Спецпосланець президента США після засідання у Брюсселі заявив, що на переговорах розглядають, серед іншого, сталу рамку для довгострокової європейської безпеки та стабільності.
Трамп анонсував «чудову угоду» про завершення війни. Наступного тижня в Абу-Дабі відбудуться тристоронні зустрічі між Україною, Сполученими Штатами і Росією.
Тим часом в Європі все голосніше заявляють про необхідність врахування безпекових інтересів європейців і їхньої участі на переговорах.
Іспанія надає Україні пакет військової допомоги, а США досі не надали Україні деталей щодо розподілу $400 млн військової допомоги.
Все важливе і цікаве за п’ятницю, 6 листопада, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Зустріч у Брюсселі напередодні Абу-Дабі
У НАТО розповіли про зустріч у Брюсселі між представниками НАТО, США, України, європейських країн та Європейського Союзу у четвер, 5 листопада.
«Вчорашня зустріч стала продовженням плідних обговорень, що відбулися в Маямі та Осло, і мала на меті сприяти справедливому та стійкому припиненню війни в Україні», – сказала речниця НАТО.
Спецпосланець президента Дональда Трампа Джаред Кушнер повідомив, що США, ЄС, НАТО та Україна працюють над домовленостями, які могли б стати основою для ширшої європейської архітектури безпеки.
Мета, за словами Кушнера, – розробити практичні домовленості, які враховують безпекові занепокоєння всіх сторін, зменшують ризик майбутніх конфліктів та створюють стабільніше безпекове середовище.
«Ми розглядаємо п’ять основних цілей: постійні безпекові консультації, надійні комунікації в кризових ситуаціях, більшу військову прозорість, взаємні заходи для зменшення ризиків ескалації та сталу рамку для довгострокової європейської безпеки та стабільності», – написав Джаред Кушнер.
За словами спецпосланця Трампа, будь-які домовленості повинні повністю поважати суверенітет, територіальну цілісність та незалежне прийняття рішень кожної нації.
«Кожна країна зберігатиме повноваження над своєю власною безпекою та альянсами, і жодна країна не матиме права вето на суверенні вибори іншої. НАТО залишиться центральним елементом колективної оборони Європи, і ця ініціатива ґрунтуватиметься на наявних інституціях та зобов’язаннях», – зазначив Кушнер.
Видання Politico зазначає, що заява Кушнера про «нову безпекову архітектуру в Європі» спантеличила союзників.
«Для нас та багатьох інших давно є позицією, що архітектура європейської безпеки не повинна обговорюватися, поки триває війна. І, звісно, не без участі європейців», – заявив європейський високопосадовець з питань безпеки.
Зустріч у Брюсселі відбулася напередодні запланованих на наступний тиждень тристоронніх зустрічей між США, Україною та РФ в Абу-Дабі.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час зустрічі з польським колегою Радославом Сікорським поінформував його про підготовку до зустрічей зі США та Росією в Абу-Дабі.
Президент Литви Гітанас Науседа очікує, що Росія буде налаштована на переговори не швидше кінця зими.
Угода «може зачепити всю Європу»
Президент США Дональд Трамп повідомив, що у четвер, 5 листопада, провів приватну зустріч із посланцем правителя Росії Кірілом Дмітрієвим.
Агентство Reuters зазначає, що зустріч відбулася після того, як російський посадовець з’явився разом із представниками України на заході в Білому домі, організованому першою леді США Меланією Трамп.
Трамп не став розкривати, про що вони говорили, але висловив припущення, що незабаром може бути укладена угода, спрямована на врегулювання російської війни в Україні.
«Це буде велика угода, і вона охоплюватиме не лише Україну. Я б навіть сказав, що вона може зачепити всю Європу. Це буде велика, чудова угода, і всі будуть у захваті», – сказав Трамп.
Разом з тим Трамп зазначив, що у четвер він не зустрічався з українською делегацією.
Увечері 5 листопада канцлер Німеччини Фрідріх Мерц провів телефонну розмову з президентом США щодо російсько-української війни.
Речник німецького уряду Стефан Корнеліус зазначив, що Мерц і Трамп дійшли згоди: «війну проти України необхідно якнайшвидше припинити», а також, що будь-яка мирна угода також має бути схвалена партнерами по НАТО.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила, що Європа має власні безпекові інтереси щодо завершення російсько-української війни, а тому повинна брати участь у переговорному процесі.
Перед цією заявою Каллас президент Європейської ради Антоніу Кошта погодився з прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні стосовно того, що Євросоюз повинен визначитися з кандидатурою представника на ймовірних переговорах України та Росії.
Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав європейців відігравати провідну роль у пошуку мирного вирішення російсько-української війни.
Польща попередила, що інтереси Східної Європи у сфері безпеки не повинні залишатися осторонь під час переговорів щодо припинення російсько-української війни.
Щодо підтримки України
Іспанія надає Україні пакет військової допомоги на 437 млн євро.
Норвегія виділить близько 50 млн євро на зарплати, пенсії і соцвиплати в Україні.
Тимчасовий повірений у справах України в США Денис Сєнік заявив, що Київ досі не отримав від США інформації щодо того, на які потреби Пентагон спрямує $400 млн, передбачених для України в межах програми Ukraine Security Assistance Initiative (USAI).
У Фінляндії закликали США виявити «політичну волю» і передати Україні вже оплачені ракети.
ЄС обіцяє 20 млрд євро
Євросоюз може виплатити Україні ще 20 млрд євро до кінця року, якщо будуть виконані необхідні реформи.
До речі, останні три роки минули для Києва майже без реформ. За цей час на шляху до вступу в ЄС ми пропустили поперед себе Молдову, але проблема не лише у цьому. Є загроза, що відставання стане незворотним, якщо темпи реформ не зростуть негайно.
Про те, як Україна збільшила відставання від трьох основних претендентів на членство в ЄС і що слід робити, – у важливій статті редактора «Європейської правди» Сергія Сидоренка «Рейтинг євроінтеграції» та загрози для України. Що показав звіт-2026 та що буде зі вступом у ЄС.
Водночас Євросоюз закрив переговори з Чорногорією ще за двома розділами.
Загрози для Європи
На морському узбережжі Болгарії знешкодили дрон, ймовірно, російську «Герберу-2».
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наступного тижня відвідає Румунію та Болгарію на тлі серії атак дронів на судна в Чорному морі.
У Литві стартували військові навчання німецьких збройних сил.
Міністр оборони Литви Робертас Каунас каже, що ситуація на кордоні з Калінінградською областю спокійніша, ніж у Польщі.
Франція перейме захист логістичного хабу НАТО в Польщі з січня. До речі, французькі ультраліві закріпили вихід із НАТО в офіційній програмі.
В Естонію прибула нова ротація військових США.
Фальшиві повідомлення про мінування
У Польщі за останні дні зафіксували понад 20 фальшивих повідомлень про замінування літаків.
За даними Reuters, через повідомлення про бомбу рейс із Праги до Рима перенаправили до іншого аеропорту.
Франція розпочала розслідування фальшивих повідомлень про вибухи на літаках. Поліція Данії також розслідує нові погрози щодо авіасполучення в аеропорту Копенгагена.
Але не літаками єдиними. У п’ятницю кілька медіаорганізацій в Ірландії евакуювалися через загрозу вибухів.
Крім того, британська телекомпанія Sky News отримала повідомлення про загрозу безпеці.
Прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін заявив, що його країна зможе забезпечити безпеку саміту лідерів ЄС у Дубліні наступного тижня на тлі серії фіктивних повідомлень про замінування у пасажирських літаках та офісах ЗМІ.
«На мою думку, це не випадково, що це відбувається за кілька днів до того, як Ірландія прийме великий саміт, на якому будуть присутні понад 50 лідерів», – сказав Баррі Ендрюс, ірландський депутат Європейського парламенту.
За його словами, на саміті обговорюватимуть питання безпеки Європи після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Зривання роботи, плутанина та недовіра – ось цілі таких гібридних атак», – додав законодавець.
Трамп після виборів
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів, що порадив президенту США Дональду Трампу «не падати духом» після гучної поразки Республіканської партії на проміжних виборах у США на початку цього тижня.
«Не падай духом, рухаймось далі», – йшлося в «короткому повідомленні», повідомив генсек НАТО.
Цього тижня американський президент визнав, що війна в Ірані частково стала причиною масштабних поразок республіканців на проміжних виборах.
Агентство Bloomberg повідомляє, що США та Іран наближаються до потенційного прориву в зусиллях щодо припинення війни, оскільки Тегеран начебто демонструє готовність обговорювати питання, пов’язані з його ядерною програмою, які раніше не розглядалися.
А державний секретар Марко Рубіо спростував повідомлення про те, що він планує покинути адміністрацію американського президента.
До речі, суд заборонив президенту США Дональду Трампу будувати тріумфальну арку на в’їзді у Вашингтон.
Німеччину очолить жінка
За даними Spiegel, у блоці канцлера Фрідріха Мерца визначились, хто стане наступним президентом Німеччини.
Баварська політикиня з партії Християнсько-соціальний союз (ХСС) Ільзе Айгнер буде висунута як наступниця Франка-Вальтера Штайнмаєра на посаду федерального президента.
Компромат на Орбана в Росії
Колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, ймовірно, співпрацював зі спецслужбами тогочасного комуністичного уряду країни.
Про це йдеться у розслідуванні журналіста Пані Саболча.
У своєму розслідуванні Саболч посилається на свідчення колишнього-прем’єр-міністра Угорщини Міклоша Нємета, який очолював уряд у 1988–1990 роках.
Інциденти в Європі
У Франції автобус зі школярами з’їхав у кювет і врізався в дерево, двоє дітей загинули.
У Фінляндії в ДТП втрапив автобус з призовниками, 14 постраждалих.
На автомагістралі у Німеччині розбився літак, двоє людей загинули.
У Фінляндії пожежа знищила п’яту частину запасів насіннєвої картоплі.
Решта новин
У Фінляндії суд призупинив арешти російських активів.
Німецька партія «Зелені» різко розкритикувала виступ Юлії Мендель, колишньої речниці президента України Володимира Зеленського, а нині його затятої критикині, на заході ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» у Бундестазі.
У Словаччині активістка Гелена Гудачекова врятувала чоловіка, який перед тим вилаяв її за підтримку України.
Король Бельгії відмовився прийняти відставку прем’єра Барта де Вевера.
У ЄС відтермінували на рік регулювання імпорту метану та сирої нафти.
Європейська прокуратура перевіряє використання коштів ЄС на залізниці в Іспанії.
Букінгемський палац «відкритий» до того, щоб короля Чарльза усунули з посади глави держави.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.