалося також призначивши на посаду керівника ДАБІ свою людину, якою стала Ірина Король. Відтоді Чернишов не соромлячись пішов у наступ і почав відверто лобіювати потрібні об’єкти сотнями. Часто особисто приймаючи у себе покірних забудовників разом з відповідними дарами. За словами нашого співрозмовника, найбільш наполегливим міністр був, якщо справа стосувалася Харкова і Харківської області. Адже саме звідси родом Олексій Чернишов, і саме тут знаходяться його особисті бізнес-інтереси.

Загальновідомо, що чинний міністр розвитку громад входив свого часу до наглядової ради ПАТ «Концерн АВЕК та Ко», а це провідна компанія, що здійснює управління й розвиток активів у Харкові і має у своєму портфелі крупні проекти у сфері комерційної нерухомості. Контролює «АВЕК» досить відомий місцевий магнат Олександр Фельдман. Якого, відповідно, і вважають покровителем Чернишова. Тож не дивно, що об’єкти по Харкову міністр вимагав від інспекції взагалі пропускати автоматом.

Натомість, у самому Харкові ні для кого не було секретом, хто контролює ДАБІ і в який спосіб уникнути проблем з дозволами і перевірками. Індульгенція для всіх без винятку забудовників коштувала і, власне, досі коштує від 3-6 $ за метр квадратний. Якщо платити немає бажання — наслідки будуть очевидні — з бізнесом у сфері будівництва доведеться попрощатися взагалі. Адже і місцева ДАБІ, і сам міністр суворо стежили за тим, аби «відказники» у майбутньому зазнавали жорсткого пресингу.

Поміж тим, натхненний своїми успіхами на Харківщині, Чернишов спробував взяти під крило будівництво в інших крупних містах. Але тут, за словами працівника міністерства, який погодився на правах анонімності поспілкуватися з нашими журналістами, новоспеченому «господарю» ДАБІ довелося зіткнутися з добре злагодженою ще з часів Януковича схемою розподілу впливів і прибутків. Ключовими гравцями цього угруповання є: Тетяна Плачкова, Брати Горові, Микола Скорик, Вадим Столар та Дмитро Ісаєнко.

Всі названі прізвища неодноразово фігурували у численних журналістських розслідуваннях, що стосувалися зловживань з землею та будівництвом. Усі, так чи інакше, пов’язані з партією «Опозиційна платформа — За життя», яка контроль над сферою будівництва успадкувала ще від «Партії регіонів» і продовжує утримувати його у окремих містах і областях.

У цих людях, як би не дивно звучало, чинний міністр уряду Зеленського швидко знайшов надійних партнерів з корупційного бізнесу.

Щоправда, сфери впливу і території все ж довелося розподілити. Наприклад, Одеса залишилася під контролем Плачкової і товаришів. А це чи найбільш привабливий регіон і з точки зору кількості забудовників, яких можна «стригти», і з політичної точки зору, тим більше. Сильні позиції ОПЗЖ у цьому регіоні не в останню чергу продиктовані фінансовими вливаннями з будівництва у Одеську партійну ячейку. Люди, які свого часу допомагали розбудовувати структуру цієї партії на Одещині, стверджують, що через легальні і напівлегальні організації, підконтрольні ОПЗЖ, на Одещині проходили десятки мільйонів доларів. Частина йшла нагору, частина спрямовувалася на різного роду заходи, а от щонайменше третина через підставні компанії і офшори виводилася у Російську Федерацію, і звідти спрямовувалася на підтримку терористичних угруповань на Донбасі.

Тож, як стверджують наші джерела, можна сміливо вважати, що війна в Україні фінансується з корупційних схем у будівництві. І очевидно, що міністр розвитку громад Чернишов безпосередньо причетний до тіньової схеми фінансування тероризму.

Все це, без сумніву, підпадає під статтю про державну зраду і вимагає офіційного розслідування СБУ і публічного представлення його результатів.

Хоча, логічніше спершу було б розслідувати масові корупційні зловживання у сфері будівництва і роль у цьому згаданих тут посадовців. А підстав для відкриття кримінального провадження правоохоронними органами уже зараз більш ніж достатньо.

До нашої редакції потрапила копія результатів виїзної перевірки комісії ДАБІ у тому ж таки Харкові, вотчині Олексія Чернишова, де було виявлено просто сотні грубих порушень. Думаємо, для правоохоронних органів не буде проблемою підняти ці документи і, провівши аналіз та опитавши свідків, зрозуміти, яким чином і за чиєю вказівкою відбувалися всі вищеописані корупційні  діяння. Повністю цей об’ємний документ публікувати просто немає сенсу, але для наочної ілюстрації озвучимо, наприклад, наступне.

При перевірці будівництва житлового комплексу по провулку Ботанічному, 2, у місті Харкові виявлено, що, всупереч виданій документації, досі не завершені зовнішні роботи, відсутні відливи, порушено норми облаштування сходових маршів, порушення у системі управління евакуацією при пожежі, внутрішні інженерні мережі не утеплені і не закріплені, не укомплектовані пожежні щити, входи не обладнанні для потреб людей з фізичними вадами. При цьому в деяких квартирах майбутніми мешканцями уже виконуються ремонтні роботи. І це лише один з багатьох об’єктів, який Чернишов випустив швидко і без зауважень, і, як бачимо, він і близько не був готовим до експлуатації.

Не краща ситуація і по іншим об’єктам у Харкові, і таких тільки у цьому місті десятки, а загалом по країні — сотні. Їх перелік настільки об’ємний, що публікувати його повністю не має ні сенсу, ні можливості.

Іншим прикладом може слугувати Хмельницька область, де  без усяких дозволів і контролю тривалий час триває будівництво комплексу з переробки радіоактивних відходів ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом». Видачу необхідних документів за вказівкою міністра спершу притримали, просто поставили на паузу в очікуванні «оплати». А коли відповідний внесок у кишеню був зроблений, ДАБІ відразу отримала відповідну ультимативну вказівку. І робилося це, як запевняє наш співрозмовник у міністерстві, знову ж таки по дзвінку від міністра «задля блага держави», хоча, як бачимо, про блага особисті – земні — міністр теж встиг потурбуватися. А «Енергоатом», власне, і не заперечував проти «подяки» чиновнику, адже теж дуже любить освоювати кошти на різноманітних масштабних будовах, де кошти зникають як у бездонній маріанській западині.

Втім, останнім часом у самопроголошеного короля ДАБІ почали виникати проблеми. Причому там, де їх не очікували. Призначена за протекцією Чернишова керівниця ДАБІ Ірина Король ініціювала кілька досить значних виїзних перевірок, у результаті яких було викрито тисячі фактів відвертих зловживань у сфері компетенції інспекції. В результаті тієї ж таки перевірки по Харкову було відсторонено від виконання обов’язків  директора департаменту ДАБІ у Харківській області Андрія Будякова. А це, як стверджує наше джерело у міністерстві, давній і відданий соратник Чернишова у всіх сірих схемах зі збору данини із забудовників.

Ірина Король

Такі дії Ірини Король стосовно наближених до Чернишова людей щонайменше викликають подив, адже точно відомо, що призначали її за протекцією саме міністра розвитку громад. Що це? Намагання розпочати свою гру, імітація незалежності і непідкупності? Вона товаришує чи ворогує з теперішнім «куратором»? Було б чудово почути хоч якісь пояснення від керівника ДАБІ, але всі спроби наших журналістів отримати коментарі щодо цих резонансних і корупційних тем поки завершуються нічим.

Фактично не залишається іншого виходу, як публічно вимагати  у Ірини Король оприлюднити результати перевірок по Києву, Харкову, Одесі і іншим містам. Крім того, вимагаємо публічних коментарів щодо отримання вами і вашими підлеглими телефонних вказівок від міністра Чернишова і його радниці щодо видачі або не видачі відповідних документів структурними підрозділами ДАБІ. І, нарешті, показати суспільству так званий «Список Чернишова», який на умовах анонімності переданий нашим журналістам джерелом у міністерстві і, відповідно до якого, ДАБІ видавало «правильні» документи на об’єкти, зазначені в ньому за протекцією міністра.

Ігнорування Іриною Король необхідності публічно спростувати або підтвердити наведену у статті інформацію рекомендуватимемо читачам сприймати як зізнання у співучасті всіх наведених корупційних злочинах.

Джерело: Інформатор Continue reading «Корупція в ДАБІ: Реформувати неможливо, очолити…»