Громадський активіст закликав українців та владу братися за оборону країни виважено та без паніки.
Про це І.Криворучко заявив на своєму
телеграм-каналі
та
Фейсбук .
— Початок повномасштабної агресії з боку Росії західні політики, ЗМІ та розвідки обіцяли в січні, потім – в лютому, далі – після зимової Олімпіади в Пекіні, тепер кожен називає свою дату — зауважив Криворучко
— На фоні цих заяв країни евакуюють співробітників з дипломатичних установ. Окремі держави радять своїм громадянам покинути Україну. НАТО збільшує військову присутність у нашому регіоні. Іноземні партнери активно постачають озброєння, боєприпаси, мобільні госпіталі, амуніцію тощо.
В Bloomberg навіть вийшла стаття із заголовком, що Росія вже напала. Згодом редакція вибачилася та видалила матеріал. Але вчора в новому повідомленні вони перенесли вторгнення на 15 лютого.
Провокуючи таким чином панічні настрої, Україну роблять слабшою та поступливішою перед «партнерами». На сьогодні ми вже спостерігаємо коливання курсу долара, інфляцію, відтік інвестицій і напруженість серед населення — вважає громадський активіст.
— Я, на жаль, не розділяю захвату наших чиновників щодо військової допомоги. По-перше, принаймні частина озброєння купується за бюджетні гроші, а не надається безкоштовно. По-друге, мова йде не про новітні розробки. Про це чесно заявила тільки Данія. Вона відмовилася постачати Україні ракети Stinger, заявивши, що це озброєння занадто застаріле. Але їх нам надсилають інші. По-третє, безкоштовно надається непропорційно багато протитанкової зброї. При цьому військові експерти наполягають, що, якщо і буде вторгнення, то більш вірогідними є авіаудари.
Але деякі країни, на підтримку яких ми сподівалися, не роблять навіть цього. Німеччина, наприклад, у разі розгортання повномасштабної військової агресії, запропонувала кілька тисяч захисних шоломів для військових та допомогу у лікуванні тяжко поранених.
Ізраїль блокує постачання зброї. Америка відмовляє нам у військовому контингенті.
Хотілося б в черговий раз нагадати нашим партнерам про Будапештський меморандум. Але на прикладі Північного потоку можемо спостерігати всю «рішучість» Заходу. Ми маємо засвоїти урок, що газ для Європи важливіший ніж життя українців. Тим більше ані США, ані інші країни НАТО не прагнуть себе наражати на військовий конфлікт безпосередньо з РФ. Там розуміють, що він може зрештою перерости у Третю світову війну. Разом із тим, Україну до цього протистояння всіляко підбурюють. Завжди вигідніше вести війну не на своїй території.
А «страшні» санкції, якими наші партнери лякали Росію, це, наприклад, відключення від міжнародної платіжної системи SWIFT. Руйнівні наслідки такого вчинку досить сумнівні. Росія вже заявила, що в такому випадку відмовиться від платежів у доларах та перейде на юані. В такій ситуації нам сподіватися на підтримку Китаю не варто. В 2019 році українська влада на вимогу Сполучених штатів Америки суттєво зіпсувала з ним двосторонні стосунки. Тепер Україна втягнена у міжнародний скандал та судовий процес через відмову у виконанні договору про продаж підприємства «Мотор Січ». Ціна позову, до речі, 4.5 мільярди доларів (для порівняння, втрати від підключення Північного потоку – 1.5 мільярди на рік).
Зараз нібито розробляється черговий пакет санкцій, а РФ у відповідь погрожує проведенням військових навчань та блокуванням українських портів Чорного та Азовського морів (разом – це майже половина експорту України).
Через зовнішні та внутрішні чинники, наша країна знаходиться в хаосі, на сам перед — економічному. Сьогодні варто зберігати холодну голову, а не гратися у піддавки. Уряд має сконцентрувати увагу на економічній складовій. Наприклад, не витрачати зайві кошти на купівлю застарілої військової техніки з Заходу, а спрямувати їх на держзамовлення для Укроборонпрому.
Більше того, перед реальною військовою загрозою, влада має вести виважену зовнішню політику і не дати себе втягнути у повномасштабну війну. Бо поки наші партнери будуть «висловлювати глибоке занепокоєння», наслідки можуть бути фатальними, як для нас з вами, так і для України в цілому — переконаний Ігор Криворучко.